Російська Федерація посилює захист Керченського (Кримського) мосту. За рік РФ збільшила, хоч і незначно, кількість фортифікаційних споруд на Кримському півострові.
Росія намагається додатково захистити від морських дронів Керченський міст. До нього підводили нові понтони (баржі). Це друга лінія бонових загороджень із невеликих барж. За даними розвідки Великобританії, монтаж барж з південної сторони мосту розпочався 10 травня 2024 року та був завершений 22 травня 2024 року.
Ось супутниковий знімок від 24 травня, на якому видно наявність вже восьми барж.
Бонові загородження біля Керченського мосту, травень 2024 року
Телеграм-канал «Кримський вітер» опублікував відео та знімки, згідно з якими біля північно-західної частини мостової споруди вже 11 барж і розпочато їх встановлення біля південно-східної частини.
Через відсутність корабельно-катерного складу в Керченській протоці, російська армія стала активно посилювати оборону мосту літаками та гелікоптерами. Про це у прямому етері телеканалу «Прямий» розповів начальник Центру стратегічних комунікацій Сил оборони півдня України Дмитро Плетенчук. Для цього за його словами, залучили навіть рідкісний тип літаків.
Але чи є Керченський міст зараз метою атак?
Експерти OSINT-агентства Molfar дійшли висновку, що зараз в атаках на нього немає потреби. Вони проаналізували супутникові знімки Maxar за два періоди: з травня 2023 по вересень 2023 і з лютого 2024 по квітень 2024 року. У другий період на мосту не було зафіксовано жодного вантажного поїзда з військовою технікою, у лютому 2024 року проїхав лише один вантажний потяг з 55 паливними цистернами. Розслідувачі вважають, що російським ремонтникам не вдалося ліквідувати тріщину в одній з опор, яка з'явилася після атаки морськими дронами влітку 2023 року.
Пошкоджена ділянка дороги на Керченському мості після удару по ньому. Скріншот з відео, 17 липня 2023 року
«Коли в цій опорі тріщини, то важкі вантажні перевезення, в принципі, стають неможливими мостом. По суті, подивилися на знімки щодня, подивилися кількість поїздів, які є, які це потяги, та розклад, це просто на графік щомісячний. Можна бачити, що динаміка постійно знижується, і саме важкі ешелони з важкою технікою вони вже не йдуть. І, загалом, з цього можна зробити висновок, що атака була успішною, і міст саме системно для військових перевезень не використовується. У нас, звісно, були деякі кадри, на яких видно, що поїзди якісь, наприклад, із цистернами проїжджали, якісь точкові перевезення людей, вони справді існують, власне, міст досі для цього використовується. Але, умовно, якщо порівнювати з тим, що було до удару, то 45 поїздів на день із важкою технікою, і зараз там 5, десь є. Там і пасажирські, і звичайні. Це, власне, речі, які не можна порівнювати», – каже СЕО та засновник OSINT-агентства Molfar Артем Старосек.
«Розслідування, воно таке, не те щоб контроверсійне, але, по суті, ми говоримо, що по мосту не треба бити. Але наш меседж про те, що Кримський міст це незаконно збудована споруда, і вона справді має бути знищена. Просто тут важливо дивитися пріоритет. Тобто якщо материком зараз їздить більше поїздів, то треба бити туди, а міст ми завжди встигнемо знищити», – зазначає Артем Старосек.
Начальник Центру стратегічних комунікацій Сил оборони півдня України Дмитро Плетенчук на запитання про те, чи зручний момент для ударів по мосту, раніше відповів в етері Радіо Свобода (проект «Свобода Ранок»), що це «знає обмежене коло людей», і додав, що «подібні споруди досить складні для поразки».
Раніше німецьке видання Bild опублікувало матеріал, в якому зазначає, що, на думку деяких експертів, українська армія, ймовірно, готується завдати нового удару по Керченському мосту. Про це свідчить, зокрема, удар ЗСУ по російських поромах «Авангард» і «Конро Трейдер», що стався в ніч на 30 травня.
Місце удару по керченській поромній переправі. Крим, 30 травня 2024 року
Українські удари по російським військовим та логістичним об'єктам змусили російські війська змінити свою дислокацію та транспортні схеми, припускають в американському Інституті вивчення війни (ISW). Кадри, датовані 8 червня, показують, що Росія почала транспортувати паливо через Керченську протоку через залізничний міст, йдеться у звіті аналітиків від 10 червня.
Глава Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв зазначив в інтерв'ю телеканалу Freedom, що, за його даними, після удару по поромах Росія стала перевозити Керченським мостом військові вантажі з використанням критих автомобілів.
