Власниця екоготелю «Артеміда» у Криму Світлана Синенко після анексії виїхала з півострова і організувала реабілітаційний центр для учасників воєнних дій на Донбасі. Спочатку центр працював у Кривому Розі, пізніше переїхав до Києва. Її кримський туристичний комплекс, як стверджує Синенко, не приймає пожильців. Але готель продовжує працювати і порушує санкції Євросоюзу.
Про це стало відомо під час спільного розслідування проєкту Радіо Свобода та «Голосу Америки» «Настоящее время» і антикорупційного проєкту «Муніципальний сканер». Масштабне розслідування, яке тривало майже два роки, отримало назву «Кримський архів».
Інші матеріали розслідування перелічені у статті:
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Велике розслідування: «Кримський архів»Екоготель «Артеміда» – це невеликий комплекс у селищі Понизівка біля Ялти: кілька двоповерхових дерев’яних будиночків і кам’яних котеджів, два ресторани, спа-комплекс із басейном і сауною. Територія бази відпочинку займає 20 тисяч квадратних метрів і розташована за сто метрів від Чорного моря.
Готель у його нинішньому вигляді облаштувала Світлана Синенко. Вона громадянка України, переїхала до Криму наприкінці нульових із Кривого Рогу – її призначили фінансовим директором санаторію Криворізького гірничо-збагачувального комбінату «Криворізький гірник». Але незабаром Синенко придбала базу відпочинку і заснувала власний бізнес.
В інтерв’ю різним ЗМІ Синенко хвалилася, що «Артеміда» стала першою оздоровницею, яка отримала європейський екосертіфікат. У 2013 році чверть усіх пожильців становили туристи з Європи і США.
Після анексії Криму готель перереєструвався в російському держреєстрі юросіб як ТОВ «Артеміда». Його головний засновник, згідно з реєстром, – кіпрська компанія Dabarin Commercial Limited, а Світлані Синенко належить лише 1,3%. Крім того, ця ж кіпрська фірма і Світлана Синенко (0,1%) володіють іще однією базою відпочинку в Криму – ТОВ «Альберта». Вона складається з десятка тимчасових літніх будиночків для туристів в Алупці.
Синенко в інтерв’ю телеканалові «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», не побажала назвати імена бенефіціарів кіпрської компанії, але відносини з ними схарактеризувала як «дружні і партнерські».
Офіційний власник кіпрської Dabarin Commercial Limited – компанія з Белізу Flavin Finance Limited. А директор Dabarin Commercial Limited – Юрій Орленко. Раніше він був директором кримського ПП «Кофедж», яке до 2018 року повністю належало Світлані Синенко.
Санкції ЄС. «Ми сусіди, а йому там місця не вистачає»
У липні 2014 року Єврокомісія заборонила країнам ЄС розвивати туристичний бізнес в анексованому Криму – ця заборона стосується і кіпрської Dabarin Commercial Limited. Але санкції не повинні зачіпати компанію, наполягає Синенко, – тому що «Артеміда» перестала приносити прибуток.
«Я не думаю, що будуть якісь проблеми в кіпрської компанії, тому що «Артеміда» не працює фактично», – каже Синенко.
У самій «Артеміді» телеканалові «Настоящее время» підтвердили, що готель не приймає туристів – але і не стоїть пусткою. «У нас повністю забита база будівельниками, і влітку ми працювати не будемо – у нас усе під зав’язку. Ми вже як база відпочинку працювати не будемо», – відповіла телефоном адміністратор готелю.
Будівельники, про яких говорить співробітниця «Артеміди», працюють на території сусіднього готелю «Мрія». Ось як пояснює їхню появу в екоготелі Світлана Синенко: «Сусідська «Мрія», яка належить «Сбербанкові», орендує, якщо можна це так назвати. Загалом, роблять там що хочуть. Майно є, але нічого зробити ми не можемо. Воно не працює, отримувати якісь гроші з нього ми не можемо і продати теж не можемо».
Готель «Мрія» разом із медичним центром і безліччю розважальних об’єктів входить до складу Mriya Resort & Spa – одного з найбільших у Криму санаторно-курортних комплексів.
Юридично Mriya Resort & Spa діє від імені ТОВ «Гарант-СВ», засновником якого через ланцюжок із декількох російських компаній є ПАТ «Сбербанк Росії».
Саме через «Сбербанк» у листопаді 2018 року «Мрію» внесли до санкційного списку США: в поясненні було зазначено, що найбільший російський банк вклав у розвиток готелю Mriya Resort & Spa приблизно 300 мільйонів доларів.
