Воєнний «ювілей» анексії Криму та президентські вибори в Росії

У березні 2024 року виповниться десять років з моменту анексії Криму Росією. Кремль запровадив на Кримському півострові пряму дію свого федерального законодавства, забезпечивши контроль території як військовим шляхом, так і через своїх призначенців переважно у всіх сферах діяльності. У березні 2024 року, згідно з нормами РФ, мають відбутися чергові вибори президента Росії. Готуються до цього у Кремлі, знають про це й у російському виборчкомі в Криму.

Як в умовах війни проти України та загострення глобального лідерства у світі проходитимуть президентські вибори в Росії? Де перетинаються воєнний «ювілей» анексії Криму та російський «виборчий процес»? Чи потрібні Кремлю у передвиборчих президентських перегонах захоплені та окуповані території України? Про все це – у матеріалі Крим.Реалії.

Президент Росії Володимир Путін під час візиту до анексованого Росією Криму. Севастополь, 4 листопада 2021 року

2024-й – рік «небувалих виборчих кампаній» та впливу на них

Наступний 2024 ознаменований у світі значною кількістю країн та об’єднань, де будуть проведені вибори. 13 січня – вибори президента у Китайській Республіці – Тайвані. У Фінляндії – новому члені НАТО – вибори президента також відбудуться у січні. У травні Рада Європейського союзу (ЄС) схвалила проведення виборів до Європейського парламенту (ЄП) у період з 6 до 9 червня 2024 року. Очікується, що у 2024 році парламентські та президентські вибори відбудуться у Грузії, а Велика Британія проведе загальні вибори. У лютому президентські вибори відбудуться в Індонезії, у червні – у Мексиці, в листопаді – у США, у грудні – у Гані. Доля президентських виборів в Україні перебуває на стадії політичного рішення.

«Цьогорічна війна в Україні триває під знаком майбутніх виборів, які відбудуться 2024 року в низці країн. Підготовка до цих виборів та їх результати значною мірою вплинуть на результат розпочатої Росією війни проти України», – стверджувала у січні британська Financial Times.

Протягом року відбудуться 70 виборчих процесів у країнах, де сумарно мешкає 4,2 млрд осіб. Вперше в історії голосуватиме понад половина світового населення.

«Це не означає, що демократії стане більше: у багатьох випадках вибори не будуть ані вільними, ані чесними», – зазначив заступник редактора The Economist Том Стендейдж.

У РФ вибори відбудуться згідно з «виправленими нормами»

У Росії з 2000 року характер законодавчих ініціатив щодо зміни виборчих норм набув тенденції – «кожна наступна ініціатива ускладнює правила виборів для противників нинішньої влади та спрощує їх для Кремля». Так її позначило 2006 року видання «КоммерсантЪ», коментуючи повне скасування в країні мінімального порогу явки виборців. Одночасно поправки до законів позбавили кандидатів можливості закликати виборців до бойкоту виборів з метою подальшого їх визнання такими, що «не відбулися». Крім того, кількість виборців, які взяли участь у голосуванні, стали визначати не за кількістю виданих бюлетенів, а за їхньою кількістю, виявленою в скринях для голосування.

Забезпечити «результат» політичний блок адміністрації президента багато в чому планує за допомогою корпоративної мобілізації та мобілізації бюджетників. Для цього можуть встановити на дільницях в окремих регіонах термінали електронного голосування (ТЕГ) зі сканерами паспортів.

Президент Росії Володимир Путін спостерігає за дистанційним електронним голосуванням під час парламентських виборів у РФ. Москва, Ново-Огарьово, 17 вересня 2021 року

Відповідно до поправок, ухвалених Держдумою Росії наприкінці жовтня, вибори у регіонах, де введений воєнний стан, можуть бути перенесені за рішенням Центральної виборчої комісії Російської Федерації (ЦВК Росії). Підставою для такого рішення названа загроза життю та здоров’ю громадян. З тієї ж причини можна змінити терміни голосування на виборчих дільницях за кордоном Росії. Ці зміни вже затвердив російський президент.

