Викрадення артефактів: що Росія планує вивезти з анексованого Криму у 2025 році?

Таріль для риби. Пантікапей. Глина, лак, IV століття до н.е.

Росія продовжує викрадати археологічні цінності в анексованому Криму. За даними українського Головного управління розвідки (ГУР) МО України, опублікованими 24 березня, з початку анексії у 2014 році з Криму вивезли щонайменше 164 археологічних артефакти, знайдені під час розкопок античних міст Німфей і Пантікапей. Їхні городища розташовані на сході Кримського півострова.

Вивезення артефактів, знайдених у Криму під час розкопок, – звичайна справа для російської влади півострова. І, виходячи з даних у відкритих джерелах, 2025 року археологи з Росії планують продовжити розкопки на кримських археологічних об'єктах, які Україна вважає незаконними.

Що Російській Федерації вже вдалося викрасти? Де у Криму російські археологи продовжать копати? І яких цілей може досягати Москва?

Російські музейники-пропагандисти

Як повідомили в ГУР, російські музеї систематично проводять виставки, лекції та освітні програми на окупованих територіях України, включаючи анексований Крим. Їхня мета полягає у легітимізації анексії та інтеграції українських музеїв у російський культурний простір.

Також відомство оприлюднило список із 14 російських музейників, які причетні до пропагандистської діяльності та сприяють розкраданню культурних цінностей на окупованих територіях України.

Згідно з онлайн-базою даних викрадених цінностей, яку адмініструє ГУР, на місці розкопок античного міста Пантікапей російські археологи знайшли та привласнили 153 об'єкти української спадщини. Це, насамперед, елементи декору, посуду та інших предметів побуту мешканців грецького поселення.

Теракотова статуетка Афіни Ергани (кінець V-IV ст. до н. е.), знайдена та привласнена російськими археологами у Криму в 2021 році

Розкопками Пантікапея в анексованому Криму з 2014 до 2023 рік займався керівник «Боспорської експедиції» Федеральної державної бюджетної установи культури «Державний музей образотворчих мистецтв імені О.С. Пушкіна» Володимир Толстиков. ГУР називає його причетним до розкрадання артефактів Пантікапея.

Колони античного Пантікапея

Історичні цінності, знайдені в Керчі після анексії, виставлялися в московському музеї Пушкіна до 2017 року.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Золота пектораль та пропаганда в Криму навколо пам'ятної монети
Що відбувається в Керченському заповіднику, чесно кажучи, незрозуміло, бо там, власне, і запитати нема в кого
Евеліна Кравченко

Як говорить у коментарі Крим.Реалії старша наукова співробітниця Інституту археології НАН України (Київ), експертка мережі Міжнародної «Кримської платформи» Евеліна Кравченко, Толстиков і до захоплення Криму був провідником інтересів Росії в Криму, а вже з початком анексії півострова набув повної свободи дій.

«Він досить активно там працює зараз, йому там зараз нарешті ніхто не заважає. Раніше йому дозволяли працювати лише в межах паркану цього заповідника. Зараз він може працювати будь-де, ні перед ким не звітує з місцевих. Що відбувається в Керченському заповіднику, чесно кажучи, незрозуміло, бо там, власне, і запитати нема в кого», – каже Кравченко.

Археологи досліджують стародавнє поселення у майбутнього залізничного підходу до Кримського мосту. Керч, 27 листопада 2017 року

Які плани РФ на Крим у 2025 році?

На пресконференції в середині травня 2024 року, присвяченій археологічним розкопкам в анексованих Криму та Севастополі, її учасники розповіли про плани майбутніх експедицій.

Цього року планується 5-6 археологічних експедицій
Олександр Бутягін

Зокрема, відповідальний секретар Археологічної комісії петербурзького Ермітажу Олександр Бутягін підтвердив, що для Ермітажу Крим є одним із пріоритетних археологічних регіонів, і додав, що у 2024 році розкопки на Кримському півострові продовжаться: «Кількість експедицій змінюється, але вони продовжують свою роботу. Цього року планується 5-6 археологічних експедицій – у Керчі, на території городища Акра, у Феодосії, можливо, у Старому Криму та Судаку. Сподіваємося, що результати робіт будуть цікавими».

Евеліна Кравченко

За словами Евеліни Кравченко, всі ці розкопки тривають у Криму і в 2025 році. Російські археологи також продовжують дослідження в Ялті та Алушті.

Також на 2025 рік заплановано розкопки і в західному передмісті стародавнього Херсонеса (нинішня територія Севастополя), про які раніше заявила у коментарі ТАСС заступниця директора музею-заповідника «Херсонес Таврійський» Лариса Седікова.

