65 обшуків, 173 затримання, 186 допитів. Загальна кількість арештів – 217. Кримськотатарський Ресурсний Центр представив аналіз порушень прав людини в анексованому Криму за 2023 рік. В аналітичній доповіді зафіксовано дані щодо кількості порушень права на справедливий суд і права на здоров'я.
За що російські силовики переслідують кримчан? Яку небезпеку російська влада бачить у протестних настроях? І що ці дані можуть сказати про рівень спротиву жителів півострова? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин говорив із головою правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендером Барієвим та Іваном, координатором руху спротиву «Жовта стрічка».
Інструменти та способи переслідування кримчан російськими силовиками такі ж, як і у 2022 році, тенденції зберігаються, розповідає голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв. Людей затримують, заарештовують, штрафують і відправляють за ґрати за звинуваченнями в екстремізмі, тероризмі та дискредитації збройних сил РФ. Останній пункт з'явився у російському законодавстві після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Масові затримання біля будівлі ФСБ Росії в Сімферополі, 4 вересня 2021 року
Як зазначають у КРЦ, більшість затриманих і заарештованих – кримські татари. Так, із 173 випадків затримань, зафіксованих правозахисниками, 119 сталися щодо представників корінного народу. У 2023 році з'явилося більше справ, пов'язаних зі звинуваченнями в участі в батальйоні імені Номана Челебіджихана, визнаного в Росії терористичною організацією. У 2023 році, зазначає керівник КРЦ, дії російських силовиків стали жорсткішими.
Ескендер Барієв
«Затримання, що відбувалися, вони були жорсткішими. Раніше забирали документи, могли під руку взяти, вивезти у дільницю, а 2023 року вони одразу починали заламувати руки, закидати у «воронки» чи автобуси, привозити у дільниці. Були випадки, коли чоловікам видавали повістки на мобілізацію. Тобто тут ми бачимо жорсткіші підходи. Крім цього, я хотів би звернути увагу на те, що вони здебільшого на тих, кого затримували, відкривали адміністративні справи і були адміністративні покарання у вигляді штрафів або у вигляді адміністративних арештів від 10 до 15 діб», – каже Ескендер Барієв.
Масові затримання біля будівлі ФСБ Росії в Сімферополі, 4 вересня 2021 року
2023 року російські силовики «удосконалили схему» з притягнення до відповідальності за дискредитацію збройних сил РФ. Для цього вони залучають так званих блогерів та активістів, розповідає Ескендер Барієв. Вони, виявивши «факт порушення», оприлюднюють і повідомляють про це силовиків.
«Наприклад, у якомусь ресторані чи приміщенні звучала українська музика, чи в соціальній мережі з'явилася інформація про те, що жителі Криму підтримували Україну чи називали речі своїми іменами, наприклад, «СВО» – війною. Далі починає працювати «СМЕРШ», коли приїжджають до тієї людини, починають катувати, потім намагаються залякувати цю людину і кажуть, що потрібно обов'язково опублікувати в соціальних мережах вибачення перед Російською Федерацією, і намагаються [змусити] співати гімн [РФ] чи щось інше. Є випадки, коли люди відмовляються, і вони відкривають кримінальні справи. Ті, хто погоджується, стосовно них відкривають адміністративні [справи]», – каже Ескендер Барієв.
«Нещодавно ми бачили, як Таліпов опублікував звіт, що там кримський відділ поліції у боротьбі з екстремізмом топ-1 у Росії щодо затримань. Це пов'язано з тим, що активізуються патріотичні настрої, активізується рух спротиву. І, насамперед, є наказ із Москви зупинити це все, адже їм це все заважає», – пояснює активізацію проросійських блогерів координатор руху спротиву «Жовта стрічка» Іван.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Соцмережа «Вконтакте» заблокувала паблік «Крымский СМЕРШ» проросійського блогера з Криму Олександра ТаліповаУ боротьбі зі спротивом кримчан російська влада використовує метод залякування, каже представник «Жовтої стрічки».
«Вони демонізують будь-який спротив, вони називають це нацизмом, щоби люди боялися. Вони вішають ярлики терористів, що це – терористична діяльність, загроза власній безпеці», – каже Іван.
Рух «Жовта стрічка» поширює листівки у Криму, Севастополь, 22 лютого 2023 року
Другий метод – інформаційно мінімізувати результати та масштаби спротиву, додає Іван.
«Показують, що це не діє, що це не корисно, це не потрібно, це взагалі дрібно для них, це ніяк не впливає на патріотичні настрої. Взагалі спротиву цього не існує. Тому вони висміюють цю діяльність», – пояснює Іван.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Хтось «стукає» щиро». Як у Криму переслідують вчителівЗ іншого боку, навпаки, російська влада намагається показати масовість затримань і покарань за будь-який прояв проукраїнської позиції, зазначає Іван.
«Чи включив ти гімн України, чи ти вивісив просушити жовту футболку та сині штани, і до тебе одразу наряд ФСБ або з відділку поліції. Зламають тобі двері, ламають тобі руки і потім тобі інкримінують поширення української символіки… Навіть за жовто-синій манікюр затримають, за жовто-синю резинку для волосся затримають», – розповів Іван.
Такі методи працюють, вважає Іван. Багато людей побоюються виявляти свою проукраїнську позицію, стають скритнішими. Але це не зменшує кількість патріотичних людей, упевнений Іван.
«Те, що ми бачимо за статистикою, щодня нові активісти з Криму долучаються. Якщо вибухне, наприклад, новий корабель чи штаб, чи склад боєкомплекту росіян у Криму, дедалі більше людей долоучатиметься. Більше людей писатимуть, надсилатимуть фотографії, відео або передаватимуть дуже важливу інформацію силам оборони України», – розповів координатор «Жовтої стрічки».
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: У Криму кількість активістів «Жовтої стрічки» досягла 3500 осібЗвіт КТРЦ охоплює і події в Херсонській та Запорізькій областях. Зокрема, зафіксовано 478 випадків убивства цивільних на тимчасово окупованих територіях. В організації зазначають, що це не остаточна цифра, точні дані стануть відомі після окупації українських теренів. Збір інформації про переслідування громадян України на окупованих територіях півдня України в КТРЦ пояснюють тим, що там компактно проживають представники кримськотатарського народу. Але до їхньої статистики потрапляють і ті, хто був затриманий і доставлений російськими силовиками до кримських СІЗО. За даними Центру, зараз у місцях несвободи перебувають 186 політв'язнів, із них 125 – представники корінного народу України.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.