В анексованому Криму, як, втім, по всій Росії, влада обрала фінансовий засіб як найбільш дієвий у справі принесення в жертву сучасному молоху війни нових і нових партій солдатів. Про це свідчать численні публікації у закордонній та російській пресі, визнання самих мешканців Кримського півострова.
Активному застосуванню до військовозобов'язаних росіян і кримчан цього «пряничного» заходу передував, як відомо, «батіг» – путінський указ «Про оголошення часткової мобілізації в Російській Федерації» від 21 вересня 2022 року. Після його появи сотні і тисячі потенційних солдатів російської армії постаралися всіма правдами і неправдами перетнути кордон РФ і осісти в якомусь затишному місці ближнього чи далекого зарубіжжя.
Люди в автомобілях стоять у черзі біля КПП «Верхній Ларс» на російсько-грузинському кордоні після оголошення мобілізації. Росія, 29 вересня 2022 року
Минулого року автор мав нагоду поспілкуватися з деякими з них у столиці Вірменії. Досить серйозні та адекватні люди, зі своїми уявленнями про світопорядок, добро і зло. Наприклад, 24-й літній Максим із Самари.
«Мені соромно за Росію через цю війну з братнім народом», – сказав хлопець. Позиція його приятеля-сибіряка, який підключився до розмови на автобусній зупинці пізніше, була такою самою.
З життя сімферопольських «мільйонерів»
Тоді ж, але вже на прийомі в українському консульстві, автор познайомився з Юрієм (з міркувань безпеки ім'я чоловіка змінено – КР) – мешканцем кримського селища Миколаївка. До вимушеного переїзду на Кавказ хлопець мав пристойну роботу у Сімферополі. У рідному селищі залишилася його родина.
«Життя для мене дорожче, – заявив молодий чоловік. – Жодними обіцянками ніхто мене на війну не заманить». Кримчанин уже встиг підшукати роботу на новому місці, залишилося лише офіційно оформити свій статус. У подальших його планах – перебратися до Західної Європи і згодом неодмінно забрати туди з Криму дружину з дитиною.
Невідомо, як багато земляків Юрія наслідували його приклад. Або, навпаки, пішли воювати у лавах російської армії в іпостасі мобілізованого, добровольця-«вагнерівця» чи контрактника. Тобто мимоволі, з примусу чи цілком свідомо. Відомо лише, що, за непрямими даними, вже понад 17 тисяч кримчан набули статусу «учасника СВО» (так влада Росії називає повномасштабну війну проти України – КР). За військовими мірками, це штатна чисельність більш ніж чотирьох мотострілкових бригад російської армії.
Мітинг, присвячений проводам російських військовослужбовців на війну. Севастополь, 27 вересня 2022 року
З одним із таких молодих «учасників СВО» автор свого часу познайомився у військовому шпиталі у Сімферополі. Корінний сімферополець, матрос Севастопольської 810-ї окремої бригади морської піхоти ЧФ. Під час проходження термінової служби він добровільно підписав контракт та після нетривалої підготовки відправлений на фронт під Маріуполь. Отримав там осколкове поранення в ногу, у шпиталі проходив амбулаторну реабілітацію. За поранення йому видали матеріальну допомогу у сумі близько 3 млн рублів.
«Хочу на них купити іномарку, – зізнався хлопець. – Служити будуть до закінчення контракту, а там подивлюсь за обставинами».
Схожу історію розповів Крим.Реалії соціальний працівник однієї бюджетної установи кримської столиці. Нещодавно йому зателефонувала колишня підопічна з групи, що називається на їхній професійній лексиці, – важкої життєвої ситуації, простіше кажучи, з матеріально малозабезпеченої сім'ї. Колись чоловік допомагав її сім'ї оформити соціальну допомогу. Жінка розповіла, що нещодавно її син повернувся додому із «СВО» за пораненням і отримав «законну» компенсацію в розмірі одного мільйона рублів.
