Одним із керівників захоплених регіонів Запорізької області російська сторона проголосила Андрія Козенка – екс-депутата Держдуми Росії від Криму з оточення російського глави Криму Сергія Аксьонова та російського сенатора від Криму Сергія Цекова. Чим він запам'ятався у владі анексованого Росією Криму та у депутатському кріслі, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Про призначення Андрія Козенка заступником голови російської військово-цивільної адміністрації Запорізької області повідомив 5 липня член головної ради цього органу Володимир Рогов. Він уповноважений російською стороною відповідати за «економічну інтеграцію» української області, яку окупувала російська армія внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Рогов стверджує, що знайомий із Козенком понад 15 років «за російським рухом». У цьому «російському русі», який у 2014 році перейшов спочатку в діяльність проти Євромайдану, а потім у сприяння російській анексії Криму, багато хто пов'язаний між собою давніми професійними та дружніми зв'язками. Андрій Козенко – один із активних учасників цього руху, хоч і має українське прізвище.
Держслужбовець України на службі Росії
Проросійська діяльність у Криму та зв'язки з Партією регіонів дозволили Андрію Козенку у 2006 році стати наймолодшим депутатом кримського парламенту. На той момент йому було 24 роки. Тоді він після випуску з університету очолював підприємство «Російський дім», через яке Москва фінансувала діяльність громадської організації «Російська громада Криму».
Андрій Козенко
У 2009 році Андрій Козенко отримав посаду заступника міністра праці та соціальної політики АРК. Тобто він перебував на держслужбі України, а служив водночас російським силам.
Взимку 2013-2014 років, коли в Україні відбувалися протестні акції Євромайдану, Андрій Козенко керував виконкомом «Російської громади Криму» і був заступником голови партії «Російська єдність» нинішнього російського глави Криму Сергія Аксьонова (ця партія була заборонена в Україні у 2014 році – КР), а також координував її молодіжне крило. Брав активну участь у русі проти Євромайдану, який підтримувався і фінансувався тодішньою партією влади – Партією регіонів.
Учасники проросійського руху у Сімферополі, січень 2014 року
Після перемоги Євромайдану в Україні Козенко сприяв російській анексії Криму, за що згодом отримав російську медаль «За захист республіки Крим» та щедрі бонуси у вигляді посад у новій системі влади півострова.
Він вступив до «Єдиної Росії», обрався від неї депутатом кримського парламенту і отримав пост віце-спікера (ті вибори не визнані владою України, Євросоюзу, США та іншими країнами – КР).
А у 2016 році кар'єра привела його до Москви – він став депутатом Держдуми Росії від Криму.
Зал Держдуми Росії, ілюстраційне фото
На цій посаді він почав координувати «Інтеграційний комітет «Росія – Донбас» – громадське об'єднання, створене в Росії для інтегрування до російського простору регіонів Донбасу, контрольованих угрупованнями «ДНР» та «ЛНР».
Скріншот сайту «Єдина Росія»
Несплачений борг і кримська база відпочинку для сім'ї
Увійшовши до системи російської влади у Криму, Андрій Козенко опинився під міжнародними санкціями та втратив можливість виїжджати за межі Росії. Відтоді він агітує земляків відпочивати тільки в Криму, відмовитися від турецьких готелів, а в якості «санкцій у відповідь» радить зняти швейцарський годинник і перейти на аксесуари від російських виробників.
Ім'я Андрія Козенка регулярно фігурує у скандалах. У 2018 році стало відомо, що він заборгував своєму колишньому помічникові Юрію Шепетілу 140 тисяч доларів. А коли той подав на нього до суду, депутат намагався довести, що в написаній ним розписці про виплату коштів йшлося не про 140 тисяч доларів, а про 140 доларів. У результаті Андрій Козенко усі суди програв і уклав із колишнім колегою мирову угоду.
Кримські ЗМІ також повідомляли про причетність Козенка до скандалу навколо ТОВ «Морська паралель», яке володіє базою відпочинку «Якір» у Феодосії.
Морський порт у Феодосії
У травні 2018 року, коли Андрій Козенко ще був депутатом Держдуми Росії, в Управлінні Слідкому Росії у Криму порушили кримінальну справу за фактом фальсифікації рішення загальних зборів учасників ТОВ «Морська паралель» (частина 1 статті 185.5 Кримінального кодексу Росії). Потерпілою у цій справі була колишня співвласниця підприємства Світлана Харитонова із Москви.
За даними слідства, невстановлені особи внесли до протоколу загальних зборів учасників «Морської паралелі» неправдиві відомості від імені Харитонової, щоб захопити контроль над компанією. Для цього вони ухвалювали незаконні рішення про зміну статуту фірми, зміну директора та збільшення статутного капіталу. Харитонова заявила, що у цій схемі брали участь Андрій Козенко, його дружина та довірені особи, які нібито регулярно відпочивають на цій базі. Цю інформацію підтверджував тодішній депутат підконтрольної Росії міськради Судака та колишній помічник Андрія Козенка Денис Волков.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Два роки скандалівСам тепер уже екс-депутат на цю інформацію публічно не відреагував, а на інформзапити журналістів не відповів. У політичних колах Криму стверджують, що саме через цю історію Андрій Козенко втратив можливість повторного заходу до Держдуми Росії.
«Інтегратор» для окупованих територій
Депутатська каденція Андрія Козенка завершилася 2021-го року. З того часу він залишається без посад у місцевій владі, незважаючи на зв'язки з Аксьоновим. Проте зберігає зв'язки з угрупуванням «ДНР». Екс-депутата називають кумом ватажка цього угрупування Дениса Пушиліна. І обидва вони не приховують дружніх стосунків та регулярно їздять один до одного у гості.
Сергій Аксьонов, Денис Пушилін, Наталія Поклонська, Андрій Козенко, 2019 рік
Наразі Андрій Козенко продовжує просувати ідею «інтеграції» окупованого українського Донбасу до Росії. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну він називає «священним обов'язком». Підтримуючи його, екс-депутат тепер опинився у Запорізькій області.
Крим.Реалії зв'язатися з Андрієм Козенком не вдалося. Сам він пояснив російським ЗМІ свою присутність в окупаційній адміністрації Запорізької області наміром «якнайшвидше створити умови для економічної інтеграції Запорізької області з регіонами Росії». Зокрема, він говорить про створення плану соціально-економічного відновлення регіону, визначення пріоритетів в інвестиційній діяльності, можливості наповнення бюджету та забезпечення стабільної роботи фінансової сфери та підприємств.
Влада України не визнає російські формування на територіях, окупованих російською армією. Керівництво Збройних сил України заявляє про підготовку до контрнаступу на військовому фронті та плани щодо звільнення всіх захоплених Росією регіонів країни.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.