23 лютого в анексованому Росією Криму відзначали не тільки російське свято День захисника вітчизни, а й річницю створення «народного ополчення». 5 років тому лідери проросійського руху в Криму закликали охочих об'єднатися на захист півострова від загроз, які нібито нависли після подій української Революції Гідності.
За інформацією кримських ЗМІ, 23 лютого 2014 року було створено 10 рот так званої «самооборони» Криму, дві з них ‒ казачі, а всього в цих структурах брали участь понад дві тисячі осіб. Після формування російських органів влади в Криму «народне ополчення» перетворилося на державну казенну установу «Кримський штаб народного ополчення ‒ народної дружини Республіки Крим» та увійшло до складу Служби з мобілізаційної роботи при російському уряді Криму.
Отаман «Кримського казацтва» Сергій Акімов розповідає, що являли собою загони «самооборони» 2014 року, а також чим від неї відрізнялося казацтво.
Кістяком виступали казаки, а в «ополченці» набирали кого завгодно ‒ кримінальників, бомжівСергій Акімов
‒ Це була єдина структура, ополчення модне було слово. Від Мініна та Пожарського пішло, що піднявся простий народ. Я думаю, що там не набралося б навіть 50% казаків, але не було такого, що казаки окремо, «ополчення» окремо. В основному кістяком виступали казаки, а в «ополченці» набирали кого завгодно ‒ кримінальників, бомжів. Потрібна була якась кількість людей, щоб показати, що це просто звичайний народ. Спочатку їх почали контролювати хлопці, потім уже відсіяли, їх не було. «Ополчення» та козацтво розділилися давно ‒ там група козаків залишилася на керівних посадах, а решта усі пішли. Зараз тих «ополченців», які були з 2014 року, залишилися одиниці. В основному це люди, які прийшли за гроші, родичів туди притягли.
Щодо істинної чисельності «народного ополчення» в Криму, Сергій Акімов наводить досить скромні оцінки.
‒ Спочатку говорили, що 15 тисяч, але насправді не було такої кількості ніколи. Було 15 рот у Сімферополі, це кістяк, а в Алушті, Ялті найбільше було до 100 людей. Найбільша рота ‒ 140 осіб. Навіть якщо уявити, що їх було в кожній роті по 200 людей, 15 рот ‒ це 3 тисячі, хоча там не було стільки. Після референдуму більшість звідти пішла, нехай залишилося 1,5 тисячі. У 2015-2016 роках когось прибрали через здоров'я, хтось потрапляв на державну службу, у когось із законом були проблеми. Я думаю, що за паперами вони проходять як 1,5 тисячі, тому що там гроші списуються, медалі зараз отримують. Наскільки я знаю, їх залишилося всього 337 людей, і їх хочуть передати в казацтво.
Член Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов вважає, що «Самооборона» відповідальна за багато злочинів під час анексії Криму.
«Самооборону» використовували, щоб розганяти активістів на проукраїнських мітингах, нападати на журналістів і на редакції, викрадати, катувати та вбиватиОлександр Сєдов
‒ Це парамілітарні формування, створені винятково для того, щоб закривати ті місця, де не можуть брати участь окупаційні Збройні сили Росії, оскільки ще не були створені нові силові структури. «Самооборону» використовували, щоб розганяти активістів на проукраїнських мітингах, нападати на журналістів і на редакції, викрадати, катувати та вбивати людей. Дуже показовою є історія Решата Аметова, якого на відео невідомі люди в камуфляжній формі затримують і саджають у машину, причому номери видно. Надалі їх усіх упізнали як «самооборону», під час розслідування їх опитували, але як свідків. Тобто російська влада навіть не планувала притягнути їх до відповідальності у справі, де людину закатували до смерті. Зараз «ополчення» продовжують фінансувати.
Наприкінці січня кримське видання «Примечания» написало про те, що російський глава Криму Сергій Аксенов (Аксьонов) може повністю розпустити «народне ополчення», а його функції передадуть казакам. Офіційно і в російському уряді, і в самому «ополченні» цю інформацію не підтвердили, однак журналісти посилаються на джерела, які розповіли, що до травня нібито планується ліквідація загонів. Перший віце-президент російського Центру політичних технологій Олексій Макаркін розмірковує про причини такого сценарію.
‒ Головна проблема ‒ не витрати бюджету. У сфері безпеки особливо за витратами не стежать, на відміну від цивільних проектів. 2014 року ця «самооборона» являла собою переважно регіональну ініціативу. Це були ті люди, які виступили проти України, за Росію з ідеологічних підстав, у всякому разі основа. Зараз одразу виникає декілька запитань: багато хто з «самооборони» тоді розраховував не тільки на російський Крим, а й на те, що буде реалізований проект «Новоросії», так що зараз ці люди почуваються досить розчарованими. До того ж, це були люди з негативним ставленням до українських чиновників, хабарів, корупції. У багатьох було уявлення, що поруч розташована країна, де всього цього істотно менше. Але минув час, і реалії виявилися іншими. Тому «самооборона» може являти собою проблему.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
У матеріалі використовується термінологія, вживана на окупованому Росією півострові
