11 років тому в Сімферополі відбулася акція «Я обираю ЄС!». 24 листопада 2013 року прихильники української євроінтеграції вийшли на вулицю, щоб підтримати учасників Київського протестного мітингу. Так розпочався кримський Євромайдан.
В яких умовах він боровся за європейський вектор, як вплинув на спроби Росії добровільно приєднати Крим, як сьогодні виглядає протест на анексованому півострові? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Роман Спірідонов поговорив із координатором руху «Євромайдан-Крим» Сергієм Ковальським та з Іваном, координатором руху «Жовта стрічка» (його справжнє ім'я редакція не називає з міркувань безпеки).
У Сімферополі біля будівлі Ради міністрів Криму 24 листопада 2013 року зібралися сотні людей. Вони вийшли з гаслами «Я хочу жити в Європі», «Ми заслуговуємо на краще».
Акція «Євромайдан-Крим» перед будівлею Ради міністрів у Сімферополі
Кримські регіонали, партія яких тоді була при владі у Криму, вирішили провести свій мітинг одночасно і на тому самому місці. Кримські чиновники вивели на площу Леніна кілька тисяч учасників кримського антимайдану. Їхніми основними гаслами були «За стабільність та процвітання» та «Кримчани за розвиток торговельних відносин із Російською Федерацією».
Під час мітингу «Євромайдан-Крим» на майдан прийшли проросійські активісти. За словами координатора акції Андрія Щекуна, «Партія регіонів» вивела на площу бюджетників
Внаслідок цього учасники руху «Євромайдан-Крим» перейшли до представництва президента України в Криму. Там вони й заявили про свої вимоги до української влади не відмовлятися від Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Сергій Ковальський
«Ми не розраховували, що буде такий успіх», – розповів в ефірі Радіо Крим.Реалії координатор руху «Євромайдан-Крим» Сергій Ковальський.
Того дня, згадує він, на площі мали зібратися лише активісти, а вийшло так, що до них почали долучатися і звичайні перехожі.
«Для нас було здивуванням те, скільки людей позитивно підтримували, багато хто долучався, і коли ми дійшли до Представництва президента, нас було понад 300 осіб», – розповів Сергій Ковальський.
Активісти прямують у бік Верховної Ради Криму вулицею Карла Маркса
Незважаючи на проросійську пропаганду та страшилки про Майдан, якими був заповнений інформаційний простір Криму, у перехожих їхня акція викликала позитивні емоції, стверджує Ковальський.
«Вони хотіли змін, хотіли жити у цивілізованому суспільстві, вони хотіли, щоб їхні діти мали нормальну перспективу в житті, не ту долю, яку вони прожили. Коли люди усвідомлювали це, то у величезній кількості долучалися», – наголосив Сергій Ковальський.
Будівля парламенту Криму. Ілюстративне фото
Напередодні Президія Верховної Ради Криму випустила заяву, в якій підтримала рішення Кабінету міністрів України на чолі з Миколою Азаровим про зупинення асоціації з ЄС. Керівництво кримського парламенту, більшість у якому було в «Партії регіонів», стверджувало, що депутати «спираються на думку переважної більшості жителів автономії». Свою підтримку Кабміну вони пояснили тим, що асоціація з ЄС, по-перше, призведе до зниження соціальних стандартів, по-друге, ставить під сумнів багатовіковий цивілізаційний вибір наших народів. Йшлося про відносини України та Росії.
Активісти «Євромайдану» відчували жорстке протистояння із владою та проросійськими організаціями, згадує Ковальський.
«Постійні погрози, постійно розбивали машини, на мітинги приганяли емоційно неврівноважених людей, куплених. «Русское единство», комуністи по черзі виходили проти нас, провокували нас, щоб місцеві проросійські канали показували нас у якомусь ключі непрезентабельному, щоб дискредитувати максимально рух «Євромайдан»», – розповів Сергій Ковальський.
Мітинг проросійських активістів у центральній частині Сімферополя, 28 лютого 2014 року
«Біля кінотеатру «Сімферополь», не знаю, як зараз, були екрани. На цих екранах транслювалося, що ми зрадники батьківщини з коктейлями Молотова за гроші Держдепу провокуємо людей на революцію. Цими меседжами вони намагалися дискредитувати цей рух», – каже Ковальський.
