Кіно і Крим. «Анексований» Multiplex

У першій частині розслідування Крим.Реалії про прокат американських фільмів у Криму після анексії ми розповіли, як працює ялтинський кінотеатр «Сатурн IMAX». Там кореспонденти Крим.Реалії подивилися «Людина-павук: далеко від дому IMAX 3D». Ця стрічка стала хітом за відвідуваністю на Кримському півострові.

Наші власкори також подивилися цей фільм і в Сімферополі, у ТРЦ «Меганом», щоб довідатися, як працює кінотеатр «Мультиплекс».

У Криму це був перший і останній кримський кінотеатр найбільшої української мережі «Мультиплекс», яка належить ПАТ «Мультиплекс-Холдинг», Україна. Відкрився цей п'ятизальний кінотеатр також у 2013 році. Його обладнали новітніми проєкторами Barco та унікальними кріслами з високим рівнем комфорту.

«Мультиплекс-Меганом» приваблює кримчан не менше ніж IMAX, його зали також мають високу заповнюваність. При цьому, сімферопольський «Мультиплекс» сповнений скарг про хамство касирів, неприбрані зали та великі проблеми з роботою веб-сайту і неможливість бронювання квитків.

​

Згідно зі статистикою учасників ринку кінобізнесу, за останні роки в Росії та Україні загалом популярність кінопрокату зросла. Ймовірно, це пов'язане з тим, що дозволити собі дорожчі розваги (лижні курорти, поїздку на море або за кордон) можуть все менше людей, а розважатися якось потрібно. Традиційно бідніші країни мають вищий попит на кіно. Оборот російського кіноринку наближається до позначки в 1 млрд доларів США, українського ‒ в 10 разів менше. Тим часом, Крим має відносно високу статистику касових зборів у порівнянні з регіонами сусідньої Росії. Відстежити її просто ‒ Єдина федеральна автоматизована інформаційна система відомостей про показ фільмів у кінозалах показує Крим і Севастополь «як суб'єкти Російської Федерації» і дає повну звітність щодо прокату іноземних фільмів там.

Навіть більше, інтернет буквально заповнений статтями та заявами в ЗМІ щодо різних питань, які виникають у процесі діяльності кримських кінотеатрів і прокату в них західного кіно.

У Державному агентстві з питань кіно України (Держкіно) неофіційно кореспонденту Крим.Реалії повідомили, що не моніторять Крим і непідконтрольні Києву території Донбасу, бо у них «немає кадрів, механізмів і фінансування для цього». Однак же, відповідно до законодавства України, окуповані регіони мають обслуговуватися українськими держорганами згідно зі своєю компетенцією, а прокат ‒ сфера відповідальності Держкіно України.

Цей факт також підтвердили і в Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України.

«Для Росії створення ілюзії визнання незаконної окупації Кримського півострова є одним із першочергових завдань. Для цього їй конче необхідно демонструвати присутність на півострові іноземних брендів», ‒ розповів Крим.Реалії начальник управління з питань АРК і Севастополя Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Сергій Мокренюк.

Сергій Мокренюк

«Використовуючи прямі й непрямі інструменти дотримання правового режиму на тимчасово окупованій території АРК і Севастополя, ми застосували персональні санкції до 145 юридичних та 65 фізичних осіб. Всі ці особи ‒ іноземні, не українські. Якщо ми виявляємо можливе вчинення злочину українськими особами в Криму, то повідомляємо про це в Прокуратуру АРК у Києві, інші правоохоронні органи. Ми ще не вивчали аспект кінопрокату, але найближчим часом обов'язково перевіримо інформацію в межах компетенції міністерства», ‒ сказав Мокренюк.

У Прокуратурі АРК повідомили Крим.Реалії, що будь-яких заяв про правопорушення у зв'язку з діяльністю кримських кінотеатрів після 2014 року до них не надходило.

Перший заступник голови Державного агентства з питань кіно України Сергій Неретін стверджує, що в компетенцію відомства моніторинг кінопоказу не входить.

Однак, нам стало відомо, що наприкінці 2018 року, Держкіно надсилало звернення до СБУ. У ньому чиновники пропонували спецслужбі розглянути необхідність провести перевірку легітимності прокату американських фільмів на окупованих територіях.

