«Анексований» IMAX: великий куш кінобізнесу в Криму

Понад чотири роки діють західні санкції щодо Росії та анексованого нею Криму. Обмеження торкнулися багатьох сфер економічного життя Кримського півострова та сусідньої Росії. Але, як виявилося, не сфери кінопрокату. Весь цей час провідні кінотеатри в Криму продовжували отримувати найкращі голлівудські фільми, а світові прем'єри американського кіно там часом відбувалися раніше, ніж на материковій частині України. І на них навіть можна придбати квиток онлайн, через платіжний шлюз Сбербанку. Але чи можливе це? Як всесвітньо відомим компаніям кіноіндустрії вдається уникнути санкційної відповідальності за роботу в анексованому Криму? Як фільми з дубляжем російською мовою потрапляють на півострів і хто їх продає кримським кінотеатрам? Публікуємо першу частину розслідування кореспондента Крим.Реалії.​

​Формально основним об'єктом розслідування став ялтинський кінотеатр «Сатурн IMAX», розташований на вулиці Київській, 4. Ще на першому етапі спроб з'ясувати, чому він працює, експерти в один голос стверджували, що це просто неможливо.

Згідно з офіційними повідомленнями, зараз у Криму зареєстрований 41 кінотеатр, серед них понад 30 мають звичайний вибір фільмів, як у сусідній Росії. «Сатурн IMAX», як і більшість кримських кінотеатрів, після недовгої плутанини «перехідного» періоду 2014 року, стабільно демонструє найкращі кінострічки в форматі ІMAX. Однак діяльність кінотеатрів у Криму ‒ клубок складних юридичних комбінацій підприємств України та Росії.

Кримський бізнесмен із медіаіндустрії, який просив не називати його імені з міркувань безпеки, розповів Крим.Реалії, що на півострові, дійсно, показують усі західні кіноновинки.

«В основному, великі імениті франшизи вийшли з Криму упродовж декількох місяців після «референдуму». Залишилися окремі «обхідники» санкцій із Європи: німецькі «Фольксваген», «Адідас», «Ашан». Але європейські санкції м'якші, аніж США. Частина іноземних компаній перереєструвалася в Росії. Але кінопрокат ‒ це не шкарпетки чи тушонка. Тут ситуація для Росії патова: по-перше, авторське право на більшість фільмокопій належить американським компаніям або громадянам США; по-друге, чим більше «обхідних лазівок» винаходитиме Росія для обходу санкцій при реалізації продукції з авторським правом у Криму, тим більше доказів шахрайства, тим простіше притягти до відповідальності всіх учасників процесу. Довести, що присутність усіх без винятку іноземних фільмів у кримському прокаті незаконна й порушує авторське право ‒ питання політичної волі та бюджету на команду юристів. Я здивований тому, що у нас так відкрито показують західне кіно», ‒ сказав бізнесмен.

Щоб дістатися до істини, спочатку необхідно зрозуміти, чому саме «Сатурн IMAX» став ахіллесовою п'ятою цієї історії. «Займіть свої місця й приготуйтеся до дивовижних кіноподорожей», ‒ останні слова фірмової заставки IMAX у Росії.

IMAX ‒ це запатентована технологія кінопоказу та облаштування кінотеатрів, яка належить IMAX Corporation, Канада. Річний оборот корпорації порівняно чималий, у межах одного мільярда американських доларів, і стає дедалі більшим. Експерти стверджують, що канадська компанія має високу репутацію й дуже велику перспективу в індустрії. Студія знімає фільм за допомогою унікального обладнання корпорації. В інших випадках компанія адаптує стандартну фільмокопію, і тільки після цього фільм вирушає до кінотеатру, оснащеного технологією IMAX.

