Президент Росії Володимир Путін 19 грудня провів щорічну пресконференцію. З 2014 року в них у різних контекстах згадується анексований Росією Крим. Цього разу про півострів Володимир Путін згадав лише один раз ‒ відповідаючи на запитання журналістки. Що говорилося про півострів зараз та у попередні роки, читайте в нашому матеріалі.
На підсумкову пресконференцію Володимира Путіна цього року зареєструвалися, за повідомленнями організаторів, приблизно дві тисячі осіб. Щоб розташуватися в перших рядах залу, багатьом довелося займати чергу за кілька годин до початку.
Кримські «хурма» та діти
Серед охочих поставити запитання російському президентові була кореспондент провладного телеканалу «Крым 24» Олена Носкова. Щоб привернути увагу Володимира Путіна, вона взяла з собою до Москви три таблички з написами «XXL питання», «#Крим» та «Чисто кримська хурма». Останню в результаті журналістка й вирішила використовувати в залі пресконференції.
«Зупинюся на найяскравішому плакаті. Багатьох колег заінтригувала ця тема. Питають, що ж ховається за хурмою. Хтось шукає прихований сенс, хтось запитує, а чи росте у нас у грудні хурма? Ну, звісно ж, росте. Зараз набирає самий сік», ‒ розповіла вона.
Що хотіла запитати журналістка у російського президента, залишилося невідомим, оскільки питання на пресконференції вона так і не поставила.
Про Крим Володимир Путін згадав один раз ‒ відповідаючи на запитання кримської журналістки, головного редактора видання «Крымские известия» Ірини Іванченко. Вона нагадала російському президенту, що «кримчани чекають його» на відкритті залізничної гілки мосту через Керченську протоку, яке заплановане на 23 грудня. Журналістка запитала у президента Росії, «чи можна зробити так, щоб російських дітей лікували безкоштовно без будь-яких умов і пільг»?
Чіткої відповіді Володимир Путін не дав. «У нас охорона здоров'я безкоштовна, так само, як і освіта. Є сегменти, які закриває приватна медицина. Але загалом люди мають отримувати медичну допомогу безкоштовно. Це стосується всіх, зокрема дітей. І перш за все, дітей. І в переважній більшості випадків так і відбувається. У нас суттєвий прогрес у зниженні дитячої смертності. Це один зі способів вирішення демографічних проблем. Звісно, ми маємо домагатися того, щоб до дітей по-особливому підходили, приділяли їм особливу увагу. Зараз ми під окрему категорію вивели дитячі рецептури тощо, і це не єдине, що робиться. Загалом потрібно виводити дитячу медицину на вищий рівень. Це правда», ‒ сказав він.
Your browser doesn’t support HTML5
Путин о «местных» и иностранных войсках на Донбассе и в Крыму: сравните реплики в 2014 и 2019 (видео)
«Доки терпіти фарс влади?»
Більше запитання, пов'язані з Кримом, на пресконференції не звучали. Хоча у кримчан їх чимало.
Кримський активіст Олександр Юр'єв ще з початку року має запитання до Володимира Путіна.
Тільки в Криму усі знають заздалегідь, хто переможе в конкурсі на посаду голови адміністрації містаОлександр Юр'єв
«Шановний Володимире Володимировичу, доки кримчанам терпіти фарс влади? Тільки в Криму усі знають заздалегідь, хто переможе в конкурсі на посаду голови адміністрації міста. Але конкурс проводять і навіть показують цей фарс на ТБ. Це в Криму забудовник парків може стати заступником Аксенова (підконтрольного Росії глави Криму ‒ КР) і почати боротися з іншими забудовниками парків, і цей фарс знову показуватимуть на ТБ. Це в Криму «любi друзi», які кричали вчора «Слава Україні», сіли в чиновницькі крісла й тепер розповідають, як правильно любити Росію, і цей фарс знову показують на ТБ. Я про фарс кримської влади можу багато розповідати. Але у мене одне запитання до Вас, Володимире Володимировичу, коли це припиниться?.. Напевно, тому й не буде у мене шансу поставити запитання президенту. Ну, а тих, у кого був шанс, такі запитання не цікавлять», ‒ написав він у Facebook.
До того ж, як з'ясував кореспондент Крим.Реалії, жителі півострова хотіли б розпитати Володимира Путіна про погану медицину, низькі пенсії, високі ціни, сферу освіти та соціальної політики.
У російському інформагентстві «РИА Крым» провели своє опитування, під час якого кримчани запитують Володимира Путіна, як часто та багато він спить, коли налагодиться робота житлово-комунальних служб, коли стануть доступними дитячі садки, коли покращиться економіка Росії, коли з Криму знімуть санкції та «коли ми полетимо на Марс».
Хто ще їздив до Путіна
У минулі роки на пресконференціях Володимира Путіна звучали різні запитання президенту Росії.
У 2014 році, після анексії Криму Росією, в Москві на пресконференції російського президента побувала кореспондент першого кримськотатарського телеканалу ATR Сафіє Абляєва.
