«Самооборона» в опалі: у Криму сім'ї колишніх «ополченців» позбавляють житла

У Сімферополі 11 сімей, які живуть у гуртожитку на вулиці Руській, 103-а, можуть опинитися на вулиці. Багато хто отримав рішення суду про виселення за позовами російської адміністрації міста. Кімнати в цьому гуртожитку у 2016 році роздали бійцям кримського «ополчення», які допомогли російським військовим захопити півострів у 2014 році. Відтоді ставлення місцевої російської влади до них змінилося.

Сімферопольський гуртожиток на вулиці Руській, 103-а до 2014 року не використовувався для проживання. Після російської анексії Криму він опинився у розпорядженні «Штабу народного ополчення Криму» ‒ державного підприємства, що фінансується за кошти кримського бюджету.

Гуртожиток на вулиці Руській у Сімферополі

Кімнати в гуртожитку тоді надали 25 «ополченцям» із сім'ями. Згодом деякі з них звільнилися зі штабу або їх скоротили в організації. Тепер 11 сімей таких колишніх співробітників можуть опинитися на вулиці. Судові рішення про виселення за позовами російської адміністрації Сімферополя багато хто отримав ще у 2018 році. Судова тяганина триває досі, тому кількість тих, кому можуть вказати на двері, може збільшитися.

«Ми залишимося на вулиці!»

Про майбутнє виселення з гуртожитку російському главі Криму Сергію Аксенову скаржиться дружина колишнього ополченця, учасника «кримської весни» Катерина Зозуля. Вона просить його «допомогти у вирішенні ситуації».

За її словами, вже є рішення суду про виселення трьох сімей. Щодо інших – суди ще тривають.

Гуртожиток на вулиці Руській

«Нас заселяли в цей гуртожиток і було обіцяно, що потім ми зможемо оформити документи та прописку. Ми привели гуртожиток до ладу, було вкладено чимало сил і коштів, уклали договори з «Крименерго» і сумлінно оплачуємо! Хіба можна виселяти людей на вулицю? На носі зима, зимові свята і, врешті-решт, зараз непроста ситуація з коронавірусною інфекцією у світі! У багатьох сім'ї з дітьми! Нам нікуди йти! Ми залишимося на вулиці!!!» ‒ пише Катерина Зозуля.

На межі виселення жителі цього гуртожитку перебувають із минулого року, коли російська влада Сімферополя оголосила про свої права на нього.

Серед тих, хто може втратити житло в цьому гуртожитку, ‒ колишній «ополченець» Тимофій Денисюк.

Його дружина Катерина Денисюк розповіла кримським ЗМІ, що її чоловік ‒ сирота й мав отримати житло від держави, але ні при Україні, ні при Росії його право реалізоване не було. Кімнату йому, за словами Катерини Денисюк, надали у «Кримському штабі народного ополчення», але облаштовували її чоловік і жінка за свій кошт.

На сайті «Полку народного ополчення Криму» Тимофій Денисюк згадується як старший оперативний черговий полку.

Він розповідає ЗМІ, що був активним учасником масового мітингу під стінами кримського парламенту 26 лютого 2014 року на боці проросійських сил, а потім брав участь і в інших заходах «кримської весни».

Старший оперативний черговий «Полку народного ополчення Криму» Тимофій Денисюк

У 2017 році він серед інших представників «ополчення» був нагороджений медаллю «За доблесну працю» російського парламенту Криму.

Старший оперативний черговий «Полку народного ополчення Криму» Тимофій Денисюк із медаллю «За доблесну працю», березень 2017 року

Потім посаду Тимофія Денисюка скоротили після зміни керівництва «Штабу народного ополчення».

Російський активіст Ілля Большедворов, який живе в Криму і до якого зверталися зі скаргами деякі колишні «ополченці», говорить, що вони опинилися в непростій ситуації.

Ілля Большедворов

«Я знаю ситуацію деяких із цих людей. У них іншого житла дійсно немає. І я не розумію, як так можна було спочатку дати людям житло, а тепер забирати? Я знаю, що від ополчення надавали також майно людям із влади. Але у них зараз ніхто його назад не вимагає. А простих ополченців виселяють. З людьми так чинити не можна. Якщо влада Криму вважає їх гідними, чому не виділити їм це житло?» ‒ сказав він Крим.Реалії.

«Завдання когось виселяти немає»

При нинішньому голові «Штабу народного ополчення Криму» гуртожиток, у якому живуть нинішні й колишні «ополченці», передали на баланс Сімферополя. Однак питання з реєстрацією його жителів не вирішене досі. А гуртожиток у результаті став предметом судових суперечок.

Торік у січні з жителями гуртожитку зустрічалася тодішня голова адміністрації Сімферополя Наталія Маленко.

Сім'ї колишніх і нинішніх кримських «ополченців» на зустрічі з Наталею Маленко в адміністрації Сімферополя, січень 2019 року

Вона пояснила, що судові позови до жителів були подані за рішенням попереднього керівництва адміністрації міста «у зв'язку з тим, що документи на проживання своєчасно так і не були оформлені». Однак запевнила, що виселяти нікого не мають наміру.

«Ця ситуація перебуває на контролі глави Криму Сергія Аксенова. До вирішення питання підходитимемо індивідуально, працюватимемо з кожною родиною. Відбудеться комісійний виїзд на місце, будуть додатково вивчені всі підстави та обставини вселення людей на цю житлоплощу. Я хочу сама ознайомитися з проблемою. Коли буде зрозуміла ступінь лиха, шукатимемо оптимальний вихід. Завдання когось виселяти немає, є мета ‒ з'ясувати ситуацію», ‒ сказала тоді Наталя Маленко.