Вартість спорудження одного такого кінотеатру в середньому складає приблизно 2,5 мільйона американських доларів. Відкрити кінотеатр із технологією IMAX теоретично може будь-хто, за принципом франшизи, як, наприклад, «Макдональдс», обов'язково дотримуючись суворих умов франчайзера (власника бренду). Серед цих умов є опції, наприклад, ексклюзивність представництва. Саме таким привілеєм в Україні до початку 2015 року володіла велика українська мережа кінотеатрів «Планета Кіно», яка відкрила в травні 2013 року найбільший в Україні зал IMAX в Ялті. Тоді цей кінотеатр називався «Planeta kino IMAX Yalta».

«Планета Кіно» входить у ТОВ «Тріумф Медіа Груп», одним із власників якого є українець Дмитро Деркач. Він двічі відмовився дати Крим.Реалії коментар: «Я не коментуватиму питання Криму».

​Крим.Реалії простежили хронологію роботи «Сатурна». Щоб зрозуміти, хто саме є власником канадського обладнання в Ялті, хто постачає туди фільмокопії російською мовою, і хто отримує прибуток від діяльності цього залу IMAX.

Для зведення кінотеатру IMAX в Ялті реконструювали старий кінотеатр «Сатурн», збудований у 1967-му році. Власником будівлі тоді було українське ТОВ «Скай Плаза», що взяло земельні ділянки в центрі Ялти в 2005-му році в оренду на 49 років разом із кінотеатром. Тепер власником будівлі кінотеатру «Сатурн» є все те ж ТОВ «Скай Плаза», але перереєстроване за законодавством Росії одразу після анексії Криму. ТОВ «Скай Плаза» (Росія) ‒ точний «брат-близнюк» української компанії: ідентичні назва, адреса, розмір статутного капіталу, власник і директор ‒ Лушніков Віктор Андрійович. Цікаво, що українське ТОВ «Скай Плаза» ‒ все ще дійсне підприємство в Україні з податковим боргом.

Після анексії Росією Криму, влітку 2014 року, вже зареєстрована в Росії російська «Скай Плаза» могла передати в оренду будівлю кінотеатру новоствореному в червні 2014 року ТОВ «Планета Кіно» (Росія). Саме на рахунок цієї компанії потрапляють кошти від продажу квитків у кінотеатрі останніми роками.

Юридична адреса російської «Планета Кіно» ‒ у Москві, за МКАД, у непримітній промисловій будівлі. Підприємство має право на здійснення всіх стандартних видів діяльності, необхідних кінотеатру, зокрема й головне ‒ право демонстрації кіно. «Планета Кіно» (Росія) є дивовижно продуктивною. Маючи лише 10 тисяч рублів статутного капіталу (за середнім банківським курсом приблизно 153 долари США) та одного співробітника, підприємство, наприклад, у 2017-му році отримало 84,5 мільйонів рублів обороту (приблизно 1,3 мільйона доларів США) і зафіксувало чистий прибуток у розмірі 1,3 мільйона рублів (приблизно 20 тисяч доларів США).

Варто сказати, що сфера кінопрокату залишається досить закритою, тому багато експертів наполегливо просили не називати їхні імена, як із міркувань безпеки (що для анексованого Криму цілком зрозуміло) так і через те, що називали «корпоративною етикою». Керівник одного з українських кінотеатрів, який просив анонімності через останні міркування, вважає, що вищенаведені цифри цілком реальні для «Сатурна». Ймовірно, що російська компанія‒ «близнюк» займається тільки єдиним кінотеатром в Ялті. ТОВ «Планета Кіно» (Росія) має рахунок у кримському банку РНКБ, з якого, очевидно, виходять кошти з півострова, і рахунок у російському «Райффайзенбанку». Саме цій банківській групі свого часу продали свій банк «Аваль» батьки засновників української «Планети кіно». Засновником російської «Планети кіно» значиться Афанаскін Ілля Олександрович, із позначкою «особа без громадянства або іноземець». В Україні ми знайшли тільки одного Іллю Афанаскіна, тісно пов'язаного і з російським видавничим бізнесом, і з російським бізнесом у кіноіндустрії в Україні. За інформацією ЗМІ, він колишній головний юрист колишньої російської «дочки» в Україні компанії «Аврора». Ілля Афанаскін відомий, як фахівець у податкових, фінансових питаннях та аспектах авторського права.

