Сімферополь – Київський районний суд Сімферополя обрав Таїру Смедляєву, підозрюваному в застосуванні сили відносно представника влади 3 травня в Армянську, запобіжний захід у вигляді утримання під вартою. Судове засідання проходило в закритому режимі: на нього не пустили ні рідних підозрюваного, ні журналістів. Сторона захисту має намір оскаржити це рішення в апеляційному порядку. Юристи розцінюють «армянську справу» як спробу залякати місцеве населення.
Таїр Смедляєв, який брав участь 3 травня в Армянську у зустрічі лідера Меджлісу кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, був затриманий в середу, 22 жовтня, в Старому Криму. Йому інкримінують статтю 318 («Застосування насильства відносно представника влади») Кримінального кодексу Російської Федерації. На думку слідства, під час травневих подій на вірменському кордоні Таїр Смедляєв застосував фізичну силу на співробітника правоохоронних органів. У п'ятницю, 24 жовтня, у другій половині дня закінчувався термін затримання Смедляєва в ІТУ в Сімферополі. Тому суд мав визначитися з його подальшою долею.
Заплановане на 15:30 засідання розпочалося з годинним запізненням. Всупереч очікуванням, рідних і близьких, зокрема і брата затриманого голову Центральної виборчої комісії Курултаю Заїра Смедляєва, на суд не пустили. Головуюча Яніна Охота, заходячи в зал, проігнорувала прохання присутніх у коридорі пояснити, з чим пов'язане проведення судового засідання в закритому режимі.
Як пояснив у перерві журналістам адвокат Таїра Смедляєва Еміль Курбедінов, суддя побоювалася за безпеку свідків у справі, тому вирішила провести закрите засідання. Сам процес тривав близько години. За його підсумками, Охота винесла рішення обрати для Таїра Смедляєва запобіжний захід у вигляді взяття під варту на два місяці – до 22 грудня поточного року включно.
За словами адвоката, суддя, ухалюючи цю постанову, керувалася загальними доводами. «Конкретики ніякої не було: людина може сховатися, вплинути на свідків. Плюс безпідставні опитування жителів, які негативно характеризують підзахисного, якийсь дзвінок з погрозами через те, що заарештували Таїра Смедляєва», – розповів Курбедінов журналістам після засідання.
Адвокат також вважає, що суддя, проводячи засідання в закритому режимі, порушила частину 5 статті 32 Конституції Росії («Громадяни Російської Федерації мають право брати участь у здійсненні правосуддя»). Курбедінов наголосив, що постанова Київського райсуду буде оскаржена.
Аналог Болотної справи
Брат заарештованого Заїр Смедляєв назвав процес «бєспрєдєлом». «Судове засідання пройшло в найкращих традиціях 37-го року: не пустили ні родичів, ні близьких. Якісь міфічні сусіди розповідали про те, що це «Правий сектор, «Лівий...». Я вперше стикаюся з такою судовою практикою. Про це судове свавілля ми будемо говорити на весь світ», – сказав голова ЦВК Курултаю представникам ЗМІ.
Юрист Кримської польової місії з прав людини Микола Зборошенко вважає, що підстав для обрання зазначеного запобіжного заходу для Таїра Смедляєва не було. «Таке відчуття, що судили не за російським КПК, а за Русской правдой (збірник правових норм Київської Русі – прим. ред.), як у стародавні часи. Тоді існувала така процесуальна дія, як повальне опитування населення селища про репутацію людини, що проходить обвинуваченою у справі. У Росії це, на жаль, усталена практика, коли подібні рішення виносяться фактично довільно», – сказав Зборошенко в коментарі журналістам.
Справа щодо подій в Армянську, а Таїр Смедляєв виявився третьою заарештованою за останній тиждень людиною, які брали участь у зустрічі Джемілєва, правозахисник порівняв з відомою в Росії Болотною справою. Нагадаємо, це розслідувана Слідчим комітетом кримінальна справа про можливі масові заворушення і випадки насильства щодо представників органів правопорядку, як, на думку слідства, мали місце під час акції протесту – «Маршу мільйонів» 6 травня 2012 року в Москві.
«Цілком та сама схема, – підкреслив Зборошенко. – Це можна розцінювати як спробу залякати місцеве населення, щоб воно не виходило на акції протесту. З цією метою була ініційована Болотна справа в Росії. Було більше десятка підсудних, більшість з яких отримали реальні терміни».
За словами юриста Кримської польової місії з прав людини, виходячи з існуючої практики, якщо обирається запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, то, як правило, це означає реальний термін підозрюваному.
У Меджлісі кримськотатарського народу визнають, що будь-яких повноважень надати арештованим допомогу, окрім як юридично, в цьому випадку вони не мають.
«Ми маємо чітко усвідомлювати, що ті форми наших дій, вираження нашої позиції, які були прийнятні в українських реаліях, сьогодні будуть припинятися і не допускатися», – сказав заступник голови Меджлісу Наріман Джелял у коментарі для Крим.Реалії. Він підкреслив, що в нових реаліях людям не дають вільно висловитися, а також немає можливості проводити мирні зібрання та акції.
