Митрополит Сімферопольський та Кримський Православної церкви України Климент назвав «проявом екстремізму» та «знищенням української церкви в Криму» дії російських силовиків, які 8 серпня зірвали богослужіння в монастирі Святого Димитрія Солунського в Білогірському районі, а пізніше викликали в суд настоятеля цього монастиря, архімандрита Даміана. Хто, на думку митрополита Климента, «провокує конфлікт на релігійному ґрунті» на півострові, яких рішень щодо захисту української церкви в Криму очікують від саміту «Кримська платформа», читайте в інтерв'ю на Крим.Реалії.
Російські силовики з «Центру боротьби з екстремізмом» в анексованому Криму повідомили архімандриту Даміану, що він «незаконно займається місіонерською діяльністю». Відносно настоятеля монастиря склали адміністративний протокол за частиною 4 статті 5.26 «Кодексу про адміністративні правопорушення» КоАП Росії, в якій йдеться про «місіонерську діяльність». Копію протоколу №153644, складену відносно служителя церкви, опублікували в Прокуратурі АРК та Севастополя.
Російські силові відомства, як і підконтрольна Кремлю влада Криму, зрив богослужіння в монастирі не коментували. У Росії публічно заперечують випадки переслідування кримчан за релігійною ознакою. Посольство Росії в США раніше говорило про «втручання законодавців США в релігійні справи в Криму»: на думку російської сторони, «ця тема використовується в політичних цілях».
Суд у справі архімандрита Даміана призначили на 17 серпня, проте на засіданні підконтрольний Росії Білогірський райсуд переніс слухання справи на 23 серпня. Як повідомив Крим.Реалії митрополит Сімферопольський та Кримський Православної церкви України в Криму Климент, на засідання викличуть двох свідків з боку звинувачення, також «двох свідків викличуть з боку захисту».
Your browser doesn’t support HTML5
«Церква стояла і стоятиме». Кримчани захищають «культовий» храм ПЦУ в Євпаторії
Митрополит Сімферопольський та Кримський Православної церкви України Климент, коментуючи те, що відбувається, висловив Крим.Реалії думку, що дії російських силовиків відображають суть того, що відбувається на півострові після 2014 року.
По суті, представники управління боротьби з екстремізмом є, у першу чергу, тими, хто провокує конфлікт на релігійному ґрунтіМитрополит Климент
«Коли під час богослужіння вриваються до церкви, заходять у вівтар, виганяють усіх людей на вулицю ‒ це вже межує просто з якимось сатанинським божевіллям. Ось суть віри тих, хто прийшов до Криму після 2014 року. По суті, представники управління боротьби з екстремізмом є, у першу чергу, тими, хто провокує конфлікт на релігійному ґрунті. Вони ‒ співучасники злочину. І злочин полягає в тому, що не дають людям молитися!» ‒ наголосив митрополит Сімферопольський та Кримський.
В інтерв'ю Крим.Реалії він висловив думку, що російських силовиків Криму може спіткати доля співробітників НКВС, багато з яких наприкінці 1930-х років були розстріляні або заслані в табори в період масових репресій у СРСР.
Митрополит Сімферопольський і Кримський Православної церкви України Климент, архівне фото
Сталін свого часу зім'яв усіх тих, хто вірно служив йому, ‒ усі опинилися в ГУЛАГу. Ці так само поїдутьМитрополит Климент
«Господь покладе цьому мракобіссю кінець. Господь довго терпить. Але для них це все закінчиться тим, як було у 33-му й 37-му (1933 і 1937 роках ‒ ред.): їх же всіх Російська Федерація і зімне. Як Сталін свого часу зім'яв усіх тих, хто вірно служив йому, ‒ усі опинилися в ГУЛАГу. Ці так само поїдуть. Тільки ще до цього всього буде й Страшний суд. Але суд буде Божий», ‒ наголосив митрополит Климент.
Він сказав, що монастир Святого Димитрія Солунського Православної Церкви України, розташований у селі Балки Білогірського району, є майном управління Кримської Єпархії Православної церкви України.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Виклик до суду священника в Криму: «Що мати з собою – білизну і сухарі?»«Ця релігійна громада, «Прихід святого великомученика Димитрія Солунського», була зареєстрована 24 лютого 1999 року, відповідно до законодавства України. Монастир був створений за рішенням Синоду в 2004 році», ‒ зазначив митрополит Климент.
Cвященника, ченця судитимуть за те, що він молиться, здійснює богослужіння! Це що за безумство таке? Сталінські часи повернулисяМитрополит Климент
При цьому він додав, що приміщення, в яке увійшли російські силовики, розділене на дві частини, в одній з яких, за його словами, живе архімандрит Даміан, а в іншій ‒ він проводить богослужіння.
«Те, що вони увірвалися у приватну власність, я розцінюю як екстремізм проти української церкви. Вдумайтеся: священника, ченця судитимуть за те, що він молиться, здійснює богослужіння! Це що за безумство таке? Сталінські часи повернулися», ‒ говорить митрополит Климент.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Переслідування священника ПЦУ в Криму: «Суд за молитву»Він також висловив сподівання, що про випадки переслідування в Криму представників Православної церкви України говоритимуть на міжнародному саміті «Кримська платформа», який розпочнеться в Києві 23 серпня.
Я звертаюся до МЗС України – порушити питання переслідування вірян і знищення української церкви [в Криму] на «Кримській платформі»Митрополит Климент
«Це пряма дія: цілеспрямоване порушення релігійних прав і свобод вірян Православної церкви України, знищення української церкви в Криму. І це відбувається на очах усього світу. І тому я звертаюся до Міністерства закордонних справ України ‒ порушити питання переслідування вірян і знищення української церкви на саміті «Кримської платформи». Ми хочемо бачити й знати, що робиться для захисту громадян України в Криму, їхнього права на віросповідання. Ми хочемо бачити й знати, що робиться для того, щоб запобігти насильству в Криму. Ця проблема виникла не сьогодні, вона триває з 2014 року. Я сподіваюся, що МЗС України внесе це питання до порядку денного «Кримської платформи» на міжнародному рівні», ‒ сказав митрополит Сімферопольський та Кримський Православної церкви України Климент.
Крим.Реалії звернулися із запитанням: «Чи говоритимуть на «Кримській платформі» про переслідування в анексованому Криму представників Православної церкви України?» до координаторки робочої групи з прав людини та міжнародного гуманітарного права експертної мережі «Кримської платформи», голови правління Кримської правозахисної групи Ольги Скрипник.
Вона повідомила, що про цю проблему говоритимуть у межах дискусійної панелі саміту «Кримська платформа» на тему «Реінтеграція Криму через права людини та сталий розвиток». За її словами, на цій панелі експерти робитимуть заяви про «переслідування Православної церкви України в Криму, політику Росії зі знищення української ідентичності на півострові та дискримінації етнічних українців Криму, які зазнають системних утисків».
Духівник Балуха й захисник українських військових: хто такий архієпископ Климент (фотогалерея)
Раніше Міністерство закордонних справ України виступило із заявою, в якій наголосило на неприпустимості переслідувань жителів Криму за релігійною ознакою.
Прокуратура АРК та Севастополя відкрила кримінальне провадження «за фактом незаконного перешкоджання здійсненню релігійного обряду на території тимчасово окупованого півострова (ч. 1 ст. 180 КК України)». У відомстві повідомили, що це «є черговим підтвердженням дискримінації й тиску на єдину українську релігійну громаду в Криму».
Довідка: За інформацією міністерства культури України, на початок 2014 року в Криму працювало 2220 релігійних організацій (2083 ‒ в АРК і 137 ‒ у Севастополі). Серед них ‒ парафії, громади, духовні школи та монастирі. Ці релігійні організації належали як мінімум до 43 різних церков і конфесій.
Після 2014 року в Криму та Севастополі, за словами експертів, стало вдвічі менше релігійних організацій, які належать до різних конфесій. За повідомленнями за 2021 рік, їх кількість скоротилася з 2220 до 907, а кількість деномінацій (різноманітності типів релігійних організацій ‒ КР) зменшилася з 43 до двадцяти.
Посол США в ОБСЄ Джеймс Гілмор оголосив у 2020 році, що Росія переслідує в анексованому Криму майже всі релігійні організації, окрім Російської православної церкви.
У Росії заперечують будь-які звинувачення, пов'язані з випадками переслідування жителів анексованого Криму за релігійною ознакою.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.