До, як мінімум, вересня 2016 року, кінотеатр в Ялті залишався у переліку кінозалів української компанії на офіційному веб-сайті з можливістю забронювати квиток онлайн, незважаючи на те, що в той час розрахунки в Криму вже велися в рублях, а фільми вже демонструвалися тільки російською мовою. Не менш, ніж через два роки після анексії, українська «Планета Кіно» обслуговувала кінотеатр відкрито. Юристи української компанії «KPD Consulting» стверджують, що закон України про ВЕЗ «Крим» не забороняє українським компаніям вести діяльність на півострові, проте при цьому, ця діяльність має вестися в межах українського законодавства: «Так, ВЕЗ «Крим» дозволяє вести розрахунки в рублях і звільняє від податків. Але, у випадку з кінопрокатом, ситуація ускладнюється ліцензуванням і правом прокату, яке видається державою. Крим ‒ територія України, тому законно там можуть перебувати у прокаті тільки фільми з документами від Держкіно та з українським дубляжем/субтитрами. Це стосується всіх продуктів друкарства, діяльності телеканалів та радіостанцій, які транслюють продукт з авторським правом».

В українській компанії «Планета Кіно» не відповіли на інформаційний запит від Крим.Реалії. На сторінці компанії в Вікіпедії повідомляється, що компанія не володіє «Сатурном» із серпня 2016 року. Інтернет зберіг сторінку planetakino.ua за вересень 2016 і на ній ми бачимо, що Ялта все ще є у списку.

Цього ж дня глядачі в Ялті придбали квитки на фільм російського виробництва «Наречений» російською мовою, який не подавався на експертну комісію Держкіно України й не отримав прокатного посвідчення в Україні. І хоча це був звичайний 2D формат, в одному з двох звичайних залів «Сатурна», на квитку ми бачимо офіційний логотип «Планета Кіно», і внизу ‒ запрошення глядачам російською мовою «приєднатися» до програми лояльності клубу «Планета Кіно ІMAX».

Квиток у кіно ‒ частина публічної оферти і є документом, що підтверджує укладення договору між покупцем послуги та продавцем. Квитки зразка української компанії як в Україні, «Сатурн» видавав аж до квітня 2017 року.

Цікавий також прокат фільму «Робот на ім'я Чаппі» від Columbia Pictures у березні 2015-го. На сайті української «Планети кіно» значиться, що цей фільм демонструється в Ялті російською мовою. Однак, прокатне посвідчення в Україні в форматі IMAX на цей фільм було видане тільки на чотири копії, дубльовані українською мовою з назвою «Робот Чаппі». Водночас, в Україні якраз діяли чотири зали «Аймакс» усе тієї ж «Планети кіно».

«П'ятий зал в Ялті отримав фільмокопію з території Росії, з російським дубляжем і назвою, очевидно, від російського дистриб'ютора. При цьому кінотеатр міг залишатися у власності української компанії. В такому випадку, з точки зору українського законодавства, був здійснений контрафактний прокат фільму без української «прокатки», ‒ розповів колишній чиновник з українського Держкіно, який також побажав залишитися невідомим, посилаючись на «особисту безпеку».

