Путін і кримські плани Росії: «Крим загарбали, а жити стало гірше»

У сьому річницю початку незаконної анексії Криму президент Росії Володимир Путін провів телеміст із кримськими громадськими активістами й знову назвав півострів «сакральним місцем». Окрім того, він відзвітував про реалізовані в Криму російські проєкти й поставив низку завдань на наступні роки.

Водночас країни «Великої сімки» виступили із заявою, в якій засудили російську анексію Криму й нагадали про підтримку суверенітету та територіальної цілісності України. Напередодні з заявами, які засуджують дії Росії у Криму, та закликами припинити окупацію цієї української території виступили також США та низка західних країн. У МЗС Туреччини повідомили, що не визнають анексію Криму й «уважно стежать» за розвитком подій на півострові. Про нові заяви Путіна щодо Криму та їхні оцінки йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Під час дистанційної наради з питань соціально-економічного розвитку Криму та Севастополя президент Володимир Путін так позначив підсумки семи років російської анексії:

«На першому етапі почали з реалізації великих, скажімо по-іншому, базових проєктів, які мають величезну соціально-економічну значущість, без яких нормальне життя було важко взагалі собі уявити. Серед них ‒ грандіозний, унікальний Кримський міст з автомобільним і залізничним сполученням, траса «Таврида», новітній сімферопольський аеровокзальний комплекс. Цей список обов'язково поповнюватимуться. Нам вдалося зняти загрозу енергодефіциту завдяки прискореному введенню генерувальних потужностей, будівництву енергомосту, модернізації місцевого мережевого господарства. Ми прорвали енергетичну й транспортну блокаду».

Сім років анексії: чому «референдум» – несправжній (відео)

Володимир Путін наголосив, що російська влада вирішить і водну проблему Криму:

«Зараз це найгостріше, першочергове питання для всіх кримчан і севастопольців. Ви знаєте, я дав доручення уряду підготувати й розпочати реалізацію комплексного плану щодо забезпечення надійного водопостачання Республіки Крим та міста Севастополя. Він розрахований до 2024 року. І враховуючи, що проблема має невідкладний характер, ми домовилися діяти максимально швидко й відразу на декількох напрямках. Це й розробка підземних запасів води, і будівництво різних гідроспоруд, систем очищення, ліквідація втрат у мережах водопостачання та опріснення морської води».

Кримський політолог Євгенія Горюнова, яка живе й працює на материковій частині України, висловила Крим.Реалії думку, що успіхи Росії в Криму існують здебільшого на папері.

– Насправді достатньо послухати кримчан: як ви пам'ятаєте, зовсім нещодавно в ефірі радіостанції «Эхо Москвы» вони розповідали, в якому Криму їм краще було жити. Реальні люди телефонували й говорили, що в українському Криму було набагато краще ‒ ведучі були шоковані. Звіти Путіна ‒ це папірці, які йому поклали, а він читає. Нічого нового ми там не почули. Збудували міст ‒ а користі від нього? Кримчанам яка різниця? Стало приїжджати більше росіян. У Севастополі виріс рівень злочинності, і начальник місцевої поліції відкрито визнав: мовляв, міст збудували, і тепер усі їдуть сюди. Гучні інфраструктурні проєкти кримчанам практично ніяк не допомогли, і нічого хорошого міст і траса «Таврида» не дали. Щодо проблем з водою, насправді все буде далеко не так гладко, як росіянам хотілося б.

Євгенія Горюнова

За словами Володимира Путіна, після реалізації великих інфраструктурних проєктів Крим має розвиватися за кошти великих обсягів приватних інвестицій.

«Сенс у тому, щоб створена державою інфраструктура забезпечила можливості для реалізації значно більшого обсягу інвестиційних проєктів у всіх галузях: від промисловості до сфери послуг. І перш за все йдеться саме про ініціативи бізнесу. Тому одне із запитань нашого порядку денного сьогодні прямо присвячене стимулюванню приватних інвестицій, покращенню ділового клімату, а також підвищенню доступності фінансових послуг. З чим тут пов'язані труднощі й часто штучні бар'єри, ми усі знаємо. Хочу наголосити: про успіх наших дій можна буде говорити лише тоді, коли ми зуміємо забезпечити істотне, кардинальне зростання приватних інвестицій. Їхній обсяг за майбутні чотири роки, тобто за 2022-2025 роки, в Криму та Севастополі має перевищити один трильйон рублів».

Як змінилося життя в Криму за сім років анексії? Відео Владислава Єсипенка, зняте до затримання

Російський президент також сказав, що в Криму треба активно розвивати туристичну галузь, щоб півострів надавав «гідний сервіс, який не поступається закордонним альтернативам» і до 2025 року зміг «вийти на цифру у 10 мільйонів туристів на рік». Євгенія Горюнова вкрай скептично оцінює такі плани.

