Закрите небо для польотів цивільних суден та дронів, скасування масових заходів на новорічні та інші свята, заборона української мови, пісень, віршів, фільмів та будь-які проявів підтримки України, демонстрації приналежності до її культури, а також примусова участь трудових колективів та організацій спільно з так званими «державними службовцями» у заходах російської влади анексованого півострова, посилена військово-патріотична та військова підготовка та обробка дітей, учнів, студентів, вчителів та викладачів. Це лише частина заборон, обмежень та зобов'язань, що діють на території анексованого Росією Криму на початок 2024 року. У таких умовах «довгі» російські зимові вихідні та свята в Криму навряд чи стануть справжніми...
Чи зміг сформувати новорічні традиції «прифронтового» півострова? Чому окупаційна влада затіняє національний колорит і не дотримується прав і свобод громадян під час проведення зимових свят? Про це Крим.Реалії розпитали експертів.
«Окупований» Новий Рік – не свято для українців та кримських татар
Мало хто знає, але першу новорічну ялинку міста Сімферополя вирядили німці під час окупації у Другій світовій війні. До цього свято у Криму не відзначали масштабно. Новий рік поступово почав витісняти Різдво за популярністю на початку ХХ століття. «По-справжньому загальним» святом він став лише за радянської влади, а Різдво та пов'язані з ним традиції почали переслідувати антирелігійні кампанії більшовиків. До приходу радянської влади народи Криму відзначали Новий Рік по-різному і навіть у різний час.
Представник Крайової Ради Українців Криму (КРУК) та головний редактор газети «Кримська світлиця» Андрій Щекун у бесіді з журналістом Крим.Реалії вказав на системне знищення у сучасному Криму української ідентичності, а разом із нею і різдвяних традицій.
Андрій Щекун
«Для зрадників та колаборантів кожен Новий Рік – свято, бо фактично вони отримали те, що хотіли, про що мріяли, – «російський світ прийшов». А для українських сімей кожен Новий Рік – це погляд у бік України та думка про те, коли ж Збройні сили України звільнять Крим. Адже саме кримські українці відчувають на собі весь трагізм та гостроту впливу окупаційного режиму. Як тут не згадати відому українську колядку «Сумний святий вечір у сорок шостім році», яка фактично тепер стала актуальною для всієї України. Жодних традицій не лише новорічних, а й різдвяних, інших звичаїв та святкових днів українців Криму окупаційний режим не враховував та не враховує. Навпаки, все було знищено. Знищення української ідентичності продовжується і зараз», – заявив він.
Член Меджлісу кримськотатарського народу, журналіст Гаяна Юксель, відповідаючи на питання Крим.Реалії, пов'язала кримські новорічні тенденції з окупацією та агресією Росії в Україні й не на користь кримських татар.
Гаяна Юксель
«Для мене виявом щирих та справжніх новорічних свят у Криму після 2014 року було те, що на окупованому півострові продовжили святкувати за українським часом – «за Києвом». Коли ми дізнавалися, що в цей час лунали залпи, запалювали феєрверки, обов'язково були приватні привітання – тоді було відчуття справжнього Нового Року. В цілому ж це таке особливе свято, і незважаючи на те, що воно є атмосферним для всього світу днем, все ж таки воно не є традиційним для кримських татар. Тому окупантам і не потрібні були зусилля, щоби щось для нас у ці дні зберігати. Російська влада і нового нічого не створила, вона намагається нав'язати свої традиції: підбивають підсумки року, когось нагороджують… Але чи потрібні кримським татарам такі свята та традиції – велике питання. Все пов'язано не з Новим Роком, а із загальною ситуацією у прифронтовому та окупованому Криму», – наголосила вона.
«Двічі» Новий Рік як «скріпа» РПЦ – за московським та київським часом
Археолог, співробітниця Інституту археології Національної академії наук України Евеліна Кравченко наголосила впливах на різдвяних та новорічних святах з боку Російської православної церкви (РПЦ) та безпосередньо «з небес» – погодних умов.