Сергій Неретін впевнений, що «факт прокату фільмів без прокатних посвідчень України в Криму є грубим порушенням міжнародних норм у питанні захисту авторських прав».

«Таке порушення тягне за собою притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення», ‒ додав Неретін.

Тим часом, «Мультиплекс» у Сімферополі нерідко збирає аншлаги. У 2016 році, відповідно до аналітичного дослідження Фонду кіно Росії «Російська кіноіндустрія: цифри 2016», у ТОП-100 російських кінотеатрів за відвідуваністю, «Мультиплекс» зайняв 63 місце.

Новий, вже російський власник кінотеатру, Баранов Роман Володимирович, громадянин Росії, заснував ТОВ «Мультиплекс» (Росія) зі статутним капіталом в 10 тисяч рублів (близько 153 доларів США) за фактичною адресою розташування кінотеатру в травні 2014 року. Кінопрокат для Романа Баранова ‒ новий вид бізнесу. Згідно з інформацією з відкритих реєстрів Росії, раніше Баранов володів московською компанією в галузі операцій з нерухомістю, зі статутним капіталом у 54 млн рублів (приблизно 828 тис. доларів). Директор кінотеатру ‒ уродженець Криму, Люманов Ленур Джаферович частий гість на святкових заходах кінотеатру. У листопаді 2016 року, наприклад, у сімферопольському «Мультиплексі» святкували відкриття шостого залу ‒ VIP.

Крим.Реалії збирали інформацію з усіх доступних джерел в Інтернеті. Це фото опубліковано в групі кінотеатру «Мультиплекс» в соцмережі «ВКонтакте». Ми публікуємо цю фотографію, як доказ діяльності кінотеатру в рамках журналістського розслідування

Сімферопольський кінотеатр у ТРЦ «Меганом» має значну схожість зі своїми колишніми побратимами з мережі «Мультиплекс» (Україна). Квитки в Сімферополі мало відрізняються від оригіналу, який використовували на материковій Україні до 2016 року. Оригінальні логотипи української мережі взагалі присутні у всіх деталях інтер'єру кінотеатру, а при вході все ще красується первісний український напис «Мультиплекс» зі знаком «торгова марка».

Український «Мультиплекс» оновив свій веб-сайт у жовтні 2016 року. Сімферопольський «Мультиплекс» створив дуже схожий веб-сайт у липні 2017 року. Візуально веб-ресурси майже неможливо розрізнити. Незалежний веб-розробник однієї з чеських компаній у галузі веб-розробок Ельзар Есен провів для Крим.Реалії експертизу. Він вважає, що кримський веб-сайт, хоч і дуже схожий на український оригінал, але все ж «був неграмотно скопійований без згоди авторів та власників».

«Вихідний код у обох сайтів відрізняється. Навіть більше, оригінальний веб-сайт був зроблений якісно та дорого, в той час як «Meganomkino» має масу помилок у структурі, не має мобільного застосування та подібний до оригіналу лише візуально», ‒ розповів Есен.

Співробітник компанії Foxima, яка розробляла веб-сайт для українського «Мультиплексу», Артем Леонов, не впевнений, що українці нічого не передавали новим російським власникам, але також вважає, що в Сімферополі просто скопіювали зовнішній вигляд ресурсу, не більше.

Як повідомляють кореспонденти Крим.Реалії, на кожній касі в кінотеатрі встановлене обладнання для безготівкового розрахунку, де приймають не тільки російські карти МИР, але також Visa і Mastercard. Цей факт також зафіксований на численних фото.

Крим.Реалії збирали інформацію з усіх доступних джерел в Інтернеті. Це фото опубліковано в групі кінотеатру «Мультиплекс» в соцмережі «ВКонтакте». Ми публікуємо цю фотографію, як доказ діяльності кінотеатру в рамках журналістського розслідування

У відкритих реєстрах видно, що оборот російського ТОВ «Мультиплекс» стає дедалі більшим і наближається до позначки у 200 млн рублів (близько 3,07 млн американських доларів) на рік. Обізнані спікери, з якими вдалося поспілкуватися Крим.Реалії при підготовці матеріалу, висловлювали впевненість, що сімферопольський «Мультиплекс» фактично належить українській мережі, але дуже ретельно це приховує. Однак, підтверджень цьому знайти не вдалося.

