Восьмий день війни Росії проти України. Як живе Київ? І не урядовий квартал, не Хрещатик, а міська глибинка. Просто пройдімося не центральними вулицями міста, називаючи їх, щоб не розкривати локацію, і подивімося, що відбувається.
Здивувало те, що черга стоїть лише до супермаркету «Велмарт», але ні до супермаркету «Фора», ні до працюючих супермаркетів мережі АТБ черг уже немає, хоча ще один-два дні тому вони були.
Що це означає? Касир АТБ, яка назвалася Ольгою, пояснює: «Просто люди вже всі запаслися продуктами, все є. Усі попередні дні ми не мали обмежень щодо продуктів – овочі, консерви, фрукти, товари для діабетиків, а також корм для тварин. З м'ясом було гірше, такої великої кількості, як раніше, не було, але щось м'ясне завжди було. З хлібом погано, всі ці дні у нас хліб був лише вранці у невеликих кількостях. Але я чула, що в багатьох місцях хліб людям просто роздають по одному буханцю на руки, але це, звичайно, треба знати, де».
Рекламний плакат у Києві, 2 березня 2022 року
Далі вулицею біля рекламного борду стоїть група людей. На ньому змінюють один одного плакати з написами: «Нас все більше, а їх все менше», «1941 – фашистський окупант, 2022 – російський окупант». На одному з них - напис з літерою «Z» та поясненням: «Новому фашизму - нова свастика». Ще один плакат: «МО РФ: втрат немає» – з уточненням: «Ховати вас будемо ми, а не ваші батьки». На іншому борді розміщено вітання для російських військових «З Масляною», яке містить рецепт «Бандерівського смузі», тобто коктейлю Молотова.
Рекламний плакат у Києві, 2 березня 2022 року
Окрім продуктових магазинів працюють деякі мережі аптек. Я бачив працюючі аптеки мережі «АНЦ», в одній черга була довша, в іншій коротша, не більше, ніж на півгодини.
У цій частині міста працює транспорт – я бачив рейсові автобуси, вони ходять значно рідше, ніж зазвичай, напевно, без розкладу, але все ж таки виїхати можна. Бачив на лінії швидкісний трамвай одного з маршрутів. Люди стоять на зупинках та голосують попутним автівкам. Багато хто зупиняється і підвозить киян.
А ось і блокпост, встановлений силами територіальної оборони. Широка проїжджа частина перегороджена так, що рух можливий лише в один ряд. Барикада обладнана з підручних матеріалів – контейнерів для сміття, піддонів, кинутих автомобілів. Встановлено протитанкові їжаки, все покрито шинами. На проїзді чергують активісти тероборони. Вони перевірять кожну машину, «швидкі» та автобуси пропускають позачергово. Поки ми розмовляли, проїхали кілька військових машин ЗСУ.
Рекламний плакат у Києві, 2 березня 2022 року
На запитання, чи можу я поговорити зі старшим, відгукується невисокого зросту енергійна жінка, одягнена в теплу куртку, з радіостанцією в руках, яка раз у раз віддає в трубку якісь розпорядження. Одних вона приймає на чергування та розповідає, що робити, інших відправляє відпочивати. Вона перевіряє мої документи і називає себе Жанною, прізвище просить з міркувань безпеки не вказувати.
Як ми зустрічатимемо російських окупантів? Однозначно – вогнем, а не квітами. У нас для цього є все
Вона розповідає: «Як ми зустрічатимемо російських окупантів? Однозначно – вогнем, а не квітами. У нас для цього є все. Тут працює кілька десятків людей, всі дуже вмотивовані – ми захищаємо не просто свої будинки, ми захищаємо свою країну та своє майбутнє, майбутнє наших дітей».
Заходимо до приміщення. Дві дівчини господарюють на імпровізованій кухні – електрочайник, електроплитка. Розливають каву, підігрівають їжу та розносять її всім, хто перебуває на чергуванні. Всі продукти принесені киянами, які проживають на прилеглих вулицях. Тут овочі, фрукти, вода, консерви, хліб. При мені на блокпост підійшов чоловік, який, очевидно, недавно відвідав супермаркет. Каже: «Хлопці, я тут купив дещо, хочу поділитися, візьміть, можливо, вам знадобиться».
Жанна розповідає: «Нестачі у продуктах та одязі у нас немає, ми всім забезпечені». В окремому приміщенні зберігаються вже приготовлені пляшки із запальною сумішшю. Їх багато, дуже багато. «Вистачить на всіх!» – стверджує Жанна.
Загарбникам краще повернути назад уже зараз. Шлях на Київ їм закритий!
Вона розповідає: «Пройти наш блокпост складно, навіть якщо загарбники стрілятимуть, у нас є укриття, з яких ми вестимемо вогонь на ураження. Крім того, я знаю, що таких блокпостів, як наш, довкола Києва дуже багато з усіх боків. Тож загарбникам краще повернути назад уже зараз. Шлях на Київ їм закритий!».
Як відомо з оперативних повідомлень української влади, російські військові зараз зупинені на північ від Києва, на лінії райцентрів Чернігівської області Бобровиця та Ніжин. Від Києва це понад 100 кілометрів. До речі, це той самий стратегічний напрямок, на якому розташована станція Крути, яку захищали герої, що зупинили на кілька днів війська Муравйова у 1919 році.
Це мої рідні місця. Я зателефонував своєму знайомому, який був за радянських часів головою Бобровицького райвиконкому, Миколі Горді. Він розповів, що у самій Бобровиці російських військ немає. Вони ночували у навколишніх селах – Нова Басань, Стара Басань, Козацьке та інших. Там є руйнування через стрілянину, росіяни самі зруйнували опори електролінії, тому селяни сидять без світла, не працює мобільний зв'язок та інтернет, але електрики обіцяли все полагодити.
Микола Семена, кримський кореспондент, оглядач Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції