Взагалі-то я не великий фанат тренінгів та курсів, де даються прості відповіді на дуже непрості запитання. Ну ось що можна узяти з лекції на таку глобальну тему: «Як протистояти авторитаризму?» Тема, яка відразу навіває асоціації з фільмом «Убити дракона». Але фільм ‒ це притча, міфічна історія, в якій ми шукаємо відповіді на світоглядні питання, а тут, певним чином, конкретна інструкція для протидії чомусь, що, як здається на перший погляд, пересічного жителя України абсолютно не стосується. Існує думка, що авторитаризм ‒ це десь там, у сусідів, на півночі, ну, ще в Криму та на Донбасі. А нас ці питання не стосуються.
Та й склад спікерів це ніби підтверджував ‒ Микола Полозов, Ахтем Чийгоз та Володимир Балух. Адвокат, депутат і фермер. Балух та Чийгоз ‒ відомі борці з російським окупаційним режимом у Криму, Микола Полозов ‒ один із небагатьох адвокатів, які захищають на політичних судилища кримських татар, він захищав Олега Сенцова, Володимира Балуха, українських моряків, захоплених у Керченській протоці.
Your browser doesn’t support HTML5
У Києві пройшла лекція за участі Чийгоза і Балуха (відео)
Тобто, йдеться начебто знову про Крим, ніби тут, у Києві, своїх проблем мало.
Але, по-перше, Крим ‒ це Україна, і Крим усе ще окупований, й це стосується кожного, хто вважає себе громадянином України. І послухати людей, які реально протидіяли (причому, успішно!) Російському монстру, в залі російського суду й навіть сидячи в тюремній камері, не тільки цікаво, а й корисно всім, особливо молоді.
Навички боротьби з авторитаризмом необхідні кожному українцю. Тому що він, як вірус, живе в кожному владному організмі
А по-друге, навички боротьби з авторитаризмом необхідні кожному українцю. Тому що авторитаризм притаманний не лише Росії чи ще якій-небудь Північній Кореї, він, як вірус, живе в кожному владному організмі. І варто трохи послабити пильність, пропустити терміни ревакцинації, якщо продовжити порівняння з вірусом, ‒ можна одного пркрасного ранку прокинутися у країні з диктатурою. Про це добре сказав Микола Полозов.
Ахтем Чийгоз поділився простими та дієвими рецептами, якими громадянське суспільство може боротися зі спробами узурпації влади. Розповідь про необхідність розвитку в громадянському суспільстві горизонтальних зв'язків Ахтем Чийгоз підкріпив прикладами взаємовиручки та самоорганізації кримських татар, які підтримують кожного кримчанина, незалежно від національності, в боротьбі з окупаційним режимом. Про підтримку кримських татар, яка йому дуже допомагала, до речі, згадав і етнічний українець Балух.
У обох ‒ багатий досвід боротьби з окупаційним режимом. Не тільки в ув'язненні, про що ми добре знаємо з преси, а й на волі, до того, як кремлівська влада кинула їх до камери. Про цей період боротьби і Чийгоза, і Балуха інформації в пресі було набагато менше, тема ж не така медійна.
А ще Володимир Балух висловив несподівану для багатьох ідею про те, що напередодні звільнення Криму, яке рано чи пізно станеться, потрібно вирощувати в суспільстві моральні авторитети, яким суспільство довірятиме, і які готуватимуть суспільство до дій, коли настане час діяти. Ми живемо в такий динамічний історичний час, ‒ сказав Володимир Балух, ‒ що час діяти може настати буквально по клацанню пальців і до цього потрібно готуватися.
Як на мене, такі просвітницькі акції, у вигляді лекцій або в якомусь іншому форматі, дуже необхідні в наш час. Це підтверджує забитий молоддю зал, де проходив захід, і вони уважно слухали.
А на закінчення я хочу процитувати Володимира Балуха, який сказав про шлях до звільнення Криму від окупації: «Якщо це довгий шлях, значить, така воля божа. Життя, в будь-якому випадку, це просто шлях. І чи побачимо ми результат цієї боротьби ‒ це інше питання. Питання в тому, чи йдемо ми цим шляхом, чи ні».
Довідка: Лекція «Як протистояти авторитаризму?» за участі адвоката Миколи Полозова, колишнього політв'язня, кримчанина Володимира Балуха та заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, народного депутата України Ахтема Чийгоза, відбулася в Києві 23 листопада.
Максим Кобза, кримчанин
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції