В анексованому Криму переслідують за антивоєнною статтею кримськотатарську газету «Къырым» (Кирим/Qırım). Її засновника оштрафували за адміністративною статтею за публікацію про російську війну проти України та тортури в Криму. Штрафами загрожують також головному редактору видання. «Къырым» залишається одним із небагатьох медіа, непідконтрольних російській владі і вже не вперше зазнає переслідувань. Що загрожує газеті та її редакції, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Газета видається в Криму кримськотатарською мовою з 1989 року. Це одне з перших таких видань після повернення народу до Криму з місць сталінської депортації. Після російської анексії півострова виданню вдалося зберегти незалежність від підконтрольної Кремлю місцевої влади.
Передплата газети ледве дозволяє їй існувати. А друкарські послуги, що дорожчають, і папір не дають можливості газеті розвиватися. Редакція розташована у старій будівлі в Сімферополі.
Проте за діяльністю газети пильно стежать російські силовики.
Вхід до будівлі редакції кримськотатарської газети «Къырым». Сімферополь, 27 вересня 2023 року
Стаття за доповідь генсека ООН
У травні російські силовики провели обшуки в будинках у головного редактора газети «Къырым» Бекіра Мамутова та засновника видання Сейрана Ібрагімова, а також у приміщенні редакції. До них не пустили адвоката і після слідчих дій доставили до Центру протидії екстремізму кримського главку МВС Росії.
Потім з'ясувалося, що стосовно обох затриманих силовики склали по два адмінпротоколи – про «дискредитацію збройних сил Росії» (стаття 20.3.3 КоАП РФ) та «поширення свідомо неправдивої інформації під виглядом достовірної» (стаття 13.15 КоАП РФ).
Причиною переслідування за антивоєнною статтею стала публікація на сайті газети про те, чому кримські татари не повинні брати участь у повномасштабному вторгненні Росії в Україну.
На думку оперативника, цією статтею було «поширено відомості, спрямовані на дискредитацію Збройних сил РФ».
Російські танкісти з побутовими речами, які, за словами вимушеної переселенки Аліни Коренюк, були викрадені з її будинку. Луганська область, Україна, 26 травня 2022 року
А в «поширенні свідомо недостовірної інформації під виглядом достовірних повідомлень» редакцію звинуватили через публікацію уривка перекладеної Бекіром Мамутовим кримськотатарською мовою доповіді генсека ООН про необґрунтовані затримання та побиття людей у Криму, а також тортури в місцевих СІЗО.
«Оперативник Центру «Е» наголосив, що з 2017 року до цього часу МВС Криму не отримувало жодних відомостей та заяв про застосування тортур та жорстокого поводження з громадянами з боку силових структур, про які йдеться у статті», – повідомляє «Кримська солідарність».
Він стверджує, що «згідно з отриманими відомостями із СІЗО-2 умови утримання поміщених туди осіб повністю відповідають вимогам законодавства РФ».
Перший суд
На початку червня суддя підконтрольного Росії Київського районного суду Сімферополя Антон Цикуренко оштрафував редакцію газети «Къырым» на 300 тисяч рублів за «дискредитацію Збройних сил Росії». Редакції як юридичній особі загрожував максимальний штраф – мільйон рублів.
Засновник газети провину не визнає. Його захист має намір оскаржувати рішення суду, оскільки зафіксував суттєві порушення у справі, які суд першої інстанції не врахував.
«Суд не врахував аргументів сторони захисту про те, що засновник не несе відповідальності за редакційну політику газети і виніс таке рішення. За Законом РФ «Про засоби масової інформації» стаття 18: «Засновник не має права втручатися в діяльність засобу масової інформації за винятком випадків, передбачених цим Законом, статутом редакції, договором між засновником та редакцією (головним редактором)», – каже кримськотатарська активістка Ельмаз Акімова.
За її словами, суд також відмовився допитати двох студентів-понятих, які були присутні на обшуку в редакції, а також перекладачку, яка виконала «неточний і двоїстий» переклад російською мовою оригінального тексту з газети кримськотатарською.
Газети «Къырым». Ілюстраційне фото
Також суд відхилив клопотання про те, що Київському районному суду ця справа не підсудна і має розглядатись у Сімферопольському районному суді, зазначає Ельмаз Акімова. Це лише перший суд у цій справі. Розглядом за статтями про нібито «поширення недостовірних відомостей» займатиметься суд у Сімферополі.
Розгляд справи призначено на червень.
Протокол за згадку про Меджліс
З подібним переслідуванням у російських реаліях керівництво та редакція газети «Къырым» стикаються не вперше. 2021 року російські силовики склали стосовно головного редактора видання Бекіра Мамутова протокол про адмінправопорушення за цитування на сторінках доповіді генсека ООН, в якому згадувався Меджліс кримськотатарського народу без позначки «заборонена в Росії організація».
Your browser doesn’t support HTML5
День народження «Qırım»: як кримськотатарська газета працює в Криму (відео)
Російське законодавство зобов'язує ЗМІ у РФ та анексованому Криму публікувати такі виноски у разі згадки організацій, визнаних у Росії небажаними або забороненими.
Нагадаємо, підконтрольний Росії Верховний суд Криму, а потім і Верховний суд Росії заборонили Меджліс кримськотатарського народу у 2016 році, визнавши його екстремістською організацією.
У Меджлісі заперечували це рішення, але російський суд апеляційну скаргу відхилив.
У представницькому органі кримських татар подали скаргу до Європейського суду з прав людини.
Інавгурація нового складу Меджлісу кримськотатарського народу. Бахчисарай, 1 листопада 2013 року
У 2017 році Міжнародний суд ООН у рамках розгляду позову України проти Росії про фінансування та підтримку актів тероризму та расової дискримінації застосував тимчасові заходи до РФ, зобов'язавши її скасувати заборону Меджлісу кримськотатарського народу в Криму. Але це рішення Росією не виконано.
Акція проти заборони Меджлісу у Києві. Україна. Вересень 2016 року
Розгляд щодо публікації газети «Къырым» у 2021 році завершився тим, що підконтрольний Росії світовий суд Київського району Сімферополя оштрафував Бекіра Мамутова на 4 тис. рублів за ст.13.15 КоАП Росії (зловживання свободою масової інформації).
Він провину не визнав і заперечував це рішення. Але апеляцію було відхилено. За газету заступилися міжнародні організації.
Переслідування за вірші
2018 року російські силовики проводили перевірку у зв'язку з ще однією публікацією в газеті «Къырым». Це були вірші кримськотатарської поетеси, вчительки російської мови та літератури Аліє Кенжалієвої, в яких вона критикувала пишні урочистості з нагоди російського Дня перемоги.
Аліє Кенжалієва
Слідчий відділ поліції Залізничного району Сімферополя проводили дослідчу перевірку за ч.1 ст.354 Кримінального кодексу Росії (реабілітація нацизму).
Поетеса пояснювала, що її поезія – це реакція неприйняття культу війни в Росії, від «абсурдності ситуації та від того, що тиснуть: йди, радуйся, святкуй, коли смерть – не привід для свята».
У Криму багато хто відчуває те саме, але не всі висловлюється, оскільки всі – під контролем, вважає поетеса.
Цей випадок став резонансним у Криму. У результаті ознак злочину у віршах Аліє Кенжалієвої не виявили.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.