За молитву ‒ під суд: як у Криму шукають «місіонерів» у мечетях

У Криму два місяці судять імама з Сімферополя Расіма Дервішева. Його звинувачують у незаконній місіонерській діяльності через молитви в мечеті. Щоб довести правопорушення, яке йому інкримінують, до справи залучили трьох експертів, двоє з яких не побачили в діяльності імама ознак місіонерської діяльності. Наполягає на цьому лише один експерт ‒ завідувачка кафедри релігієзнавства Кримського федерального університету імені Вернадського Ольга Грива. Що відомо про експертів та як їхні висновки можуть позначитися на долі Расіма Дервішева, читайте в матеріалі Крим.Реалії.

Питання до діяльності Расіма Дервішева у російських силовиків Криму виникли торік у грудні.

«Під час молитви 3 грудня 2019 року на вулиці Мокроусова в Сімферополі до мечеті увійшов невідомий чоловік, трохи постояв і вийшов. Після того, як молитва закінчилася, усі парафіяни вийшли на вулицю, там уже стояли співробітники ФСБ, МНС. Виявилося, що імаму мечеті закидають адміністративне правопорушення. Постанову ухвалив заступник прокурора Київського району Сімферополя Андрій Грицайчук», ‒ повідомляв кримський адвокат Айдер Азаматов.

Айдер Азаматов

З'ясувалося, що підконтрольна Росії прокуратура Криму відкрила адміністративну справу відносно імама за проведення «незаконної місіонерської діяльності» (стаття 5.26 частина 4 КоАП Росії).

Згідно з постановою, правопорушення полягало у проведенні проповіді та намазу.

Расім Дервішев провину заперечує.

Расім Дервішев

«Я робив те, що має робити будь-який мусульманин у світі»

Справу розглядає підконтрольний Росії мировий суд судової ділянки №13 Київського судового району Сімферополя. Минуло вже вісім судових засідань, під час яких більшість свідків не змогли підтвердити обставини, які б свідчили про місіонерську діяльність імама, стверджує захист.

Сам Расім Дервішев відмовляється спілкуватися зі ЗМІ, оскільки «вважає себе непублічною людиною». Тому його позицію у справі озвучує адвокат Айдер Азаматов. За його словами, імам стверджує, що тільки молився, а не вів місіонерську діяльність.

«Я не визнаю, що займався місіонерською діяльністю, тому що мені відомо, що за порушення в цій сфері передбачена відповідальність. Але я визнаю, що здійснював намаз ‒ те, що не заборонене жодними законами й те, що має робити будь-який мусульманин у всьому світі», ‒ цитує підзахисного адвокат.

Для оцінки діяльності імама кримська прокуратура залучила до справи трьох експертів. Свої висновки про матеріали справи представили релігієзнавець, доктор філософських наук, у минулому заступник голови Рескомітету АРК у справах релігій та ексголова «Кримського наукового центру ісламознавства» Айдер Булатов; ісламознавець, учитель ісламу, представник підконтрольного кримській владі Духовного управління мусульман Криму Емір-Асан Умеров та завідувачка кафедри релігієзнавства Кримського федерального університету імені Вернадського, доктор філософських наук, кандидат педагогічних наук Ольга Грива.

За інформацією адвоката, Айдер Булатов та Емір-Асан Умеров на підставі матеріалів справи «не змогли визначити», чи є в діях Расіма Дервішева місіонерська діяльність.

Отримати їхні коментарі нам не вдалося.

Ольга Грива, зі свого боку, зуміла знайти ознаки місіонерської діяльності на фрагментах відео та фото з молитви в мечеті. Адвокат сумнівається в її компетентності у сфері ісламу.

«На будь-які дії Расіма Дервішева на відеозаписі прокуратури експерт відповідала, що в них є місіонерська діяльність. На наші запитання, за якими ознаками на п'ятисекундному відеозаписі та фотографіях вона виявила ознаки порушення, вона відповіла, що чоловік на відеозаписі, схожий на Расіма Дервішева, обернений обличчям до людей, вони дивляться на нього і перед ним лежить Коран. Це, на її думку, є ознакою місіонерської діяльності. Вона також говорила, якщо під час посту в Рамадан особа іншого віросповідання сяде за стіл з мусульманином і їстиме, це теж може бути розцінене як місіонерська діяльність. А ось якщо людина йшла повз, побачила столи і не зайшла, то це вже не місіонерська діяльність. Її некомпетентність була очевидна, вона не володіла інформацією у сфері ісламу», ‒ розповів Айдер Азаматов.

«Наполегливо попросили взяти участь у суді»

Ольга Грива відмовилася підтвердити або спростувати слова адвоката про свої висновки в суді, пославшись на те, що «не уповноважена поширювати інформацію».