Евеліна Кравченко
«Я не можу сказати, що в Криму взагалі колись креативно вирішували завдання щодо організації святкування Нового Року чи Різдва. Різдво в Криму – «скріпне» свято РПЦ, тож Новий Рік – пісний, не святкується. Ті, хто не залучений до «скріп РПЦ», святкували на рівні «салют – салат» або «салют із салату». Тому до 2014 року всі масово намагалися їхати святкувати або за кордон, або до Києва, Львова, Харкова чи Одеси. Традиція святкування саме «кримського» Нового Року так і не склалася. Намагалися це робити і по Москві, і по Києву. У Новий Рік у Криму переважно не святкова погода – холодно, сиро, може статися сильний вітер із моря, на вулиці не дуже приємно. Місцева влада цим святом не цікавилася, бо це «не сезон» для туристів та відпочиваючих, і, відповідно, не намагалися створювати традиції», – заявила вона журналісту Крим.Реалії.
У свою чергу, кримський політолог Євгенія Горюнова, коментуючи тенденції новорічних свят у Криму та можливе існування у зв'язку з цим певних «кримських» традицій, звернула увагу на роз'єднання людей.
Євгенія Горюнова
«Одні кримчани мали традиції, бо було «олів'є» з «шубою», кілька пляшок алкоголю та ще «новорічний вогник» з російськими зірками, який був і до окупації. Зауважу, що у Криму до окупації, на жаль, Новий Рік святкували двічі – за московським та київським часом. Але з роками кількість салютів «по Москві» зменшувалася. Тому для тих, хто святкував двічі, сьогодні нічого не змінилося, може тільки погіршилася якість продуктів, і вони стрімко подорожчали. В інших – взагалі всі свята стали зовсім іншими, бо вони мешкають в окупації. Зустрічаючи Новий Рік, вони дивляться привітання українських президентів та загадують однакові бажання – звільнення півострова», – пояснила вона.
Експерт у сфері туризму, колишній головний спеціаліст відділу курортів та туризму Євпаторійської міськради Сергій Вікарчук упевнений, що традиційних повноцінних святкувань у Криму від початку окупації ніколи не було.
Сергій Вікарчук
«Були короткі імітації на екрані. Усі такі свята ідентичні на півострові. Це – так званий туризм на конкретні події, який традиційно приносить доходи. Через політичні амбіції постійно тримати владу в одних руках призначений Москвою уряд окупованого сусідньою Росією Криму використовує всі інструменти для стримування людей і тиску на них. Окупаційний режим – проти масових гулянь: у них бачать протестний потенціал та загрозу існуванню Кремля», – наголосив він.
Заборонено все, і запах мандаринів також...
Російські астрологи пророкують у новому році Москві та Кремлю успішний період, а також говорять про обов'язкову умову – на новорічному столі неодмінно мають бути мандарини. А поки що, з листопада, експерти фіксують різке зниження їхньої кількості на прилавках у сусідній Росії в цілому та в анексованому нею Криму зокрема. За рік ціни на мандарини вже збільшились на 70%. На російському сайті Севастополя ForPost головними причинами такого стану справ називаються і заморожування експорту з Ізраїлю, і блокування російською владою ввезення цитрусових з Ірану та Туреччини.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Різдво і Новий рік під час війниНа думку Євгенії Горюнової, у Криму до 2014 року значних обмежень на новорічні свята не існувало, і радянське «більше трьох не збиратися» вже практично забулося. Святкували, як хотіли: хтось великою кампанією в ресторанах на березі моря, хтось вдома – у колі рідних, молодь – біля міських ялинок.
«Ковидні» обмеження були в усьому світі, а ось заборони «прифронтового регіону» – це вже завдяки Росії, яка розв'язала війну. Сьогоднішній Новий Рік у Криму – без традиційних салютів та масових заходів, у стані невизначеності та з почуттям страху. Через постійні «бавовни», мобілізацію, економічні проблеми та інше. У мене є відчуття, що Крим як би завмер напередодні важливих змін, які принесе новий 2024 рік», – спрогнозувала Євгенія Горюнова.