Член Ради державної підтримки кінематографії України Людмила Горделадзе згадує події 2014 року: «Вони («Мультиплекс-Холдинг», Україна ‒ авт.) хотіли вивезти обладнання, але це у них не вийшло. А ось з Донецька евакуювати дороге устаткування їм вдалося. Наскільки я знаю, у кінотеатрах ОРДЛО фільми показують у HD-форматі, тобто, звичайне піратство».

На офіційний запит Крим.Реалії до ПАТ «Мультиплекс-Холдинг» кіномережа відповіла, що з 2014 року не має відношення до кінотеатрів у Криму та ОРДЛО і не стежить за їх діяльністю. Також представники української компанії повідомили, що не поінформовані щодо використання імені їх торгової марки та дозволу робити це нікому не давали. Водночас, компанія не зверталася до правоохоронних органів щодо таких фактів у Криму.

Навіть більше, у Державному реєстрі нерухомого майна України ми взагалі не знайшли жодних згадок про те, що приміщення для кінотеатру за адресою ТЦ «Меганом» коли-небудь ким-небудь були орендовані або куплені. У переліку майна ПАТ «Мультиплекс» Сімферополь також відсутнє.

Однак найцікавішими у справі сімферопольського кінотеатру виявилися взаємини з загальноросійською громадською організацією «Російське авторське товариство» (РАТ). Ця організація є представником правовласників музичних творів для невизначеного кола осіб на території Росії. Іншими словами, РАТ ‒ свого роду дистриб'ютор західних пісень у країні. Обізнане джерело в Криму, зайняте у сфері реклами, розповіло Крим.Реалії, що цій організації негласно «віддали» Крим для збору коштів за використання іноземної музики в торгових центрах та інших місцях.

У російських кіноколах обговорюють, що куратором «Російського авторського товариства» є відомий російський режисер, президент Ради російського союзу правовласників Микита Михалков, і часто РАТ стає позивачем у резонансних справах щодо зборів з продажу звукопередавальної техніки. Ці твердження непрямо можуть підтверджуватися численними публікаціями російських журналістів у ЗМІ.

Російський уряд ухвалив постанову, згідно з якою в держреєстрі юридичних осіб дозволяється засекречувати відомості про компанії, які працюють в анексованому Криму. Однак нам вдалося відшукати документи за позовом «Російського авторського товариства» до російського ТОВ «Мультиплекс» на 9 млн рублів (близько 138 тис. доларів) про стягнення коштів за використання невідомого нам авторського продукту.

Микита Михалков

У документах справи підконтрольного Росії Арбітражного суду Криму від 5 березня 2018 року повідомляється, що «представник відповідача («Мультиплекс») подав суду клопотання, згідно з яким просить суд залучити до участі у справі ТОВ «Юніверсал Пікчерс Інтернешнл»; ТОВ «Волд Дісней Студіос Соні Пікчерс Релізінг»; ТОВ «Вольгафільм»; ТОВ «Двадцяте Століття Фокс СНД»; ТОВ «Кінокомпанія «Каро Прем'єр»; ТОВ «Наше кіно»; ТОВ «Централ Партнершип Сейлз Хаус».

Партнер юридичної компанії «КПД Консалтинг», адвокат Віталій Пацюк вивчив ці судові документи. Експерт вважає, що в арбітражному процесі Росії, як і в господарському процесі України, треті особи залучаються до участі у справі, якщо рішення суду може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї зі сторін.

«Тому, швидше за все, залучати треті сторони «Мультиплекс» могло знадобитися для того, щоб показати в суді наявні взаємини з цими компаніями й довести, що рішення суду вплине на їх права та обов'язки щодо них. Так чи інакше, а в суді сімферопольський «Мультиплекс» перерахував саме ті компанії, з якими співпрацює в прокаті фільмів. А це є доказом того, що представництва західних мейджорів співпрацюють з кримськими кінотеатрами після 2014 року безпосередньо», ‒ підсумував експерт.

