Російська влада Криму публічно демонструє єдину підтримку РФ з боку кримчан, але насправді опір у Криму лише посилюється, а кримськотатарське суспільство у своїй переважній більшості зберігає проукраїнські погляди. Чи відбувається сегрегація кримських татар у Криму за таких умов?
Крим.Реалії вирішили дізнатися, що думають із цього приводу кримськотатарські лідери думок.
Сергій Аксьонов
Російський голова Криму Сергій Аксьонов стверджує, що у Криму немає місця ненависті, нетерпимості та ксенофобії. За його словами, у цьому велика заслуга «Ради кримських татар при Голові Республіки Крим».
«Міжнаціональна згода, що склалася серед кримчан, – це багато в чому заслуга Ради», – наголошує Аксьонов.
Голова проросійської Кримської міжнаціональної місії Заур Смирнов вважає, що Крим – один із найбільш багатонаціональних регіонів Росії, в якому у мирі та злагоді проживають представники основних світових конфесій, які мають багатовікову історію розвитку на півострові.
Заур Смирнов
«Сьогодні, незважаючи на всі зусилля зовнішніх ворогів внести розкол у наше суспільство, використовуючи міжнаціональні відносини, Крим, без сумніву, залишається прикладом міжнаціональної та міжконфесійної єдності», – вважає Смирнов.
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров нагадує, що до 1987 року кримських татар у Криму практично не було, а на захід сонця СРСР і на перші роки незалежності припала велика частина народу, що повертається.
Ільмі Умеров
«У 1990-1992 роках щорічно переїжджали понад 40 тисяч людей. Усі питання, які були у компетенції влади, вирішувалися, але із затримкою у 4-5 років. Це роки протидії і нерозуміння з боку радянських функціонерів, що ще залишалися при владі. Кримськотатарський народ, чисельністю 400 тисяч чоловік, повернувся на батьківщину. Збудував собі житло, працевлаштувався, створив свій національний з'їзд та парламент (Курултай та Меджліс), свою систему освіти, розпочався розвиток культури та багато іншого. Народ розвивався паралельно із населенням, яке склалося після виселення кримських татар. Нині цю частину населення називають «російським світом». Отже, в Криму паралельно існує два яскраво виражені світи: російський та кримськотатарський. Існують паралельно, лише іноді стикаються і навіть перетинаються. Тому зараз, а не потім, бажано прийняти закони, що давно назріли, і утворити Кримськотатарську національну автономію в Криму», – розповів Крим.Реалії заступник голови Меджлісу.
За словами експерта організації «Асоціація реінтеграції Криму» Олесі Цибулько, сегрегація кримських татар загарбниками не припинялася ніколи.
Олеся Цибулько
«Вона традиційно має три напрями: репресії проти інакодумців, залякування більшості та мотивація колаборантів. Кримськотатарські колаборанти у вузькому сенсі – це ті, хто погодився стати головою окупантів, що говорить, або обійняти «управлінську посаду». У широкому сенсі до них відносяться лояльний до окупантів кримськотатарський бізнес та «діячі освіти, культури, медицини» тощо.
Грань між цими категоріями досить тонка, наприклад, як показало дослідження нашої Асоціацією реінтеграції Криму списків «Єдиної Росії» на незаконні «вибори» до «державної ради», окупанти збільшили «депутатську квоту» для кримськотатарських колаборантів: їх у «раді» у Костянтинова буде не двоє, а чоловік п'ять-шість. Загальна дискримінація кримських татар дещо посилилася після того, як Україна програла у січні з цього питання позов проти РФ у Міжнародному суді ООН. Але проявляється вона або як «боротьба з екстремізмом», або «протидія дискредитації російських військ».
На Херсонщині кримських татар масово і максимально жорстко переслідують у «справі кримськотатарського батальйону», ситуація для цієї частини кримських татар катастрофічна», – поділилася своїм баченням проблеми з Крим.Реалії експерт.
За інформацією кримських активістів з міжнародного руху за деокупацію Криму #LiberateCrimea, сегрегація кримських татар з боку російської влади візуально помітна на прикладі кримської столиці.
«У Сімферополі ми не бачимо згадок про внесок кримських татар у розвиток міста. Наприклад, до російського свята – Дня сім'ї на міських бордах не було зображено представників кримськотатарського народу. Хоча у регіонах сусідньої РФ майже скрізь таких бордах були представлені місцеві корінні народи. Або зараз, виставка «XX століття Сімферополь» у парку ім. Гагаріна – теж жодної згадки кримських татар.
Навпаки головпоштамту встановили стелу до 200-річчя Сімферополя, де вказують прізвища, які зробили внесок в історію міста, і знову жодного кримськотатарського прізвища. Ось це і є ілюстрація сегрегації кримських татар з боку російської влади у Криму», – розповіли Крим.Реалії у кримському відділенні #LiberateCrimea.
Борд у Сімферополі до Дня сім'ї, кохання та вірності. Крим, вересень 2024 року
За спостереженнями кримськотатарського громадського діяча із Сімферополя, ім'я якого редакція не називає з міркувань безпеки, «кримських татар у Криму російська влада внесла до «чорного списку».
«Це ж очевидно та безперечно! Достатньо порівняти кількість сучасних репресованих та репресованих з політичних мотивів у Криму у відсотковому відношенні – кримських татар там більшість. Якщо на словах російська влада говорить про єдність, то насправді демонструє ворожість до кримських татар», – зазначив у коментарі Крим.Реалії громадський діяч.
Виставка «XX століття Сімферополь» у парку ім. Гагаріна. Сімферополь, Крим, вересень 2024 року
На думку кримськотатарського журналіста з Криму, ім'я якої редакція не називає з міркувань безпеки, явної сегрегації кримських татар немає.
«Є поділ усередині самого народу, що, звичайно, грає на руку владі. Кримські татари розійшлися різними «пісочницями», звели між собою кордони, навішували ярлики «патріот», «зрадник», так і живуть. Ігнорують навіть культурні заходи, якщо організатори не з їхньої «пісочниці», маніпулюють тими, хто раптом пішов, не спитавши. Адже ми один народ, і наше завдання вижити і заявити про себе як про цілий народ. Але... Нам не потрібні вороги, ми самі себе «зжеремо». Сумно, але це так», – розповів Крим.Реалії журналіст.
Стела до 200-річчя Сімферополя. Крим, вересень 2024 року
Представник президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева повідомляє, що з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну кількість політичних справ та незаконних вироків російських судів у Криму зросла, а більшість переслідуваних та засуджених є представниками кримськотатарського народу.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.