Білборд «СТОП Майдан» у Криму
Незважаючи на сильний вплив Росії в Криму, наявність проросійських партій і те, що більшість жителів вважали себе росіянами, кримчани підтримали б ідеї євроінтеграції, вважає активіст. У прагненні жити в цивілізованих умовах Крим нічим не відрізнявся від інших регіонів України, вважає він. Ковальський згадує розмову з одним із учасників їхнього руху, який мав російське громадянство.
«Я кажу, ти ж росіянин, з російським паспортом, чому ти на наші акції приходиш? Він каже, я поїхав від Росії, від того маразму, сюди подалі, а вона знову хоче прийти сюди», – розповів Сергій Ковальський.
Після лютого 2014 року рух «Євромайдан-Крим» переріс у спротив російській анексії півострова, каже Ковальський.
«Росія хотіла «м'якою силою» з меншими витратами захопити Крим. Коли ми опиралися, вони, природно, піднімали градус», – зазначає Ковальський.
Російські військові без розпізнавальних знаків у Балаклаві, весна 2014 року
«Євромайдан» та анексію Криму пов'язує цивілізаційне протистояння з Росією за бажання України стати незалежною та обрати європейські цінності, вважає Ковальський. Але, впевнений він, не можна говорити про те, що Крим був анексований Росією через те, що потрібно було захистити кримчан від майданівців.
«Це взагалі ніяк не пов’язано, оскільки це все створено штучною пропагандою. Ці погрози, міфи про якийсь, ви пам'ятаєте, «бандерівський потяг». Самооборонівці Аксьонова зустрічали на Сімферопольському вокзалі щодня цей «бандерівський потяг»... А він ніяк не приїжджав, так і не приїхав. Ось вони міфічними загрозами накачували людей і вони чергували там ночами», – розповів Сергій Ковальський.
Про те, що Крим – це Україна, постійно нагадують активісти «Жовтої стрічки». До Дня Революції гідності вони поширили на півострові 100 стрічок та стікерів з українською символікою. У тому числі й біля будівлі Верховної Ради Криму і 43 школи.
Рух «Жовта стрічка» традиційно поширює українську символіку в Криму, і того дня з учасниками акції нічого не сталося, розповідає Іван, координатор руху (його справжнє ім'я редакція не повідомляє з міркувань його безпеки).
«Особливість останньої акції спротиву в тому, що ми вдосконалюємо нашу безпеку, ми вчимо дедалі більше людей, як у цьому брати участь. І це значно покращує ситуацію для активістів, для їхньої власної безпеки», – розповів Іван про особливості проведення подібних акцій.
Він наголошує, що протестний настрій зростає, особливо після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
«Протест стає відкритим, доступнішим. Наш рух та інші рухи спротиву приваблює дуже багато різних верств населення. Тобто кожен може відчути себе частиною якоїсь великої родини», – розповідає Іван.
Стоп-кадр оперативного відео затримання ялтинця Олександра Савицького. Скриншот з Telegram-каналу «Крымский СМЕРШ»
Водночас, російські силовики влаштовують «полювання на відьом» у Криму, доповідаючи в Москву про свої успіхи.
«Ми бачимо частину сфабрикованих справ проти кримчан, де силові структури доповідають у Москву: «Ми придушили спротив, ми більше відкрили справ, ми лідируємо по всіх регіонах Росії, де відкриваються справи за цією статтею».
Чи це впливає на рівень спротиву? Ні. Чи знаємо ми, що багато таких справ сфабриковано? Так», – розповів Іван.
Пік протистояння російській анексії припав на лютий-березень 2014 року. Про протестний потенціал кримчан зараз побічно можна судити за кількістю справ проти проукраїнських жителів півострова. Як підрахували журналісти Крим.Реалії разом із правозахисниками, їх уже понад тисячу і найбільше справ за статтею про «дискримінацію російської армії».
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Крим: Деокупація дипломатичним шляхом?
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.