Ми не знайшли документальних підтверджень того, що в 2015-му році «Сатурн» все ще був в оренді у «Тріумф Медіа Груп». Однак, згідно з випискою з держреєстру нерухомого майна, договір оренди кінотеатру між ТОВ «Тріумф Медіа Груп» та «Скай Плаза» діяв до 31 грудня 2014 року. Ситуація на півострові нівелювала необхідність продовжувати такий договір між двома українськими компаніями. І на підтвердження взаємовідносин «Тріумф Медіа Груп» та її «Планети Кіно» з Ялтою залишаються квитки, інформація на офіційному сайті, спілкування персоналу з клієнтами в соціальній мережі «Вконтакте», а також заява самого Дмитра Деркача, про те, що з «Сатурном» вони розпрощалися тільки в 2016-му.

Важливий нюанс цієї ситуації в тому, що фільмокопію в технології IMAX передає сама корпорація IMAX, і ключ для синхронізації зі своїм обладнанням у кінотеатрі теж генерує і постачає ця канадська корпорація.

​

В Україні канадці передають ключі та фільми посереднику, у випадку з «Роботом Чаппі» ‒ через великого українського дистриб'ютора «B&Н Film Distribution». Голова «B&H» Богдан Батрух в ексклюзивному коментарі Крим.Реалії озвучив офіційну позицію компанії: «Ми не працюємо з окупованими територіями. Запевняю, вся кінопродукція там ‒ від російських дистриб'юторів. Проте, мені важко повірити, що іноземні мейджори можуть так ризикувати, порушуючи санкційні заборони».

Прокатні посвідчення в Україні видають тільки на фільми, дубльовані українською мовою, в той же час, «Сатурн» отримує копії російською, які потрапити на півострів можуть тільки з території Росії, при цьому IMAX CORP позначає ялтинський кінотеатр як український.

На перший запит до канадської компанії від журналіста Крим.Реалії з проханням надати відомості про фактичного власника франшизи в Ялті, канадці відповіли, що «кожен IMAX кінотеатр є незалежним і має незалежного власника та оператора». Також вони порекомендували зв'язатися з кінотеатром в Ялті безпосередньо, через розділ «find а theatre» на їхньому офіційному сайті imax.com. Перейшовши за цим посиланням, ми опинилися на офіційному сайті української «Планети Кіно», яка стверджує, що не володіє таким кінотеатром.

На сайті корпорації присутній і розклад сеансів усіх незалежних кінотеатрів. Час і кількість сеансів гучних світових прем'єр, таких як «Король Лев IMAX 3D», «Форсаж: Гоббс та Шоу IMAX 3D» та інші на фактичному сайті та сайті корпорації збігаються.

На початку липня в Ялті показували «Людина-павук: далеко від дому IMAX 3D». Один із його сеансів в Ялті відвідали кореспонденти Крим.Реалії.

«Фільм показували в російському дубляжі з офіційною заставкою «Аймакс» на початку фільму. Куточок покупця розташований далеко за стійкою бару й дістатися до нього відвідувачеві просто неможливо. Документи на фільм на прохання глядача, за законодавством Росії, надати зобов'язані, але в кінотеатрі на таке прохання відповіли відмовою. Мені вдалося взяти книгу «Скарг та пропозицій». Вона сповнена скарг, що не властиве для кінотеатрів такого рівня. Загалом, зал був заповнений на понад половину», ‒ розповів один з ялтинських кореспондентів Крим.Реалії.

«Книга скарг» «Сатурна» оформлена від 21 січня 2015 року, московським ТОВ «Планета Кіно». Однак, у червні того ж року, в Ялті розміщували зовнішню рекламу фільму «Світ юрського періоду» з новим офіційним логотипом української компанії.

Відгуки про роботу кінотеатру після анексії переважно негативні. Під час «перехідного періоду» сеанси часто скасовували відразу після початку фільму через вимкнення електроенергії, глядачів виганяли з залу. У 2015-17 роках глядачі часто скаржилися на низьку температуру в залі та високі ціни на сеанси. Спеціальні окуляри для IMAX-технології перестали дезінфікувати після кожного сеансу, а ціна за їхню втрату досягає 1500 рублів (приблизно 23 доларів США). На материковій частину України ціна окулярів становить 20-60 гривень (приблизно 2 долари США).

