В анексованому Криму регулярно фіксують пошкодження залізничних колій та сходження з рейок вантажних поїздів. Кожен випадок стає приводом для переслідувань кримчан російськими силовиками. У пошуках залізничних партизанів вони влаштовують масові обшуки, переважно у будинках кримських татар. Після цього з'являються свідчення про тортури електрострумом та інші способи вибивання зізнань. Як залізничні диверсії обертаються репресіями проти кримчан, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на території Кримського півострова діє високий («жовтий») рівень терористичної небезпеки. У зв'язку з цим жорсткі обмеження для цивільного населення на об'єктах інфраструктури, зокрема, на залізниці.
Незважаючи на це, у Криму регулярно фіксують факти пошкоджень залізничного полотна та сходження з рейок залізничних поїздів. Лише у червні такі події траплялися тричі.
Експерти називають це наслідком воєнних дій Росії проти України – спробою поламати кримську логістику доставки військових вантажів для зміцнення позицій російських військ у південних областях материкової частини України.
Хто саме за цим стоїть, достеменно невідомо. Збройні сили України привселюдно не беруть на себе відповідальність за це. Російська ж влада Криму звинувачує в диверсіях саме Україну.
У пошуках диверсантів російські силовики влаштовують облави на вулицях та обшукують будинки кримчан. Іноді це обертається кримінальними справами, арештами і тортурами.
«Агенти Буданова» під Сімферополем?
Перший інцидент на залізниці в Криму зафіксували на початку року. 23 лютого було пошкоджено ділянку залізниці неподалік села Поштове Бахчисарайського району, що веде до Сімферополя. Невідомі вирізали частину рейки, заблокувавши рух потягів.
Довелося на якийсь час зупинити рух поїздів та приміських електричок. Потім його відновили.
Після цього пішла хвиля обшуків. Російські силовики пройшли за шістьма адресами в різних регіонах Криму. Слідчі дії проводили в будинках кримських татар, усіх розпитували про те, що трапилося на залізниці. Тоді обійшлося без арештів.
Згодом у події звинуватили групу громадян України, Росії та Болгарії, затриману на початку травня. Російські силовики назвали їх «агентами Буданова» (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України – КР). Усі перебувають під арештом. Їхня позиція щодо звинувачень невідома. Як і те, чи надано їм можливість для ефективного захисту.
Однак, після арешту нібито «диверсантів», пригоди на залізниці у Криму почастішали та стали більш масштабними.
Вагони із зерном «втомилися»
У середині травня кілька вантажних вагонів із зерном зійшли з рейок у районі села Чистеньке Сімферопольського району. Причиною стало «втручання сторонніх осіб у роботу залізничного транспорту», повідомили у «Кримській залізниці».
В українській розвідці заявили, що російські військові використали цю залізницю для перевезення зброї. За словами речника ГУР Міноборони України Андрія Юсова, залізничні колії «не витримали, втомилися і тепер на якийсь час не функціонують».
Невдовзі після цього 29-річний мешканець Кіровського району Мамбет Асан-Уста заявив, що його викрали невідомі, возили в машині з мішком на голові, допитували та погрозами змушували підписати свідчення-зізнання про підрив залізниці в районі Чистенького.
«Якщо ти ухилятимешся, свою сім'ю більше не побачиш», – погрожували Мамбету невідомі у військовій формі, схиляючи його підписати необхідні документи, повідомили у громадському об'єднанні «Кримська солідарність».
Потім кримчанина відпустили. Продовження ця історія поки що не мала.
У силових структурах Криму про це затримання офіційно не повідомляють.
Після підриву рейок у Сімферопольському районі Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) оголосив, що російські правоохоронці роблять усе можливе для запобігання «диверсійним атакам» на півострові.
Він висловив упевненість, що і на транспортних шляхах, і загалом на об'єктах інфраструктури «це дозволить знизити рівень ризиків щодо диверсійної атаки».
Пообіцяв посилити заходи безпеки на залізниці і міністр транспорту окупаційного уряду Криму Микола Лукашенко.
Але й після цих обіцянок залізничні інциденти у Криму продовжуються.
«Катували струмом, били, зламали ребро»
На тлі «сторонніх втручань» у роботу кримської залізниці співробітники ФСБ наприкінці травня затримали в Сімферополі місцевого жителя, майстра спорту зі спортивного орієнтування Кирила Баранника. Його звинуватили у пошкодженні залізничних колій 23 лютого в селі Поштове Бахчисарайського району, повідомляє Кримська правозахисна група.
