Кількість загиблих у результаті нападу на Керченський політехнічний коледж до 18-жовтня зросла до 21 людини. Директор російського Кримського республіканського центру медицини катастроф Сергій Астанкін повідомив «Крыминформу», що «на борту літака під час евакуації померла ще одна дівчинка». Раніше російська влада Керчі опублікувала список із 20 загиблих у масовому вбивстві.
Головний підозрюваний ‒ 18-річний студент коледжу Владислав Росляков, який, як повідомляють російські силовики, наклав на себе руки після розстрілу учнів і вибухів саморобних пристроїв. Експерти зазначили схожість злочину з масовим вбивством в американській школі «Колумбайн» 1999 року ‒ судячи з усього, Росляков навіть зовнішнім виглядом наслідував одного зі стрільців. Трагедія в Керчі сталася на тлі посилених, за російськими законами, антитерористичних заходів в анексованому Криму.
Російський соціолог і правозахисник, голова правління Експертної групи «Сова» Михайло Савва розмірковує, чому серед перших версій події звучали припущення про «український або кримськотатарський слід».
‒ Це дуже типово для ситуації, яку я б назвав «державна параноя». Для сучасної Росії, для режиму Путіна характерно підозрювати всіх і в усьому, і в першу чергу ‒ бачити в будь-якій дії політичні мотиви, прагнення терактом вплинути на дії влади. Тільки потім, у міру виявлення фактів приходить протверезіння, й то не завжди. Зараз не звучать відкрито політизовані звинувачення ‒ представники кримської влади не шукають український слід, кримськотатарський слід, однак це ще не означає, що сама ситуація не буде використана для нагнітання страху в російському суспільстві. Я абсолютно впевнений, що наслідки цієї людської трагедії будуть і політичні зокрема. Наприклад, я прогнозую посилення порядку обігу зброї для громадян Росії, тобто будуть запроваджені якісь додаткові обмеження.
Михайло Савва вважає, що масове вбивство в Керчі частково стало результатом політики російської влади.
‒ Відповідальність влади є: це нагнітання державної параної, пропаганда насильства, транслювання справжнього страху, наприклад, із зони бойових дій на Донбасі. Це все створює в молодих людей установки на допустимість насильства. Ще важливо, що кримська влада та росіяни в цілому виявилися не готовими давати повну, відкриту інформацію людям. При таких трагедіях це обов'язково потрібно робити, щоб запобігти паніці й наростанню соціальної напруженості. Для мене це показник деградації режиму. Російська система заточена на придушення політичного протесту. Якщо підозрюваний у скоєнні злочину не ходив на мітинги, він не потрапить у поле зору силовиків.
Російський адвокат Микола Полозов припускає, що Владислав Росляков міг діяти не один.
‒ Після окупації Криму проводять послідовну політику репресій проти українських патріотів у Криму, проти кримських татар. Будь-яка подія, що відбувається там, будь то техногенна катастрофа в Армянську чи керченська трагедія, безумовно, використовується як пропагандистами, так і російськими силовиками винятково для того, щоб подати це все як якісь підступи українців і кримських татар, які не згодні з тим, що Крим тимчасово став російським. У цій історії в Керчі залишається дуже багато білих плям. Я, чесно кажучи, не дуже вірю у версію психа-одинака, який з помповою рушницею більше 20 чоловік зміг убити ‒ за дуже короткий проміжок часу нетренований юнак без автоматичної зброї. Це цілком могла бути спланована спецоперація (російських ‒ КР) спецслужб. Буквально напередодні цієї події ходили чутки про відставку голови ФСБ Криму.
Микола Полозов не виключає, що російські силовики, які контролюють півострів, не хочуть ротації й для обґрунтування своєї необхідності могли спланувати таку операцію.
Your browser doesn’t support HTML5
Народний депутат України, колишній начальник Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим Микола Паламарчук здивований тим, що російська влада не вважає подію в Керчі терактом.
‒ Це трагедія, це біда сьогоднішнього дня для всього світу. Дуже складно цьому запобігти та розкрити. Але, звісно, з такими злочинами борються, і робити це можуть спеціальні підрозділи з боротьби з організованою злочинністю та тероризмом. Вони можуть працювати через агентуру, через створення пасток, щоб відстежувати потенційних вбивць. Усі країни світу намагаються з цим боротися, і це вдається. Десь виходить передбачити більше, десь менше. Складно сказати, що погано спрацювали органи правопорядку. Єдине що ‒ мені незрозуміло, чому російські слідчі перекваліфікували справу з теракту в масове вбивство. Я вважаю, що це саме терористичний акт.
(Текст підготував Владислав Ленцев)