«У Росії доволі давно вже не проводяться вибори. Вибори фальсифікуються. На межі 2000-2010 років вибори фальсифікувалися за низькорепресивного режиму. Тепер вони фальсифікуються за високорепресивного режиму. Тоді це був конкурентний авторитаризм. Сьогодні це звичайна диктатура», – заявив в опитуванні для «Новой Газеты» російський опозиційний політолог і журналіст Кирило Рогов.

«Ліберали-іноагнети» опонуватимуть главі Кремля?

Сам собою статус іноагента не заважає брати участь у виборах: він не вражає громадянина у пасивному виборчому праві, стверджують співрозмовники російського видання «Ведомости» і пророкують в опоненти Володимиру Путіну представника «ліберального блоку», журналіста Олексія Венедиктова. Інші російські ЗМІ приписують роль кандидата у президенти Григорію Явлінському, лідеру партії «Яблоко». Низка видань із посиланням на свої не названі джерела в адміністрації російського президента категорично виключають можливість участі у перегонах представників ліберального блоку.

Григорій Явлінський, лідер російської партії «Яблоко»

Хоча сам Володимир Путін ще не оголосив про свою участь у виборах, в адміністрації президента Росії планують кампанію, зважаючи на те, що він візьме в ній участь. Формування ініціативної групи свідчить, що він, швидше за все, піде на вибори як самовисуванець, вважають у виданні. «Единая Россия» запланувала партійний з’їзд на 17 грудня. І призначення виборів, і оголошення Володимиром Путіним свого рішення може відбутися до цього.

І у 2000, і у 2004 роках Володимир Путін йшов на вибори як самовисуванець. 2008 року Дмитро Медведєв балотувався від «Единой России». 2012 року Володимир Путін брав участь у виборах як кандидат від партії влади. 2018 року він знову повернувся до формату самовисунення.

Президент Росії Володимир Путін (праворуч) та прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв. Москва, 22 червня 2017 року

«Ювілей» анексії Криму як «привід» до виборчої кампанії?

Вибори президента Росії планують призначити на 17 березня 2024 року. Рада Федерації може оголосити цю дату під час вже запланованого на 13 грудня засідання. Про це повідомило джерело РІА Новости у парламенті сусідньої Росії.

Таким чином, президентські вибори в РФ будуть «приурочені» до роковин анексії Криму, стверджує The Moscow Times. Президент Володимир Путін схвалив проект договору про приєднання півострова до Росії 17 березня 2014 року. Наступного дня, 18 березня, документ був підписаний у Кремлі призначеними Росією головою Ради міністрів Сергієм Аксьоновим, головою Держради Криму Володимиром Костянтиновим, а від Севастополя – Олексієм Чалим, який згодом за поданням Москви став головою севастопольських Законодавчих зборів.

Президент Володимир Путін, новопризначений глава уряду Криму Сергій Аксьонов, речник парламенту Криму Володимир Константинов та «народний мер» Севастополя Олексій Чалий на церемонії підписання документа про анексію Криму та Севастополя Росією. Москва, 18 березня 2014 року

Аналітик медіацентру «Одеська політична платформа» Юрій Христензен у розмові з Крим.Реалії вказав на обмежені часові рамки для використання у передвиборній риториці тез та теми «кримської весни», залежність їх можливого оновлення від особливостей нового електорального циклу в сусідній Росії.

«Теза про «безкровну окупацію» і вдалу для Кремля, але не визнану у світі анексію Криму забезпечила беззмінному російському лідерові свого часу високу електоральну підтримку. Ситуація з підтримкою перебувала на піку і тривала кілька років, почавши потім згасати. Проте на початку кожного електорального циклу тему Криму в Росії знову порушують і намагаються «вичавити» з неї залишки підтримки. Наступний електоральний цикл пов’язаний із процедурою перепризначення авторитарного лідера, яку у Кремлі називають «президентськими виборами». За темами, які в Москві будуть піднімати для підвищення інтересу громадян до цієї процедури, ми зможемо опосередковано оцінити політичні уподобання. Наприклад, соціологічні служби при адміністрації російського президента сьогодні опитують росіян про потенційних довірених осіб Путіна. За якийсь час нам озвучать список цих довірених осіб. Якщо значна частина їх буде пов’язана із «сакральним Кримом», то це означатиме, що «кримська весна» все ще цікава росіянам. Якщо ні – робимо відповідні висновки», – спрогнозував експерт.