Згідно з офіційною біографією, Ольга Грива за освітою ‒ історик (спеціалізація ‒ археологія та історія Стародавнього світу). Останні 30 років вона присвятила філософським і педагогічним наукам.

Релігієзнавство почала викладати шість років тому ‒ з 2014 року. Вона вважає свою кваліфікацію достатньою, щоб робити висновки щодо тем релігійної та місіонерської діяльності.

Ольга Грива, завідувачка кафедри релігієзнавства КФУ імені Вернадського

«Я ‒ доктор філософських наук, а релігієзнавство входить до групи філософських наук. Я з 2014 року беру участь в освітньому навчальному процесі з релігієзнавства. За всіма відомостями задовольняю вимоги до посади завкафедри релігієзнавства. Упродовж останніх шести років я опублікувала низку наукових публікацій з різних тем, серед них дві публікації стосуються ісламу. Торік я виступала в ролі першого опонента в дисертації «Мир і в ісламі». У 2018 році я пройшла підготовку за професійною програмою з релігійної експертизи ‒ 72 години ‒ відповідно до вимоги державних програм», ‒ розповіла вона Крим.Реалії.

Ольга Грива каже, що їй «було важко не погодитися» стати експертом у справі імама: «Мені запропонував мій університет, в якому я працюю. Мені важко було не погодитися. Мене, як завідувачку кафедри релігієзнавства, наполегливо попросили взяти участь у цьому суді, оскільки університет отримав відповідні документи від структур, які цей суд ініціювали. Мені це також цікаво, тому що релігієзнавство ‒ наука практико-орієнтована. Щоб чомусь вчити студентів, треба бути в полі практичної діяльності».

За її словами, упродовж останніх трьох років на кафедрі релігієзнавства КФУ за зверненнями різних відомств Криму підготували «приблизно 1,5 десятка» експертиз, автором десяти з яких є вона сама.

Торік Ольга Грива стверджувала, що в Криму «таємно ведуть місіонерську діяльність» представники «Свідків Єгови» всупереч забороні їхньої організації в російському правовому полі.

Також вона разом із представниками підконтрольного Росії ДУМКС і Центру з протидії екстремізму МВС Росії на кримському телеканалі обговорювала тему «протидії ідеології релігійного екстремізму» і брала активну участь у громадських радах з міжнаціональної злагоди при підконтрольній Росії адміністрації Сімферополя.

Як створюють кримських «місіонерів» та «екстремістів»

Згідно з кримською практикою, експертні висновки в суді чсто стають обтяжувальною обставиною для обвинувачених.

Наприклад, у процесі у справі кримського журналіста Миколи Семени були надані дві лінгвістичні експертизи з протилежними висновками. Експерт з боку захисту заперечував заклики журналіста до сепаратизму, а експерт звинувачення стверджував зворотне.

У результаті суд визнав журналіста винним у закликах до сепаратизму і призначив йому умовний термін ув'язнення, проігнорувавши висновки одного експерта та взявши до уваги експертизу іншого, до якості якої в адвокатів були запитання.

Також кримський суд раніше двічі карав кримського адвоката Еміля Курбедінова за «публічну демонстрацію символіки «Хізб ут-Тахрір», забороненої в Росії», яку за завданням Центру «Е» знаходив у Facebook експерт Андрій Нікіфоров. Доцент кафедри політичних наук і міжнародних відносин КФУ, який спеціалізується на історії Криму в античності та середньовіччі, кримознавстві та ролі Криму в «російському світі», стверджував, що «здатний відрізнити символіку «Хізб ут-Тахрір» від будь-якої іншої».

У разі, якщо суд визнає Расіма Дервішева винним, йому загрожує штраф від 5 тисяч до 50 тисяч рублів. У разі, якби в незаконній місіонерській діяльності звинуватили б організацію, а не фізичну особу, то заплатити довелося б від 500 тисяч до 1 мільйона рублів штрафу.

Справа Расіма Дервішева про «незаконну місіонерську діяльність» ‒ не єдина в Криму за останній час. Аналогічне звинувачення торік висунули імаму мечеті «Салгир Баба» у селі Зарічне Сімферопольського району Арсену Кантемірову. Справу спочатку повернули посадовій особі, яка склала протокол, а потім закрили через закінченням терміну давності.

За інформацією Айдера Азаматова, раніше кримські суди розглядали ще кілька таких справ. У них обвинуваченим довелося заплатити штрафи, оскільки вони визнали свою провину. Ці справи адвокат вважає «тиском на мусульман, які не йдуть на співпрацю з кримською владою».