Ці роботи заплановані вже після того, як розкопки у так званому південному передмісті Херсонеса завершилися. На його місці Росія 30 липня 2024 відкрила Музейно-храмовий комплекс «Новий Херсонес». У його складі також планують відкрити музей Античності та Візантії, куди невдовзі має переїхати і музей-заповідник «Херсонес Таврійський», який раніше функціонував на території самого городища.

Музейно-храмовий комплекс «Новий Херсонес». Севастополь, 1 серпня 2024 року

Саме там протягом трьох років – з 2020 до 2023 року – Росія вела масштабні розкопки, які російська державна агенція називає «наймасштабнішими за всю історію російської археології».

Як розповів на пресконференції торік у травні науковий співробітник відділу охоронної археології Інституту історії матеріальної культури РАН Сергій Соловйов, розкопки у південному передмісті Херсонеса тривали майже 3 роки, досліджено 85 тис. кв м території пам'ятки, зроблено понад 6,5 млн знахідок, відкрито 3 тис. археологічних об'єктів.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Як знищують «Херсонес Таврійський» у Севастополі
Це ще одне блюзнірство: знищити частину городища для того, щоб там збудувати археологічну школу
Евеліна Кравченко

На думку Евеліни Кравченко, роботи у західному передмісті можуть пов'язані із прагненням керівництва Музейно-храмового комплексу «Новий Херсонес» відкрити там археологічну школу. Експерт вважає, що таким чином історичні цінності можуть бути втрачені.

«Це частково копана ділянка, там справді проводилися частково дослідження. І я думаю, що це пов'язано з тим, що з цього величезного проєкту, який вони реалізують у Херсонесі, залишилася нереалізованою одна частина – це археологічна школа. І я думаю, що те, що вони там збираються копати, це копатиметься під будівництво саме цієї археологічної школи, бо більше її нема де будувати. Це ще одне блюзнірство: знищити частину городища для того, щоб там збудувати археологічну школу», – зазначила у розмові з Крим.Реалії Кравченко.

Розкопки біля стін Володимирського собору в заповіднику «Херсонес Таврійський», жовтень 2020 року

Чого домагається РФ?

Після знахідки артефактів у Криму російські археологи часто забирають їх до Росії з різних причин. З одного боку, артефакти необхідно реставрувати, а у Криму для цього не вистачає можливостей.

Росія нічого не зробила для створення нових реставраційних майстерень
Евеліна Кравченко

«Щоб відреставрувати таку кількість речей, реставраційних майстерень у Криму не вистачить навіть на 5%. Росія нічого не зробила для створення нових реставраційних майстерень і навіть для створення приміщень для зберігання цих речей. Тобто я, наприклад, не знаю, де вони це все зберігатимуть. Там навіть того, що вони налаштували в Херсонесі, буде недостатньо для того, щоб вмістити все те, що там було знайдено. Я думаю, що не було навіть задуму залишати це у Криму», – вважає Евеліна Кравченко.

Багато артефактів стають експонатами тимчасових чи постійних виставок у Росії. Але чи повертаються артефакти з тимчасових виставок до Криму, невідомо.

«Річ археологічна, яка витягнута із землі, ніяк не враховується, тобто вона не має колекційного інвентарного номера, вона не здана в музей. Її фактично для обліку немає. Тож ось вони що захочуть, те повернуть. А що не захочуть, то залишать у себе, і це неможливо відстежити», – пояснює Евеліна Кравченко.

Монета, знайдена на розкопках поблизу Перекопського валу. Північний Крим, 2017 рік

На думку експертки, Росія намагалася розкрадати кримські історичні цінності ще й до 2014 року. Цю політику продиктовано ще й тим, що російські археологи просто не можуть бути впевненими, що артефакти будуть під їхнім контролем, якщо залишаться на території Кримського півострова.

Росіяни намагаються максимально «тягнути» до себе речі, не зав'язувати це все на місцеві музеї
Евеліна Кравченко

«Вони не відчувають, що вони надовго. Тому вони намагаються максимально «тягнути» до себе речі, не зав'язувати це все на місцеві музеї... По-друге, я думаю, що росіяни просто не довіряють кримчанам, на кожного кримчанина мають 128 сумнівів, чи не пов'язаний він з Україною, або що він думає про те, що там відбувається. І це не безпідставно, звісно ж», – каже Кравченко.

Для Росії Крим має велике археологічне та культурне значення. Для Кримського півострова навіть склалася сленгова назва – «археологічна Мекка»: таври, кіммерійці, скіфи, візантійці, римляни, алани, готи, гуни, печеніги, половці, хазари, генуезці, кримські татари та багато інших народів залишили слід у його історії.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Чому кримчани не впізнають Ханський палац у Бахчисараї

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії . Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту : https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net . Також слідкуйте за основними подіями в Telegram , Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.