Юрій Христензен, аналітик медіацентру «Одеська політична платформа»

Раніше 2 листопада на сторінці «кримського виборчкому» у соціальній мережі ВКонтакте був опублікований анонс та заклик до участі у так званому «загальноросійському тренуванні дистанційного електронного голосування (ДЕГ)» у період з ранку 15 листопада до вечора 17 листопада.

Голова Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв підкреслив, що таке ж розпорядження надійшло до бюджетних організацій окупованого Криму та батьків у школах з «проханням» взяти участь у цьому заході «під звітність».

«Необхідно взяти «максимальну» участь із залученням до тестування членів сімей, батьків учнів. Також потрібно відзвітувати за кількістю поданих заяв та звернень класних керівників до батьків. Потрібно бути готовими, що «проголосувати мають усі без винятку», – озвучив вимоги окупаційної влади Ескендер Барієв.

Ескендер Барієв, голова Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу

На його думку, зазначені маніпуляції у Криму мають кілька можливих цілей: перевірка системи ДЕГ, збір персональних даних для підготовки та здійснення масштабних фальсифікацій; нав’язування населенню окупованих територій «обов’язку» персоніфікувати свій голос конкретному кандидату, а також «профілактична перевірка наївності населення на території РФ та окупованих нею територіях України».

За часи російської анексії жителі Криму могли голосувати на президентських виборах Росії у 2018 році. Ті вибори на території анексованого Криму не були визнані світовою спільнотою. Тоді, за «офіційними» даними, «за» Володимира Путіна нібито проголосувало близько 92% учасників, до списків виборців Кримського півострова було включено 1,498 млн. 1,078 млн виборців нібито взяли участь у виборах, явка склала 71,47%.

Вибори під прапором «СВО»: актуально, але сумнівно

Невизнаний російський сенатор від анексованого Криму Ольга Ковітіді, яка перебуває під слідством в Україні, раніше в жовтні повідомила в особистому Telegram-каналі, що Рада Федерації оголосить дату президентських виборів у грудні поточного року. Також вона наголосила, «що ядром національного порядку денного …з 2014 року було возз’єднання Криму з Росією, сьогодні центром національної єдності та згуртування росіян стало СВО».

Ольга Ковітіді, російський сенатор від анексованого Криму

На думку Юрія Христензена, сакральність тези так званої «СВО» у контексті президентських виборів у Росії та нав’язування її електорату, зокрема у Криму, стоїть під питанням.

«Що стосується військової агресії проти України, яку Кремль називає «спеціальною військовою операцією». Тут треба розуміти, що диктатури обманом формують переваги громадян, а потім посилаються на них для виправдання своїх рішень. Але можливості маніпуляції не безмежні. Можна щось заборонити, але складніше нав’язати громадській думці непопулярне рішення», – наголосив він.

Президент Росії Володимир Путін виступає перед концертом, присвяченим восьмій річниці російської анексії Криму та Севастополя. Москва, 18 березня 2022 року

Володимир Путін під час майбутньої передвиборчої кампанії буде уникати концентрації уваги на війні в Україні, а швидше зосередиться на так званій «стабільності Росії» та критиці Заходу. Такий висновок виклали фахівці Інституту вивчення війни (ISW) у звіті від 8 листопада.

«Російський президент, найімовірніше, не зможе провести другу масштабну мобілізацію до виборів у березні 2024 року. Це непопулярне рішення може негативно відобразити його рейтинг», – стверджує Newsweek.

Вибори президента Росії у 2024 році коштуватимуть 33 млрд рублів. Таку суму Центрвиборчком Росії планує витратити на їх підготовку та проведення. Майбутня передвиборча кампанія стане найдорожчою. У 2018 році вибори президента коштували 14 млрд рублів, 2012 року – 10,3 млрд рублів, 2008 року – 4,9 млрд рублів.