Журналістка ATR Сафіє Абляева задає питання Володимиру Путіну
Вона запитала у російського лідера, чому не реалізується його указ про реабілітацію депортованих народів Криму, який той підписав за кілька місяців до цього.
У відповідь Володимир Путін не погодився з її твердженням. Він закликав кримську владу до реалізації указу про реабілітацію кримських татар, запевнивши, що федеральна влада Росії «на законодавчому рівні зробила багато зусиль, щоб кримські татари відчули себе повноцінними громадянами Росії».
Також Кримом у 2014 році цікавився кореспондент російського «Первого канала» Антон Верницький. Він, зокрема, запитав, чи можна вважати «те, що відбувається з економікою» в Росії розплатою за Крим. «Може, час про це чесно сказати?» ‒ сказав він.
У відповідь Володимир Путін запевнив, що західні та європейські санкції суттєво не впливають на російську економіку: «Ні, це не розплата за Крим. Це розплата, це плата, вірніше, за наше природне бажання самозберегтися як нація, як цивілізація, як держава. Річ не у Криму. Річ у тім, що ми захищаємо свою самостійність, свій суверенітет і право на існування. Ось це ми всі маємо зрозуміти. І якщо ми вважаємо, що одна з проблем, які сьогодні є у нас, зокрема в економіці, у результаті санкцій, дієва, а це так і є, із загального обсягу проблем, якщо умовно взяти, відсотків 25, напевно, це вплив санкцій ‒ 25-30».
У 2015 році запитання Володимиру Путіну на підсумковій пресконференції поставив голова Спілки журналістів Севастополя, головний редактор газети «Новый Черноморец» Сергій Горбачов. Він просив російського президента підтвердити, що головна роль Севастополя «полягає не в вирощуванні елітних виноградників, а саме в тому, що він має особливу роль в обороноздатності країни».
Володимир Путін відповів, що йому важко погодитися з тим, що Севастополь «із військово-морської точки зору має важливішу роль, ніж база у Владивостоці або тим більше на Камчатці». Однак пообіцяв, що Севастополь як база флоту «теж розвиватимуться».
У 2016 році власник і головний редактор підконтрольного кримській владі агентства «Крыминформ» Максим Ніколаєнко просив Володимира Путіна оцінити рівень розвитку Криму та динаміку його інтеграції в російську економіку, а також просив дати назву мосту через Керченську протоку, який тоді ще не був збудований.
Максим Ніколаєнко
На думку Володимира Путіна, інтеграція кримської економіки в російський простір відбувалася на той момент «хорошими темпами», але «потрібний час для того, щоб все це зрослося». А назвати міст через Керченську протоку він рекомендував кримчанам самостійно.
Журналіст із Росії, голова громадської ради з будівництва мосту Микола Долгачов на тій же пресконференції перепитав, як краще назвати міст. На що Володимир Путін рекомендував «провести якесь опитування, референдум».
У результаті кримська влада через голосування на сайті російського Мінтрансу Криму визначила назву ‒ «Кримський міст».
У 2017 році кримським журналістам на пресконференції Володимира Путіна слова не дали. Щоб поставити йому запитання, до Москви тоді вирушила кореспондентка підконтрольного кримській владі телеканалу «Крым 24» Катерина Зуєва (зараз вона не працює на телеканалі).
Катерина Зуєва і підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов
«Запитання, яке ми хочемо поставити Володимиру Путіну, стосується свободи слова та ставлення Європи до правди про Крим. У листопаді кримську делегацію журналістів не пустили до Відня на нараду в ОБСЄ. <...> У зв'язку з цим ми, звісно, хочемо дізнатися думку нашого президента», ‒ розповідала вона.
Щоб домогтися можливості поставити запитання, журналістка привезла з собою плакат, який символізує «утиски свободи слова в Євросоюзі». Але уваги президента Росії він не привернув. Журналістці не вдалося звернутися до нього зі своїм запитанням.
Повторно їздили на пресконференцію Володимира Путіна журналісти «Крыминформа», але їм слова тоді теж не дали.
У 2018 році про анексований півострів журналісти згадували в контексті санкцій і мілітаризації. Зокрема, кореспондент телеканалу «Крым 24» Артем Артеменко повідомив, що санкції впливають на кримчан, і поцікавився, «що з цим робити та як боротися».
Володимир Путін не зміг відповісти на це запитання. Замість цього він вчергове спростував анексію Криму, наголосивши, що якщо санкції запровадили за неї, то кримчани «ні в чому не винні», а якщо за голосування на «референдумі», то «варто визнати, що воно відбулося».
Журналістка телеканалу «Евроньюс» Галина Полонська поцікавилася у Володимира Путіна, чи готова Росія оголосити всю територію Азовського моря своєю територією у зв'язку з резолюцією ООН про мілітаризацію Росії та постачання військової техніки до Криму.
На це запитання Володимир Путін теж чітко не відповів, сказав лише, що «ми на своїй території вестимемо свою військову політику так, як вважаємо за потрібне, і Крим ‒ не виняток».