Нинішній директор «Сатурн-IMAX» Роман Гостєв у липні 2016 року дав коментар кримському виданню «ЮгЯлта», в якому останнє назвало Гостєва «директором кінотеатру «Планета Кіно IMAX»: «Ми шукаємо варіанти роботи, змін. Наразі ми ухвалили новий логотип... Від самого початку переходу в Росію ми працюємо з російськими дистриб'юторами, фільмами російською мовою та фільмами російського виробництва...».

Роман Гостєв підтвердив, що фільми російською мовою показують приблизно з квітня 2014 року. У розпорядженні Крим.Реалії є квиток і чек з Ялти від 5 червня 2014 року на фільм «На межі майбутнього». Фільмокопії цієї стрічки для материкової частини України були надані тільки в українському дубляжі. Чек і квиток на цей фільм у червні повністю ідентичні тим, які видавалися ТОВ «Тріумф Медіа Груп» (Київ) в ялтинському кінотеатрі до анексії. Але, за численними свідченнями та заявою Гостєва, зрозуміло, що цей та інші фільми після квітня 2014 року виходили в Ялті тільки в російській озвучці.

Уже у вересні 2014 року виторг від продажу квитків відсилався прямо приватному підприємцю-директору кінотеатру Роману Вікторовичу Гостєву ‒ до українського ФОПа «Гостєв Р. В». Наступний квиток, який нам вдалося відшукати ‒ листопад 2017 року ‒ вже з російської «Планети Кіно».

У липні 2016 року кінотеатр «Планета Кіно IMAX» в Ялті дійсно отримав новий (точніше «добре забутий старий») логотип ‒ колишній логотип української компанії до ребрендингу ‒ і назву «Сатурн IMAX», а також власний веб-сайт на домені ru. Разом із тим, колишній логотип української компанії досі прикрашає фасад кінотеатру. Движок нового сайту, включаючи візуальну частину, saturn-imax.ru отримав від української «Планети кіно», він також був у останньої до ребрендингу. У липні 2016 року ялтинський кінотеатр зник зі сторінок веб-сайту української «Планети».

У 2015-му Роман Гостєв проводив екскурсію в «своєму» кінотеатрі. На фото обладнання, виготовленого IMAX CORP, чітко видно, що фільмокопія «Месники 2» російською мовою. Під час цього заходу журналістам пояснили, «що фільми для кінотеатру не привозять, а завантажують зі спеціального сервера». Керівник кінотеатру «Жовтень» Павло Горделадзе коментує: «Фільм у форматі 3D може займати кілька сотень Гб, максимально до 410 ГБ. Теоретично завантажувати такі обсяги можна, але, думаю, це не дуже зручно».

Як розповів Роман Гостєв виданню «Крым24», «торік (у 2016-му) прем'єра «Загону самогубців» дала феноменальний старт. Ялта посіла друге місце серед залів IMAX в усій Росії за касовими зборами на цей фільм. З великим успіхом також пройшов «Звірополіс».

Власники кінотеатрів, які відмінно знають сервісну «кухню» проєктного обладнання, запевняють, що зламати процесинговий блок на проєкторі практично неможливо, тим більше, це виключено у випадку з канадським інтегрованим медіа-блоком.

«Те, що в кінотеатрі «Сатурн» крутять фільмокопії, які надає безпосередньо IMAX, немає сумнівів. Фактично, це легальна фільмокопія, яка проходить у статистиці зборів і показів у Росії. Звісно, тоді б їм довелося передати обладнання кінотеатру якійсь російській юридичній особі. Робити це необхідно було б публічно, адже партнерство з цією торговою маркою ‒ подія у світі кінобізнесу й приховувати її неприпустимо. Але публічність призвела б до неможливості присутності бренду в Криму через санкції. Для них був би зручний варіант: для світу ‒ цей кінотеатр український, для Росії ‒ російський», ‒ розмірковує директор одного з українських кінотеатрів, який побажав залишитися невідомим, пославшись на «міркування корпоративної етики».