Колишні кримські «ополченці» на зустрічі з Наталею Маленко в адміністрації Сімферополя, січень 2019 року

У березні 2019 року стало відомо, що підконтрольний Росії Центральний районний суд Сімферополя закрив справу про виселення колишніх «ополченців» із гуртожитку, оскільки представник позивача ‒ адміністрації Сімферополя ‒ не прибув до суду. Однак це рішення не дало гарантій колишнім «ополченцям» залишитися в гуртожитку, оскільки адміністрація Сімферополя почала передачу гуртожитку на баланс Міністерства майнових та земельних відносин російського уряду Криму, писала російська «Новая газета».

У російській адміністрації Сімферополя Крим.Реалії не змогли оперативно надати свою позицію з приводу ситуації з виселенням «ополченців» із гуртожитку. Нам рекомендували звернутися пізніше, відповіді ми поки не отримали.

Ми також намагалися з'ясувати позицію «Штабу народного ополчення Криму», надіславши туди інформаційний запит. Але він на момент виходу матеріалу він теж залишився без відповіді.

«Люди виконали свої завдання і потрібно поставити крапку»

Історія з гуртожитком ‒ не єдиний неприємний епізод у житті кримських «ополченців» після завершення активної фази захоплення Криму російською армією у 2014 році.

Наприкінці 2018 року у «Штабу ополчення Криму» вилучили приміщення на проспекті Кірова в центрі Сімферополя, яке бійці займали декілька місяців навесні 2014 року, а потім отримали в оперативне управління.

«Кримська самооборона» отримала нову форму. Сімферополь, лютий 2015 року

Згодом чисельність «Кримського штабу народного ополчення» неодноразово скорочували разом із бюджетним фінансуванням. Тільки цьогоріч це сталося двічі. Спочатку у квітні, а потім у жовтні, коли частину кримських «ополченців» разом із фінансуванням передали новій установі «Казаки Криму».

Спочатку в Криму, за інформацією його російської влади, у роти «ополченців» входили понад 4,5 тисячі осіб. Зараз їх залишилося менше ніж тисяча.

«У 2015-2016 роках когось прибрали через здоров'я, хтось потрапляв на державну службу, у когось із законом були проблеми. Я думаю, що за паперами вони проходять як 1,5 тисячі, тому що там гроші списуються, медалі зараз отримують. Наскільки я знаю, їх залишилося усього 337 осіб, і їх хочуть передати в казацтво», ‒ пояснював раніше Крим.Реалії отаман громадської організації «Казаки Криму» Сергій Акімов.

Сергій Акімов

За роки життя в російських реаліях у кримському товаристві поряд із прихильниками «ополченців» з'явилися й ті, хто вважає, що це формування не повинне існувати за бюджетний кошт.

«Ополчення ‒ це взагалі дивне якесь формування. Якщо ці люди виконали свої функції і завдання, покладені на них кимось у 2014 році, то на цьому потрібно поставити крапку. Це вже сталося. І сенс у подальшому збереженні воєнізованого формування з бюджетним фінансуванням мені не зрозумілий. Тому скорочення їхнього фінансування та штату ‒ це нормально, так і має відбуватися», ‒ пояснює активіст Ілля Большедворов.

«Подвиги» минулих років

Полки кримських «ополченців» формували в Криму в лютому 2014 року, під патронатом підконтрольних Росії місцевих політиків для протидії новій владі України, яка встановилася після Євромайдану. Згодом вони зіграли основну роль у російській анексії півострова, допомагаючи російським силам на півострові захоплювати органи влади, підприємства та стратегічні об'єкти, штурмувати українські військові частини, долучаючись до інших операцій.

Святкування другої річниці анексії Криму. Сімферополь, 16 березня 2016 року

У багатьох свідченнях і правозахисних звітах представників «ополчення» називають причетними до викрадань і тортур багатьох проукраїнських активістів і журналістів у Криму у 2014 році. Люди в формі «ополченців» викрали з площі Леніна в Сімферополі кримськотатарського активіста Решата Аметова, який виступив проти російської анексії півострова в березні 2014 року, це зафіксовано відеозйомкою кримськотатарського телеканалу «АТR». Згодом його знайшли вбитим зі слідами тортур.

У Криму «ополченців» багато хто вважає героями. На честь них встановлений пам'ятник у центрі Сімферополя.

В українському правовому полі їх кваліфікують як представників незаконного воєнізованого формування, забороненого статтею 260 Кримінального кодексу України.

Члени незаконно створеного збройного формування «Самооборона Криму», 10 березня 2014 року

Усього українськими слідчими ідентифіковані та встановлені анкетні відомості понад 1300 учасників кримського «ополчення». Деякі оголошені в розшук.

Правозахисники Української Гельсінської спілки з прав людини та Регіонального центру прав людини спільно з Прокуратурою АРК раніше надіслали в Міжнародний кримінальний суд інформацію про використання представників «ополчення» Криму як «живого щита» на півострові під час подій 2014 року. Розгляд цих доказів, за словами правозахисників, може призвести до появи першого в історії трибуналу щодо «живих щитів» і кваліфікацію їхніх кримських учасників як міжнародних злочинців.