Світлана Синенко неохоче говорить про оренду «Артеміди» для будівельників, яка, за її словами, не приносить прибутку. Вона стверджує, що сталося це не з її ініціативи: «Вони будують на всі боки, розширюються, а ми сусідами виявилися. Їм просто потрібна там територія. Грант (Грант Бабасян, генеральний директор Mriya Resort & Spa – ред.), звісно, там набудував. У нього там і японське село, і все, що хочете, і аквапарк підводний. А зараз він будує виноробню, і якраз йому потрібна наша територія, тому що ми сусіди, а йому там місця не вистачає».
Договору оренди, за словами Синенко, в них немає. У «Мрії» відносини з «Артемідою» не коментують.
«Якщо ми маємо якісь відносини зі сторонньою юридичною особою, то відносини вибудовуються виключно між двома сторонами, і відносини є конфіденційними» – так комплекс відповів на запит телеканалу «Настоящее время».
Прибуток і підготовка до продажу
Але, як з’ясував телеканал, договір про оренду все-таки існує: «Мрія» уклала його з компанією «Технології гостинності» (рос. «Технологии гостеприимства», ТГ). А ця організація – вона займається управлінням готелями, – у свою чергу, уклала договір із власниками «Артеміди».
Екоготель «Артеміда» перейшов у розпорядження «Технологій гостинності» два роки тому, розповів фінансовий директор ТГ Сергій Гаврилов: «Готельний бізнес – це перш за все сервіс, обслуговування гостей. Власник у цьому не фахівець. Керувати персоналом йому часто немає часу, немає бажання. Простіше віддати в управління – і професіонали в готельному бізнесі займаються готелем».
Передати готель керівній компанії вирішили через те, що всі власники переїхали з Криму, розповів телеканалові «Настоящее время» директор «Артеміди» і «Альберти» Павло Ситник.
«Готель, грубо кажучи, працював тільки в літній час, а орендар намагається його цілий рік здавати. Тому подивилися, що так вигідніше. Вважали за потрібне здати в оренду з подальшим продажем», – каже директор «Артеміди».
Слова Світлани Синенко про те, що готель не отримує прибутку, Ситник спростовує.
«У нас довгостроковий договір. …Згідно з договором, що ми уклали з «Технологією», ми отримуємо [прибуток] від «Технологій», – сказав він.
Другий кримський готель Синенко – «Альберту» – Павло Ситник теж здав в управління приватному підприємцеві.
Зараз, каже Ситник, ідуть переговори про продаж обох баз відпочинку. Серед потенційних покупців «Артеміди» – Mriya Resort & Spa.
Реабілітація військових
«Дуже ситуація непроста, – каже Світлана Синенко, яка зараз живе в Києві, а про Крим і свій кримський бізнес згадує неохоче. – Може, до чогось домовляться. Мені довелося майже в 60 років усе залишити, і ось – починати все спочатку».
Покинувши в 2014 році окупований півострів, Синенко заснувала в Кривому Розі реабілітаційний центр для учасників війни на сході України. Перші два роки центр розміщувався на базі спортивно-розважального комплексу «Ескоріал», який частково належав Едуардові Самоткалу. Із Самоткалом у Синенко був спільний бізнес: до червня 2014-го обидва були засновниками української компанії «РудСнаб», яка займалася продажем руди.
Едуард Самоткал фігурує в кримінальній справі про розкрадання майна Південно-Української атомної електростанції. Будучи директором групи компаній Dara Group, він нібито заволодів 10,5 мільйонами гривень (400 тисячами доларів) підприємства. Влітку 2018 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило Самоткала в розшук. Суд арештував його майно: 15 квартир, автомобіль Bentley, ресторан, нежитлові приміщення, а також корпоративні права в восьми компаніях. «Ескоріал» у рішенні суду не згадується.
У 2016 році центр Світлани Синенко переїхав до Києва. Всього за роки існування в ньому пройшли реабілітацію понад 300 учасників бойових дій, розповідає вона. Зараз реабілітацію військових припинили – тому що з’явилися аналогічні державні програми.
«Як платна клініка, [ми] заробляли гроші і ці гроші витрачали на реабілітацію АТОшників – учасників бойових дій. У нас ішли просто суцільним потоком. Вони після бойових дій, після поранень потрапляли в госпіталі, а потім їх виписували – і не було куди [йти]. Їм давали направлення в «радянські» санаторії, але їх там не лікували. І ось ми організували такий центр. Працювали ортопеди, терапевти, психологи», – розповідає Синенко.