Нас запевнили, що копії фільмів у кінотеатрі IMAX можуть бути тільки легальними і в українській сервісній діджитал-компанії «Digital Cinema Ukraine», де теж не назвалися, посилаючись на корпоративну етику та політичний аспект питання.

Юристи компанії української «KPD Consulting», які консультували нас, стверджують, що з'ясовувати, яке підприємство Росії укладає договір ліцензування (з правовласником на прокат), не має сенсу, адже в будь-якому випадку дистриб'ютори (вони ж мейджори та правовласники) потрапляють під санкції США.

У Криму, втім, багато хто розуміє серйозність ситуації. Ось як її описав один із кримських постачальників реклами в кінотеатри, який із міркувань безпеки побажав залишитися анонімним: «Ми сидимо як на пороховій бочці, до першого прецеденту. Один маленький скандал світового рівня ‒ і ми втратимо всі західні фільми, ліцензовані Російською Федерацією. У нас залишиться тільки російське, може ще, китайське або індійське кіно». Подібне занепокоєння кінобізнесу в Криму цілком обґрунтоване.

Група незалежних юристів української компанії «KPD Consulting» на чолі з їхнім партнером Віталієм Пацюком на прохання Крим.Реалії провели експертну оцінку санкційної ситуації з прокатом кіно в Криму. Резюме таке: «Наказ Президента США №13685 від 19.12.14 прямо забороняє експорт і реекспорт будь-яких товарів і послуг до Криму особами або компаніями США незалежно від місця їхнього розташування, включаючи іноземні філії, структурні підрозділи, дочірні підприємства або представництва, навіть якщо вони опосередковані через інші юрисдикції та території, але в підсумку завершуються в Криму. Жоден реєстр не містить жодного винятку або призупинення санкцій у секторі кіновиробництва. Механізм регулювання режиму санкцій в Канаді не відрізняється від аналогічного в США. Винятки для об'єктів кіноіндустрії в реєстрах Канади відсутні», ‒ зробили висновок експерти юридичної компанії «KPD Consulting».

Чиновник у Кабінеті міністрів України, знайомий із ситуацією, вважає, що ситуація з IMAX в анексованому Криму потенційно небезпечна й може позбавити передової технології не тільки півострів, а й Україну. «Бізнес просто пристосовується, намагається не порушувати закони в обох країнах (в Україні та Росії ‒ авт.). Зрозуміло, кінцеві бенефіціари десь на Кіпрі не хочуть втрачати гроші, тим більше, що ВЕЗ «Крим» буквально унеможливив евакуацію обладнання з півострова. Якщо, умовно, «вдарити» «Аймакс», можливо, бренд піде і з українського ринку, тому тут треба продумати збалансованість кроків. У цілому, відстоювати Україну має МЗС. Якщо вирішили, що іноземців не має бути в Криму ‒ боротися потрібно за кожного», ‒ розповіло обізнане джерело в уряді.

Виконувач обов'язків директора департаменту Америки в Міністерстві закордонних справ України Олександр Шевченко пояснив, що у зв'язку зі зверненням Крим.Реалії до МЗС з приводу діяльності канадського бренду в Криму, у відомстві вже доручили посольству України в Канаді опрацювати це питання.

Посол України в Канаді Андрій Шевченко в коментарі Крим.Реалії запевнив, що Канада послідовно займає позицію невизнання російської юрисдикції в Криму.

«Канада жорстко дотримується режиму кримських санкцій, у нас є якісна, бездоганна взаємодія з нашими партнерами в цих питаннях. Тому ця інформація несподівана й тривожна. Посольство вже зв'язалося з Канадським департаментом закордонних справ, а також із філією IMAX у Торонто. Ми чекаємо прояснення ситуації в найближчі дні. Якщо порушення режиму санкції підтвердиться, розраховуємо, що це буде виправлене швидко і чітко», ‒ пояснив позицію Посольства України в Канаді Андрій Шевченко.