«Ми маємо інформацію, що криті автомобілі перевозили озброєння на територію Криму і, звичайно ж, їм просто нема куди подітися, оскільки удари були і по поромах, які перевозили військову техніку. Отже, вони продовжуватимуть використовувати міст із логістичною метою для продовження війни проти України», – зазначив він. За словами Барієва, російське військове командування також шукає альтернативних шляхів постачання своїх військ на півострові та інших захоплених територіях України.
Керченський міст, 17 липня 2023 року
Окрім Керченського мосту Росія посилює оборону тих об'єктів, де може висадитися український десант. З осені минулого року було збудовано нові споруди на Тарханкутському півострові.
Берег Тарханкуту станом на 10 травня 2024 року
Наприкінці 2023 року берег виглядав ще так:
Узбережжя Тарханкуту станом на 27 грудня 2023 року
Траншеї, позиції техніки – майже всюди вздовж берега у районі ландшафтно-рекреаційного парку Атлеш. Найпомітніше вони в районі бухти Притулок.
«Тому що Тарханкут таки скажемо так, як стратегічний об'єкт можна оцінювати. Там база основного розміщення 3-го радіотехнічного полку, там ще залишається дивізіон 18-го зенітно-ракетного полку, інші підрозділи, інші силові частини тощо. Тому, крім усього іншого, у світогляді росіян – це саме та локація, на якій може відбуватися, наприклад, десантування», – зазначає військовий оглядач, координатор групи «Інформаційний опір» Олександр Коваленко.
База РЛС на Тарханкуті. Крим, ілюстративне фото
Російські військові розуміють, що для масштабної висадки Україна не має сил, вони намагаються захиститися від висадок диверсійних груп.
«Пам'ятаєте, це взимку на траверзі Тарханкуту, в морі балкер стирчав на мілині? Вони його висадили в повітря, сказали, що там здійснювалася на ньому утилізація боєприпасів. Ось балкер – така можлива, і з нашого, і на їхню думку, могла бути така база для висадки диверсійно-розвідувальних груп на Чорноморське. Ось вони вирішили убезпечитись, знищити його. Якщо вони це роблять, то вони бояться, вони розраховують варіанти висадки тактичних десантів, і від них максимально намагаються вберегтися», – вважає військовий експерт, керівник проектів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
Затонуле судно поблизу мису Тарханкут. Крим, 2018 рік
На пляжах Криму з'являються нові вогневі цятки. Телеграм-канал «Кримський вітер» опублікував відео із селища Миколаївка, де на пляжі знято оборонну позицію. «Я так зрозумів, тут навіть військові були. Тому що мішки лежать тут», – каже автор відео.
Канал також публікував знімки оборонних точок з мішків із пляжів Учкуївки, Євпаторії, Кореїзу, Привітного та інших прибережних зон півострова.
Вогневі точки в прибережній зоні села Привітне, алуштинський регіон, скріншот відео телеграм-каналу «Кримський вітер»
Окопи на пляжах західного узбережжя Криму за зиму переважно змило штормами. Українські експерти вважають, що це було передбачувано. Зруйновані споруди показує телеграм-канал «Кримський вітер».
Більшість фортифікацій усередині Криму, споруджених за останні півтора року, судячи з супутникових знімків, сильно не змінилася. Лінії окопів уздовж Північно-Кримського каналу, між селами вглиб півострова не виглядають оновлюваними.
«Не всі елементи цієї мережі зараз використовуються, тому що ворог зараз контролює ділянки на півдні Херсонської та на півдні Запорізької областей, а отже, не час відновлювати ті самі інженерні фортифікації. Хоча у разі потреби ворог буде готовий у досить короткий проміжок вчасно відновити ті самі фортифікації», – наголошує військовий експерт Владислав Селезньов.
Нові окопи з'являються, хоч їх і небагато. Наприклад, у Красноперекопському районі, між селами Орловське та Новомиколаївка. Це проміжні рубежі на випадок, якщо українські війська подолають перешийки та увійдуть до Криму.
Окопи біля села Орловське Красноперекопського району Криму, 7 травня 2024 року
Найбільш розгалуженими залишаються споруди в районі адмінкордону з Херсонською областю. Північ Криму стратегічно найважливіша.
Фортифікаційні споруди в районі російського КПВВ «Армянськ» та Перекопського валу станом на 21 травня 2024 року
Це траншеї для посилення оборонних укріплень на перешийках. Тобто, незважаючи на невдачу нашого наступу 2023 року, вони не залишають «надії», що ми Крим підемо звільняти. Вони бояться цього. Все одно, кримський напрямок – він об'єктивний, є найбільш вигідним, найбільш зручним, в порівнянні з іншими ділянками, для початку. Якщо ми звільнятимемо, то з Криму. І вони це розуміють, вони зміцнюються», – вважає військовий експерт Павло Лакійчук.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.