У Ялті відзначають новорічні свята. Іллюстративне фото
Евеліна Краченко пов'язала гіпертрофовані застереження у Криму із «командами» з Москви, адже агресивний Кремль не довіряє нікому.
«На мою думку, окупаційна влада Криму або боїться навіть власної тіні, або дослівно виконує директиви з Москви, або це – все одночасно. Навряд чи новорічне свято є такою страшною загрозою безпеці окупантів, хіба що захмеліли громадяни можуть порушити громадський порядок і змусити відірватися від святкового столу місцеве начальство. Застереження Москви пов'язані з тим, що насправді вони не довіряють ані місцевій окупаційній владі, ані кримчанам», – пояснила експерт.
Мудрості Сходу. Неминучість «не російської», нової весни в Криму
У дванадцятирічному циклі китайського гороскопа кожній з істот, що символізують властиві їй стихії, відведено своє місце. За східним календарем, рік анексії Криму сусідньою Росією – рік синього дерев'яного коня, рік початку російського повномасштабного військового вторгнення в Україну – рік чорного водяного тигра. Рік, що минає, чорного водяного кролика або кота змінить рік зеленого дерев'яного дракона, який вступить у свої права 10 лютого 2024 року.
- 2015 рік – рік зеленої дерев'яної кози або вівці, багато хто в Криму зустрічав «по Києву», напередодні на анексованому півострові заборонили рубати та продавати сосни, оскільки дерево внесли до Червоної книги Росії.
- 2016 рік – рік червоної вогняної мавпи, кримчани зустрічали погано: у холоді, без світла та в умовах високих – «вище за московські» – цін.
- 2017 рік – рік червоного вогняного півня, настав під гуркіт петард та приніс зростання захворювань, але не без вияву симпатій до України.
- 2018 рік – рік жовтого земляного собаки, кримчани знову зустрічали феєрверками «по Києву», але під дощем і без снігу, на головній площі Сімферополя зібралося лише близько тисячі людей.
- 2019 рік – рік жовтої земляної свині чи кабана, кримчанам пропонували зустрічати за переглядом російських та радянських фільмів, місцеві пропагандисти хизувалися зв'язком Року Кабана зі Сталіним, появою тролейбуса та телевізора.
- 2020 рік – рік білого металевого щура, у Новий Рік влада рапортувала про масові гуляння та феєрверки, центральні ялинки у Сімферополі та Севастополі, раділи першим потягам, запущеним у Крим по спорудженому Кремлем в односторонньому порядку Керченському мосту.
- 2021 – рік білого металевого бика, у Криму зустрічали в умовах обмежень через пандемію коронавірусу, російська влада півострова заборонила проведення корпоративів, роботу закладів громадського харчування та нічних клубів, туристам просто відверто співчували.
Правозахисник і журналіст, правовірний мусульманин Анвар Деркач пов'язав настання нового року для Криму, за ісламськими традиціями, з весною.
Анвар Деркач
«Ми виходимо з того, що в Ісламі є лише два свята – Курбан-байрам та Ораза-байрам. У радянські часи кримські татари, як й інші народи, втрачали свою релігію... переймали нав'язані атеїстичною владою свята... адже Новий Рік – атеїстичний ерзац християнського Різдва. Тому Новий Рік – двічі не наше свято. ...Але в міру повернення до релігії все це відходить, вже забувається новим, молодим поколінням. У Криму новорічні свята, напевно, відзначають люди із радянсько-російською свідомістю. У християн є Різдво. Ми – мусульмани – шануємо Пророка Ісу (мир Йому!) (Пророк Іса – коранічний образ, аналогічний біблійному образу Ісуса Христа – КР). Але ж святкувати день його народження!? Це було б для нас дивно… Тому чекатимемо весну, наступного року Ораза-байрам святкуватимемо навесні», – підсумував Анвар Деркач.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.