Разом із тим, в МЗС України зазначили, що європейські санкції не поширюються на кінопродукцію, яка потрапляє в Крим, на відміну від продукту США.

Крим.Реалії вже проводили дослідження питання теле- та кінопродукції в Криму. Тоді директор сімферопольського кінотеатру імені Шевченка Володимир Мирошниченко розповів, що, оскільки після перереєстрації офіційні документи показують кримські кінотеатри, як підприємства Росії, дистриб'ютори не можуть відмовити в наданні фільмокопій кінотеатрам, адже за цим може послідувати скарга в ФАС від останніх.

Проте, джерело Крим.Реалії зі сфери кіно в Криму, не таке оптимістичне: «Перереєстрація юридичних осіб ‒ це «мильна бульбашка», яка може луснути в будь-який момент. Річ у тім, що всі фільмокопії мають ключ (пароль), який синхронізує фільмокопію з проєктором. Існує реєстр цих проєкторів, і будь-який правовласник за серійним номером обладнання може визначити, на якій території розташований цей проєктор, компанія якої країни його придбала, де та у кого, і за яким кінотеатром закріплене обладнання. Перереєстрація ‒ це спроба «закрити очі», але дуже слабка. Адже, ідентифікаційні відомості кримського проєктного обладнання не передавали російським дистриб'юторам від перереєстрованих кінотеатрів після анексії. Дистриб'ютори взяли відомості з реєстру, як відомості про українські проєктори в українських кінотеатрах».

Посольство Канади в Україні на офіційний запит Крим.Реалії, звернулося в Оттаву за коментарем ситуації. Цитуємо їхню відповідь у повному обсязі: «Санкції щодо України були запроваджені відповідно до Закону про спеціальні економічні заходи 17 березня 2014 року. Канада запровадила конкретні заходи щодо окупованого Росією Кримського регіону України, а також щодо українських фізичних і юридичних осіб, пов'язаних із незаконною анексією та окупацією Криму Росією, а також із постійною підтримкою Росією заколоту на сході України. Всі особи в Канаді та канадці за кордоном зобов'язані дотримуватися санкцій Канади. Це стосується фізичних і юридичних осіб. Порушення санкцій є кримінальним злочином. Потенційні злочини розслідуються Королівською канадською кінною поліцією та Канадською митною службою. На жаль, наш департамент не може коментувати питання далі, не знаючи всіх деталей. Якщо ви зможете поділитися з нами додатковою інформацією про ваші результати, ми будемо дуже вдячні й вивчимо її».

У зв'язку з окупацією територій, Україна втратила понад 20 кінотеатрів. Оцінити масштаби фінансових втрат у цьому секторі експертам важко, але уявити їх можна на наступному прикладі.

Згідно зі звітом Єдиної автоматизованої інформаційної системи Фонду Кіно Російської Федерації (ЄАІС), за 18 днів прокату фільму «Людина-павук: далеко від дому» в Криму, сума валових зборів від платного показу склала понад 21 мільйон рублів (приблизно 322 тисячі доларів США). Половина цих коштів спрямовується правовласнику. «Людину-павука» в Росії прокатує ТОВ «Уолт Дісней Студіос Соні Пікчерс Релізінг» ‒ представництво The Walt Disney Company і Sony Corporation у СНД, а по суті їхня спільна іноземна філія, створена для прокату фільмів понад 12-ти своїх студій. Це означає, що кіно в Криму справжнє, а бізнес цей настільки прибутковий, наскільки й авантюрний.

Продовження розслідування читайте найближчим часом у матеріалі Крим.Реалії «Кримський «Мультиплекс»: історія не одного кінотеатру».