В анексованому Криму переслідують кримчан за зйомку наслідків вибухів на російських військових об'єктах. Після «прильотів» в Октябрському публічно вибачатися довелося двом кримчанам. Російські пабліки також повідомили про затримання нібито «агента української розвідки», якого звинувачують у координації вибухів на російській авіабазі в Криму. Хто ці люди, з'ясовували Крим.Реалії.
Вибухи на контрольованій Росією авіабазі в селищі Октябрському сталися 22 липня. Внаслідок атаки дрона відбулася детонація на складі боєприпасів, заявив російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов).
Звуки детонації чули в сусідніх селах у радіусі 30 кілометрів. У самому Октябрському місцеві бачили потужні клуби диму. Очевидці виклали відео у відкритий доступ. Вже наступного дня це обернулося неприємностями для двох жителів селища.
Детонація та «повний колапс»
Колишній радянський військовий аеродром в Октябрському був закинутий ще в 1990-х роках минулого століття. Але незадовго до початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія стала знову використовувати його як величезний польовий табір, розмістивши там «велику кількість» особового складу, техніки та, ймовірно, боєприпасів своїх сухопутних військ, повідомляє портал Defense Express.
Після вибуху на цій авіабазі російська влада заявила, що руйнувань немає. Але перевірити це неможливо. Одразу після цього на вулицях Октябрського спостерігали активність російських військових вантажівок на тлі клубів диму над селищем, а також пошкоджений дах одного з будинків.
«Звуки вибухів чути по всьому Криму. Кримський міст знову перекрито. Людей у радіусі п'яти кілометрів евакуювали! Кримська залізниця не працює! Повний колапс», – пише автор відео.
Після того, як у відкритому доступі з'явилися відео про наслідки вибухів в Октябрському, радник російського глави Криму Олег Крючков звинуватив їх авторів у «роботі на ворога» та закликав повідомляти про них у МВС чи ФСБ РФ.
Перші «покаяння»
Вже наступного дня російські пабліки повідомили, що в Криму затримано нібито тих, хто знімав наслідки атаки на авіабазу в Октябрському та рух російської військової техніки.
Telegram-канал«Крымский смерш» поширив публічні вибачення за зйомку наслідків вибухів в Октябрському. Цей паблік належить проросійському блогеру з Феодосії Олександру Таліпову. Він підтримує повномасштабне вторгнення Росії в Україну та допомагає російським спецслужбам виявляти і переслідувати кримчан, які протестують проти війни.
Один із чоловіків на відео – 42-річний Сергій Тарасенко – вибачається за те, що «знімав моменти пожежі після вибуху». Судячи з контенту його сторінки в соцмережі, він живе в Октябрському, одружений. Жодної іншої інформації про нього у відкритому доступі немає.
Друга людина на відео «Крымского смерша» вибачається за те, що «знімала евакуаційні автобуси в Октябрському та зробила відео з військовими». Як з'ясували Крим.Реалії, це 34-річний Віталій Лопатко з Октябрьского.
У своїх профілях в соцмережах він називає себе агрономом. На фото позує у формі охоронця. Віталій Лопатко також публікує фото з російськими прапорами, Леніним і Путіним.
Крим.Реалії не вдалося зв'язатися із Сергієм Тарасенком та Віктором Лопатком. Ми готові оприлюднити їхню позицію щодо вказаних відео. Чи добровільними були їхні вибачення, достеменно невідомо. Подібні відео регулярно з'являються у російських пабліках. Деякі їхні фігуранти заявляють, що тексти вибачень їм пишуть російські силовики та змушують їх озвучувати під погрозами і тортурами.
У всьому винен «ключовий агент»?
Причиною пожежі на нафтобазі в Октябрському глава Криму назвав атаку дронів.
В Управлінні стратегічних комунікацій Збройних сил України підтвердили причетність сил оборони країни до атаки на російську авіабазу в Октябрському 22 липня.
«Сили оборони України знищили нафтобазу та склади армії РФ у тимчасово окупованому Октябрському (Красногвардійський район Криму)», – повідомили у відомстві.
У російських пабліках відповідальність за атаку на російську авіабазу в Октябрському покладають на 36-річного Романа Мельничука з Феодосії. Зокрема, російський Telegram-канал «SHOT» називає його «ключовим агентом Головного управління розвідки Міністерства оборони України» у Криму. Цю інформацію активно поширюють ЗМІ, підконтрольні російській владі.
У ГУР Міноборони України це публічно не коментують.
У російських джерелах Романа Мельничука називають мотористом морського флоту і стверджують, що «вже підтверджено його безпосередній стосунок» ще до низки інцидентів у Криму. Кримчанина обвинувачують в організації замаху на блогера Олександра Таліпова у Феодосії 12 липня та підпалі автомобілів російського телеведучого Дмитра Кисельова в Коктебелі у вересні 2022 року.
Також, за повідомленнями російських пабліків, Роман Мельничук нібито причетний до вибухів на залізниці у Кіровському районі 27 червня, у Феодосії 21 червня та біля села Чистеньке Сімферопольського району 18 травня.
Офіційні силові відомства Росії наразі нічого не повідомляли про це.
Перелічені інциденти відбувалися у Криму в різний час. В одному з них – підрив залізничного полотна у Чистенькому – ФСБ раніше звинуватила майстра спорту зі спортивного орієнтування Кирила Баранника. Він стверджує, що силовики вибивали з нього свідчення тортурами.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Струм, побиття, погрози. Як у Криму шукають «диверсантів»За рештою епізодів винних поки що офіційно не називали.
Про Романа Мельничука у відкритому доступі жодної інформації немає. У соцмережі він пише, що живе у Феодосії, захоплюється спортом і мотогонками. Крим.Реалії готові оприлюднити позицію кримчанина щодо публічних звинувачень на його адресу.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.