– На папері можна досягти яких завгодно показників. На 10 мільйонів туристів Крим просто не розрахований, плюс проблеми з водою, які росіяни не зможуть вирішити в таких обсягах ‒ хіба що туристи приїжджатимуть зі своєю водою. Що стосується приватних інвестицій, показник у трильйон рублів також досягнутий не буде. Ось уже сім років ніхто, окрім російського бюджету, у півострів практично не вкладає. Там основні інвестиції, до 80% ‒ вкладення з федерального бюджету та бюджетів російських регіонів, яких зобов'язують це робити. Бізнесмени не самогубці ‒ вони розуміють, що після приходу до Криму їм буде закритий вхід на світову арену. Швидше за все, на півострів піде напівлегальний, кримінальний бізнес. Буде схема для відмивання грошей, з якої кримчани й економіка Криму нічого не отримає.

Кримський громадський активіст Сергій Акімов вважає, що, попри величезні федеральні вкладення, під російським контролем Крим та його жителі збідніли.

– Я б сказав просто: життя немає. Точка, крапка. Це не просто якісь соціально-побутові проблеми ‒ вони в усьому. У свободі слова, у свободі вибору, в усьому що завгодно. Російські закони створені не для простих людей, а для тих, хто їх пише ‒ і вони самі ж це порушують. Найголовніше, що втратили кримчани, – це незалежність. Як би там не говорили у 2014 році, як би там не обіцяли, що ми житимемо в «русском мірє», ні в якому «русском мірє» ми не живемо. Сьогодні «русскій мір» зовсім інший, і те, що він такий, – це повністю провина росіян. Ті, хто приїхав до Криму, розглядають його як місце, де світло, тепло та є море. Вони заробляють рубль, віддають три ‒ значить, десь крадуть, обманюють, ще щось. При Україні ми заробляли рубль і могли покласти щось під подушку. Зараз у нас усе забирають. А ось чиновники в усій Росії живуть зовсім іншим життям.

Сергій Акімов

Тим часом російський політолог Дмитро Орєшкін переконаний, що росіяни у 2014 році хотіли отримати зовсім не сам Крим, а те, що з ним пов'язане.

– Більшість моїх співгромадян, до 80% і зараз відповіли б, що Крим приєднали правильно. По-перше, ніхто не любить визнавати себе дурнем і відмовлятися від думки п'яти-семирічної давності. По-друге, справа не тільки в Криму. Як з'ясували соціологи «Левада-центру» під час бесід із людьми, дуже багато раділи, що у 2014 році «Росія всіх послала». У них було відчуття образи, приниження, розчарування після розпаду СРСР. Мовляв, до 2014 року Росія була під контролем Заходу, а ось тепер Путін вирвався і підняв країну з колін. Той же Будапештський меморандум при цьому сприймається як домовленості, які нав'язав ворог, отже, виконувати їх уже не треба. Однак потім настав когнітивний дисонанс, який росіяни не сміють або не можуть озвучити: Крим загарбали, а жити стало гірше. Як же так? У них це поки не вкладається в голові.

Дмитро Орєшкін

Однак, на думку Дмитра Орєшкіна, повернення Криму під контроль України буде політичною смертю Володимира Путіна.

‒ Втім, режим санкцій, подальше закручування гайок щодо Путіна та його оточення дуже сильно позначаться на настроях росіян, причому в найближчому майбутньому.

Заступниця Постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Дар'я Свиридова нагадує, що українська влада зараз активно працює над запуском «Кримської платформи» з деокупації півострова.

– Ми плідно співпрацюємо з Міністерством закордонних справ, з Офісом президента. Однак ця платформа ‒ лише один із механізмів на шляху до деокупації та реінтеграції півострова. Держава сьогодні вибудовує послідовну політику, яка забезпечить не тільки готовність України до наступного дня після виходу Росії з Криму ‒ ми створюємо передумови для цього. Я кажу, зокрема, про указ президента України від 26 лютого щодо окремих питань політики щодо Криму та Севастополя, де були позначені три основних вектори роботи. Перш за все це стратегія деокупації, яка була ухвалена на засіданні Ради національної безпеки та оборони 11 березня, далі це, власне, запуск «Кримської платформи», а також захист і розвиток кримськотатарської мови як мови народу, який найбільше переслідується окупаційною владою.

Дар'я Свиридова

Раніше заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомляв, що міжнародний саміт щодо «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року ‒ до 30-ої річниці незалежності України.

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» буде ухвалена відповідна декларація.

Речник МЗС Росії Марія Захарова казала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова ‒ від водопостачання до транспортного сполучення.

(Текст підготував Владислав Ленцев)