Віталій Пацюк

Навіть більше, визначенням Арбітражного суду Криму від 16 жовтня 2018 року у цій справі була затверджена мирова угода, згідно з якою позивач («Російське авторське товариство») в інтересах правовласників (закордонних мейджорів) погодився прийняти авторську винагороду в розмірі 3 млн рублів (близько 46 тис. доларів), яка має бути розподілена між правовласниками.

«Цією мировою угодою позивач від імені правовласників підтвердив згоду останніх на використання їхніх авторських прав на території Криму та їх бажання на цьому заробляти», ‒ вважає Віталій Пацюк.

У першій частині розслідування Крим.Реалії писали, що сфера кіноіндустрії досить закрита, тому багато експертів наполегливо просили не називати їхні імена, як з міркувань безпеки (що для анексованого Криму цілком зрозуміло) так і через те, що називали «корпоративною етикою». Наступну інформацію ми отримали від експерта, зайнятого в галузі кіновиробництва більше ніж 30 років. Ця людина стверджує: те, що він повідомив Крим.Реалії, не є секретом для людей зі сфери кіно, проте і він попросив про конфіденційність, посилаючись на «міркування безпеки»: «Юридично Російська Федерація максимально убезпечила себе. Є інформація, що створюються сервери-«двійники», тобто, ключ відсилають, наприклад, у Краснодар, а він дублюється на піратський сервер і потрапляє кудись в ОРДЛО. Але у мейджорів є картки з інформацією про кінотеатри. Якби вони хотіли ‒ легко могли б звіряти відомості, визначаючи розташування проєктного обладнання і не постачати Крим фільмами. Така можливість технічно існує».

Сьогодні український «Мультиплекс» бере активну участь у покращенні позицій саме українського кіно. Але раніше холдинг «Мультиплекс», як і багато інших, активно лобіювали дубляж російською в українських кінотеатрах. У 2015 році в Росії заборонили прокат фільму «Номер 44» про сталінські часи. Вслід за Росією прокат скасували і в Білорусі, і в Україні, хоча остання отримала дозвіл на прокат від Держкіно. З'ясувалося, що український прокатник не володів напряму правами на цей фільм, а купував їх у російського партнера вже дубльований російською. Таким чином, необхідність українського дубляжу створювала додаткові витрати.

Кінокритик і кінознавець Денис Буданов, який проживає в Криму, вважає, що кримський кінопрокат з моменту його «переходу в російські реалії» ‒ тема актуальна, але відходить на другий план на тлі соціальних, економічних і політичних чинників життя півострова.

«З одного боку є важелі, якими могли б скористатися як міжнародні організації в галузі охорони авторських прав, наприклад, міжнародна Motion Picture Association, так і національні інституції, якби захотіли. Але перспектива того, що світове кіно може залишити Крим не дуже радісна», ‒ вважає кінокритик.

Фасад кінотеатру «Спартак», Сімферополь, липень 2019 рік. У фойє більшості кінотеатрів розташовуються фірмові стенди та афіші про кінофільми, які надаються дистриб'ютором разом з фільмокопіями

За словами Буданова, прокат і до 2014 року на півострові був скупий, що тільки підкреслювало периферію в плані культурного життя. Нечисленні кінотеатри з небажанням брали авторське кіно, вважаючи за краще свідомо успішні прокатні фільми.

«З приходом Росії нічого принципово не змінилося. Але тут потрібно відзначити, що російські «мережевики», які відкривають свої майданчики на півострові, отримують дотацію від держави за програмою кінофікації невеликих міст. Саме так у Криму діє мережа «Світ кіно», а в Сімферополі нещодавно відкрився новий кінотеатр мережі «Люмен фільм», які можуть дозволити у свою репертуарну сітку взяти «Дилду» Кантеміра Балагова або переможця Канн ‒ фільм «Паразити». Якщо залишити півострів без кіно, глядач буде відданий на відкуп черговому російському ширвжитку, який і так займає як мінімум 40% екранного часу», ‒ сказав Буданов.

З проханням прокоментувати ситуацію в Криму з іноземним прокатом кіно Крим.Реалії звернулися з офіційними запитами до американського та канадського департаментів Motion Picture Association. Відповіді від них поки що не було.