«Таких грошей у їхній родині зроду не бачили, не дивно, що син моєї підопічної знову рветься на фронт», – розповів сімферопольець.
Мотивація у ще одного сімферопольця, 63-річного пенсіонера (колись служив сержантом у МВС України), також матеріальна. До речі, автор давно з ним знайомий і мав уявлення про нього, як про цілком розсудливу людину, яка цілком поглинута виключно своїми дачними турботами. Але немає.
«Хочу записатися у «Вагнер», якщо ж уб'ють, то хоч сім'я отримає щонайменше 7 мільйонів», – спокійно пояснив тоді чоловік.
Біля мобілізаційного пункту в Росії. Ілюстративне фото
Невідомо, чи зумів реалізувати свій фатальний план колишній правоохоронець (розмова з ним відбулася на початку 2023 року). Як і те, чи вирушив у район бойових дій його єдиний син, який на той час проходив військову службу за контрактом у Перевальному.
«Іпотека, родина і так далі»
Спочатку кримчан заманювали на роботу для справжніх чоловіків щомісячною зарплатою 300 тис. рублів.
Завуальоване оголошення про набір на військову службу за контрактом із зазначенням розміру зарплати. Крим, травень 2022 року
Пізніше цю суму трохи підкоригували. «Остання цифра, яку мені називали – це 193-195 тисяч рублів. Далі вони обіцяють, що будуть додаткові можливості [у контрактників] отримати земельні ділянки», – повідомив Крим.Реалії голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.
Ескендер Барієв
До уваги: середня зарплата за всіма галузями та формами власності в Криму в 2023 році становила 47 325 рублів. Це, за даними Росстату, хоча самі кримчани вважають інакше. Найбільше отримували на місяць ті, хто займався видобутком корисних копалин (114 234 рублів). Найменше – працівники з організації та проведення азартних ігор та укладання парі, організації та проведення лотерей (18 554 рублів).
За інформацією заступника голови української військової розвідки Вадима Скибицького, росіян мотивує йти в армію високий розмір заробітної плати, особливо у кризових регіонах, де або низькі зарплати, чи взагалі немає роботи. Український генерал озвучив той факт, що самі військовополонені армії РФ зізнаються, що пішли до армії, оскільки там добре платять, а в них «іпотека, сім'я тощо». Такий мотив зараз є основним для тих людей, які добровільно йдуть мобілізацією, підписують контракти та воюють.
«Але у росіян чітко визначено, що день бойових дій – це плюс 8 тисяч рублів до зарплати. Якщо говорити в абсолютних цифрах, це приблизно 220-250 тисяч рублів на місяць. Це для тих, хто бере участь безпосередньо в бойових діях на першій лінії зіткнення», – повідомив він.
Вадим Скибицький
Правозахисникам Telegram-каналу «Трибунал. Кримський епізод» стало відомо про смерть щонайменше 33 кримчан у лавах російської армії внаслідок бойових дій у травні 2024 року. Особливістю місяця став низький відсоток втрат мобілізованих: зафіксовано лише два верифіковані факти. Проте аналітики «Кримського епізоду» не виключають, що співвідношення може бути вищим, оскільки в некрологах інших «двохсотих» часто не повідомляють подробиці, а саме – як убитий виявився учасником бойових дій на боці російської армії.
Також у травні стало відомо про полон щонайменше 3 кримчан із російських підрозділів – двох жителів Джанкойського району та одного з Євпаторії. Показовими є свідчення одного з військовополонених: його закликали з мобілізації, а потім у військкоматі переконали підписати контракт як добровольець. «Бо ти так і так підеш служити, але хоч платити більше будуть», – переконували його у військкоматі.
При всьому тому, що на анексованому Кримському півострові побільшало з'являтися візуальної реклами військової служби за контрактом, у місцевої влади виникли складнощі з реалізацією самого плану постачання контрактників для Міноборони Росії.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.