П’ять років анексії Криму і п’ять років санкцій. За цей час десяткам власників компаній, які працювали на півострові, довелося або продати бізнес, або придумувати способи обходити обмеження. Розлучитися зі своїми активами погодилися не всі. Протягом півтора року журналісти телеканалу «Настоящее время» і російського громадського антикорупційного проєкту «Муніципальний сканер» досліджували бізнес у Криму і виявили докази того, що понад сотня компаній порушує міжнародні санкції. Масштабне розслідування, яке тривало майже два роки, отримало назву «Кримський архів».
Здобуті журналістами документи свідчать про те, що економічні обмеження ЄС, США і України порушують мільярдери Рінат Ахметов і Дмитро Фірташ, компанії, які перевозили «зелених чоловічків», російський бізнесмен і акціонер «Новой газеты» Олександр Лебедєв, колишній міністр оборони України Павло Лебедєв і багато інших бізнесменів. Також на півострові працюють компанії, пов’язані з німецьким авіаперевізником Lufthansa, виробником відомої горілки Medoff, найбільшим у світі депозитарним банком Bank of New York Mellon.
Великий бізнес
Березові бруньки і «Коктебель». Як виробники горілки і коньяку ділять кримські бренди
Як Villa Krim продають у Європі і США в обхід санкцій
Гра в етикетки: як українцям продавали «російський» Inkerman і при чому тут санкції ЄС
Бізнес у Криму і реабілітація військових у Києві. Як маленький готель порушує санкції ЄС
Міжнародні компанії
Експерти над санкціями. Чим займається «Бюро Верітас» у Криму
Кримський архів. Як сотні компаній порушують міжнародні санкції щодо Криму
Анексовані квартири. Чому литовську компанію не покарали за продаж нерухомості в Криму
Олігархи і політики
Переховати якнайдалі. Як брати Клюєви зберегли сонячні електростанції в Криму
Санкційний гай. Акціонер «Новой газеты» й The Independent володіє готелями у Криму в обхід санкцій
Невизнаний дитячий табір. Як Рінат Ахметов володіє турбізнесом у Криму з порушенням санкцій
Іще наприкінці 2018 року заступник міністра економрозвитку російської влади в анексованому Криму Андрій Кулик говорив про те, що на півострові продовжують працювати компанії з ЄС і США, але через санкції «не всі вони хотіли б, щоб афішували їхні імена». Уже влітку 2019-го уряд Росії дозволив приховувати в державному реєстрі інформацію про кримські компанії. Дані засекречуватимуть, якщо компанія перебуває під іноземними санкціями, працює з російським держоборонзамовленням або має там свої філії. Також із літа 2019-го на розгляді в Держдумі Росії перебуває законопроєкт, який може запровадити кримінальну відповідальність за «сприяння антиросійським санкціям».
Санкції ЄС, США і України
Першими економічні обмеження запровадили США – в березні 2014 року. Вони заборонили своїм громадянам і компаніям вести будь-який бізнес на півострові й імпортувати в Америку кримські товари – навіть опосередковано.
Слідом санкції запровадив Євросоюз, заборонивши своїм компаніям відкривати на анексованому півострові новий бізнес і інвестувати в кілька галузей: туризм, транспорт, телекомунікації, нерухомість і енергетику. У Брюсселі заявили, що порушенням вважаються і сприяння, і консультації в цих галузях. Порушенням вважається і непряме володіння бізнесом – тобто через ланцюжок компаній незалежно від місця їхньої реєстрації.
Порушують санкції ЄС і офшори, які створювалися на Кіпрі або Британських Віргінських островах і, як і раніше, використовуються для економії на податках.
У США, ЄС, України й кількох інших західних країн є і персональні санкції – співпраця з компаніями або людьми з цих списків теж вважається порушенням. Але на практиці все набагато складніше.
Чому складно розслідувати?
У ЄС за дотримання режиму санкцій і покарання за їхнє порушення повинні відповідати країни-учасниці. Але домогтися пояснень щодо конкретних випадків від жодного відповідального відомства в жодній із країн ЄС, які фігурували в розслідуванні, не вдалося. На контакт пішли тільки уряди Литви і Швеції. Але і в Швеції не змогли визначитися, який саме орган відповідає за дотримання санкцій, і відсилали журналістів то в МЗС, то в прокуратуру, то в Мінфін, то в поліцейську дільницю. У Литві другий рік ідуть розслідування, але жодного вироку ще не оголосили.
Брюссель не втручається у внутрішні справи країн-членів, сказав телеканалові «Настоящее время» прессекретар Європейської служби зовнішніх зв’язків Адам Казновський. 2018 року депутат Європарламенту Пятрас Ауштрявічус говорив про те, що чинна політика ЄС у питанні дотримання санкцій на практиці малоефективна.
В Україні за санкції відповідають СБУ і РНБО, але коментувати конкретні випадки там відмовляються: інформація стосується національної безпеки і тому секретна. А у США розгляд питань про можливі порушення займає від кількох тижнів до кількох років.
Експерти з санкційного права США і ЄС, із якими говорив телеканал «Настоящее время», розповіли, що найчастіше важко визначити, що саме вважається порушенням – закони сформульовані абстрактно.
«Закон про санкції дуже важко зрозуміти. Мені здається, що іноді формулювання роблять двозначними спеціально. Одна з моїх улюблених фраз: «Санкційні закони написані не для того, щоб опрацювати будь-який можливий бізнес-сценарій, а щоб домогтися певної політичної мети», – каже Ерік Феррарі, американський юрист із компанії Ferrari & Associates, P.C.
«Там дуже мало пояснень. Адвокати можуть дати свою юридичну оцінку, що означають ці документи – більшою мірою це моя робота. Але Європейський суд – це суд, який визначить [точні] тлумачення. В іншому – людям самим доводиться розбиратися в тому, що ці закони означають», – розповіла Мая Лестер, королівський адвокат асоціації Brick Court Chambers із Великої Британії.
За час, поки тривало розслідування, невелика частина європейських і американських компаній пішла з півострова і фактично перестала порушувати санкції. Але, як кажуть фахівці з санкційного права, це не знімає з них відповідальності навіть у разі повного скасування економічних обмежень.
Телеканал «Настоящее время» – проєкт Радіо Свобода з участю «Голосу Америки». Дивіться на супутнику, в кабельних мережах і в інтернеті
Команда
Автори:
Крістіна Закурдаєва, Михайло Маглов
Співавтори:
Григорій Пирлик, Роман Сухан
Редактори:
Крістіна Закурдаєва, Олена Шмараєва, Дмитро Трещанін
Ілюстрації:
Олександра Золотих
Відео:
Євген Галкін
Переклад:
Сергій Драчук