Йдеться про перший залізничний інцидент у Криму, за звинуваченням у якому в травні було заарештовано групу «агентів Буданова».
Кирило Баранник стверджує, що змушений був зізнатися під тортурами.
Під час тортур на моїй голові завжди була маска, тортури струмом тривали близько годиниКирило Баранник
«Під час допиту, незважаючи на визнання моєї провини, до мене застосовувалися тортури: посадивши на стілець, мені зав'язали руки та ноги скотчем, прикріпили електричні дроти до пальців рук… Під час тортур на моїй голові завжди була маска, тортури струмом тривали близько години», – цитує Кирила Баранника КПГ.
Після примусового «визнання» провини силовики продовжили тортури, звинувативши сімферопольця у ще одній диверсії – підриві залізниці біля села Чистеньке Сімферопольського району 18 травня, повідомили правозахисники.
«Спочатку мене катували струмом, підключаючи електропроводи до пальців рук, мочок вух і сідниць. Погрожували згвалтуванням ланцюгом. Потім били руками та ногами по тулубу і голові, внаслідок чого, як я припускаю, зламали праве ребро», – стверджує Кирило Баранник.
Адвокат Олексій Ладін, який відвідав кримчанина у СІЗО, підтвердив, що бачив на його пальцях опіки від електрики, пухлини та синці в районі ребер.
Провину Кирило Баранник не визнає, стверджуючи, що його змусили «обмовити себе». Наразі кримчанина утримують у сімферопольському СІЗО №1.
У ФСБ на ці заяви публічно не відреагували.
Кримчан заарештовують, а рейки продовжують вибухати
Після арешту Кирила Баранника пошкодження залізниці в Криму, як і раніше, продовжуються. Черговий такий факт зафіксували у Кіровському районі 11 червня. Ніхто не постраждав, але через інцидент на кілька годин припиняли рух поїздів.
21 червня повідомлялося про пошкодження залізниці у Феодосії. Рух поїздів також незабаром відновили.
Причиною обох випадків російська влада Криму назвала «втручання сторонніх осіб». Проросійський блогер із Криму Олександр Таліпов та низка російських ЗМІ заявляли про вибух на залізничних коліях у Кіровському районі, але доказів цієї версії не надали.
27 червня стало відомо про ще один інцидент – пошкодження залізничних колій на перегоні між станціями Владиславівка-Петрово.
Російські Telegram-канали повідомляють, що причиною цього ушкодження став підрив. За даними Baza, в результаті на перегоні «Петрово-Владиславівка» з рейок зійшов перший вагон вантажного потяга. Але в офіційній версії російської влади Криму згадок про підрив немає.
Десятки обшуків та арештів
Загалом у Криму, починаючи з лютого, щонайменше 14 місцевих жителів зазнали переслідувань з боку російських силовиків через пошук «винуватців» «диверсій» на залізниці, повідомили у правозахисній організації «КримSOS».
За даними правозахисників, за цей час російські силовики провели на Кримському півострові щонайменше 11 обшуків та 10 арештів. В одному із затримань були елементи насильницького зникнення, зазначають у «Крим SOS».
У березні російські силові структури обшукали будинки восьми кримських татар, йдеться у повідомленні. У деяких випадках після обшуків затриманих доставляли до управління ФСБ у Сімферополі.
Росія дискредитує кримських татар, створюючи образ загрози громадській безпеці Криму«КримSOS»
«Окупаційна влада у будь-який спосіб намагається придушити на півострові спротив кримськотатарського населення, яке не є лояльним до Кремля. Крім того, за допомогою сфабрикованих справ, необґрунтованих звинувачень і постійних незаконних обшуків Росія дискредитує кримських татар, створюючи образ загрози громадській безпеці Криму», – стверджують у правозахисній організації.
Судячи з тенденції, продовження обшуків та затримань у зв'язку з підривами та іншими пошкодженнями залізниці у Криму надалі не виключено. У зв'язку з цим у «КримSOS» рекомендують кримчанам подбати про свою безпеку: заздалегідь зв'язатися з адвокатами та правозахисниками, погодити з ними алгоритм дій на випадок візитів російських силовиків. Якщо ж це сталося, не панікувати, оперативно телефонувати адвокату, рідним і тим, кому можна довіряти.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
