Сімферополь – Після заборони на в'їзд до Криму лідерам кримськотатарського народу та арешту будівлі, в якій розташовувався представницький орган, в кулуарах заговорили про можливу зміну керівництва Меджлісу під диктовку «влади». Серед ймовірних претендентів на посаду нового голови називають «віце-спікера» «Держради» Ремзі Ільясова. У самому Меджлісі сумніваються, що ініціаторам планованих перестановок вдасться досягти мети. Експерти, у свою чергу, по-різному оцінюють можливості сторін.
Відсутність у Криму вже не перший місяць народного депутата України Мустафи Джемілєва і голови Меджлісу Рефата Чубарова з причини заборони в'їзду на територію півострова, а також нещодавній арешт майна благодійної організації «Фонд «Крим», на балансі якої перебуває будинок на вулиці Шмідта, 2 в Сімферополі, де розміщувався представницький орган, дали черговий привід для розмов про майбутні зміни в самому Меджлісі.
Освідчення в любові
За повідомленнями джерел, у верхах республіки вже давно виношується ідея створення паралельного Меджлісу або зміни його нинішнього голови. Особливо це стало актуальним після того, як опозиційні до представницького органу групи «Міллі Фірка» і «Кирим бірлігі» не виправдали покладені на них надії. Замість нев'їзного Рефата Чубарова «влада» хотіла б бачити на посаді голови Меджлісу куди більш зговірливого Ремзі Ільясова, який потрапив до «Держради» нового скликання за списками партії «Єдина Росія». У п'ятницю, 19 вересня, його знову призначили «віце-спікером» кримського парламенту, тим самим висловивши «подяку» за перехід у провладний табір без дозволу представницького органу. Ільясов як і раніше є делегатом Курултаю, при цьому його членство в Меджлісі, як і голови «Держкомнацу» Заура Смирнова, а також віце-мера Сімферополя Тейфука Гафарова, в серпні цього року було тимчасово призупинене.
Побічно на подібні настрої в «керівництві» республіки вказує і позиція Ільясова, висловлена ним з приводу обшуків у Меджлісі. У коментарі підконтрольному «Раді міністрів» виданню КІА «віце-спікер» сказав, що представницький орган як обрана структура має продовжити свою діяльність. При цьому, незважаючи на ухвалене раніше рішення про його виключення зі складу президії Меджлісу, Ільясов продовжує вважати себе його членом. «Я був обраний у мажоритарному окрузі, певна кількість людей висловила мені довіру. Я люблю Меджліс і бачу його перспективи, тому бачу себе в цій структурі і надалі», – підкреслив депутат. Події в Меджлісі Ільясов пов'язав з тим, що окремі його представники «влізли в міжнародні справи, а не вирішували місцеві проблеми кримськотатарського народу».
Зв'язатися з самим Ільясовим сайту Крим.Реалії не вдалося.
Водночас, заступник голови Меджлісу Наріман Джелял впевнений, що ініціатори можливих змін у національному органі не зможуть досягти своєї мети. «Говорити про те, що в нинішніх реаліях всередині Меджлісу можливе якесь переформатування його складу із приходом до керівництва більш лояльних до влади людей, у мене поки немає підстав», – сказав Джелял в коментарі для Крим.Реалії.
За його словами, нинішній склад Меджлісу за останні півроку в складні періоди неодноразово демонстрував прихильність положенням і принципам, які декларував. «Це не опозиційність сама по собі, а можливість діалогу на певних принципах, – зазначив Джелял. – Як відомо, деякі члени Меджлісу не стали дотримуватися цього моменту і вирішили самостійно».
«Щоб питома вага таких людей зросла, я не бачу, – додав заступник голови Меджлісу. – Останні події, пов'язані з благодійною організацією «Фонд «Крим», посилюють настрої неприйняття взаємодії з владою, яка замість того, щоб спробувати сісти і розібратися, демонструє, що домовлятися з нею неможливо. Всі спроби домовитися з владою закінчувалися тим, що влада робить все по-своєму, але при цьому звинувачує в недоговороздатності Меджліс».
Схожої точки зору дотримується і Мустафа Джемілєв. «Бажання таке (переформатувати Меджліс або створити паралельний – прим. ред.) у влади є, але, я думаю, це малоймовірно, – сказав Джемілєв у коментарі для Крим.Реалії. – Вони хочуть створити типу ради акшакалів, але народ у нас все-таки розсудливий. Тому такі фокуси, як були при Грачі (екс-спікер кримського парламенту Леонід Грач – прим. ред.), не проходять. Політика така: знайти собі зручних, правильних кримських татар – це завжди в нашій історії було. Але у нас дуже потужна нація в цьому плані і розколоти її не вийде».
На питання, чи спілкувався він останнім часом з Ремзі Ільясовим, Джемілєв відповів негативно: «Не спілкувався і вже немає сенсу з ним спілкуватися».
«Альтернативи Меджлісу немає»
Кримський політолог Олександр Форманчук вважає, що у нових реаліях Меджліс чекає переформатування. «Меджліс, звичайно, неоднорідний, в ньому будуть наростати прагматичні настрої. Приходитиме поступово розуміння того, що Крим – це не футбольний м'ячик, який можна штовхати направо-наліво з точки зору розмов про те, що він завтра повернеться до складу України», – сказав експерт в коментарі для Крим.Реалії.
На думку Форманчука, в нинішніх умовах Ремзі Ільясов має певні перспективи. «Не будемо забувати, що він програв Рефату Чубарову не так вже й багато голосів, коли були вибори голови Меджлісу. Не будемо забувати, що Курултай складається з 250 делегатів, йде процес розмежування», – додав він.
Переформатування Курултаю і Меджлісу вже в рамках російського законодавства, за словами політолога, може призвести до правового визнання цих органів, і вони «зможуть вийти з нелегального статусу». При цьому Форманчук підкреслив, що альтернативи Меджлісу в інших організаціях він не бачить.
Директор кримської громадської організації «Інститут соціальних досліджень», політолог Юсуф Куркчі, навпаки, вважає, що у Ремзі Ільясова немає шансів переформатувати Курултай. «При обранні голови Меджлісу у Ільясова виявилося на кілька голосів менше, ніж у Чубарова. Тоді він фактично впливав на половину делегатів. Якби у нього була така можливість, він міг би вже ініціювати з'їзд Курултаю з наступними змінами в керівництві Меджлісу, але у нього немає такої можливості», – сказав Куркчі в коментарі для Крим.Реалії.
Відзначимо, що раніше кримська влада в результаті конфронтації з Меджлісом неодноразово вдавалася до спроб створення альтернативних організацій. Однак вони так і не отримали підтримки серед кримськотатарського народу.
