«Чорна» зона. Як війна РФ проти України вплинула на статуси Азовського моря та Керченської протоки

Україна та Росія денонсували договір про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки. Судноплавство в цій акваторії продовжує регулюватися міжнародним законодавством. Фактично вона залишається територією без правил, яку використовує у своїх цілях Росія. Що відбувається зараз в Азовському морі та в Керченській протоці і що означає припинення відносин України та Росії щодо спільного використання акваторії, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.

Договір про співпрацю у використанні Азовського моря та Керченської протоки першою денонсувала Україна у зв'язку з повномасштабною військовою агресією Росії. Це сталося 24 лютого 2023 року – у річницю початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Верховна Рада України скасувала всі договори з Росією щодо Азовського моря та Керченської протоки. Менш ніж за пів року Росія відповіла тим самим. Держдума Росії у червні ухвалила закон про денонсацію договору з Україною про співпрацю в Азовському морі та Керченській протоці. Російська сторона мотивує своє рішення тим, що Херсонська, Запорізька області, а також території Донецької та Луганської областей, контрольовані угрупованнями «ДНР» і «ЛНР», «увійшли до складу» Росії (влада РФ оголосила про «приєднання» цих територій у результаті їх окупації під час повномасштабного вторгнення в Україну – КР). Російська влада висловлює позицію, що Азовське море та Керченська протока стали «внутрішніми водами Росії», у зв'язку з чим Україна нібито «втратила статус прибережної держави» щодо цих акваторій.

Військова техніка під час міжвидових навчань Збройних сил РФ на полігоні Опук. Крим, 2021 рік

На початку червня Рада Федерації схвалила цей федеральний закон, а президент Росії Володимир Путін його підписав. Скасований договір поряд із міжнародними документами майже два десятиліття регулював взаємини двох країн і судноплавство в Азові та Керченській протоці. Тепер же з урахуванням повномасштабного вторгнення Росії в Україну потрібно сформувати нові правила для цієї території.

Від підписання до порушення

Договір між Україною та Росією про спільне використання Азовського моря і Керченської протоки було підписано у 2003 році тоді ще президентом України Леонідом Кучмою та лідером Росії Володимиром Путіним. Обидві країни ратифікували документ у 2004 році. Він передбачав, що торгові судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапорами України чи Росії, які експлуатуються з некомерційною метою, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства. Перша стаття договору свідчила, що Азовське море та Керченська протока «історично є внутрішніми водами України і Росії». Вони розмежовувалися лінією державного кордону «відповідно до угоди між сторонами». Але питання про розподіл юрисдикції Росії та України в Азовському морі десятиліттями залишалося неврегульованим.

Російська сторона раніше пропонувала провести лінію держкордону по дну моря, залишивши водну поверхню та ресурси в загальному користуванні. Україна наполягала на встановленні лінії кордону, зокрема, по водній поверхні.

Скупчення суден у Керченській протоці, Крим. 2019 рік

Цю суперечку влада України пропонувала вирішити в міжнародному суді. Але натомість Росія в односторонньому порядку почала будувати дамбу в Керченській протоці від свого Таманського півострова до української Тузли. Це спричинило серйозну кризу у відносинах між двома країнами.

Результатом його врегулювання став договір про спільне використання Керченської протоки та Азовського моря. Чимало експертів вважають, що Україна тоді підписала цей документ під тиском Росії.

Після анексії Криму в 2014 році Росія в односторонньому порядку захопила всю акваторію Азовського моря біля берегів Криму і Керченську протоку.

Острів Тузла на тлі Кримського мосту. Ілюстративне фото

З 2014 року і до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські прикордонники регулярно затримували та перевіряли судна, що прямували через Керченську протоку в українські порти. В українській експертній спільноті цю ситуацію називали «кризою в Азовському морі».

Договір про співпрацю також припускав, що всі питання стосовно Азовського моря та Керченської протоки «мають вирішуватися лише у мирний спосіб спільно за згодою України та Росії». Про порушення Росією цього пункту договору експерти заявляли у 2018 році, коли кораблі ФСБ таранили в Азовському морі українські бронекатери «Бердянськ» і «Нікополь», а також буксир «Яни Капу», які переходили з порту Одеси в порт Маріуполя.

«Росія перетворила Азовське море на власне «внутрішнє море»

Рішення про денонсацію договору влада України пояснює російською військовою агресією. Серед причин, зокрема, названо: пошкодження та/або потоплення комерційних суден, що йдуть під прапорами різних держав, обстріл портової інфраструктури України Збройними силами Росії, захоплення Каховського судноплавного шлюзу на Дніпрі, стратегічно важливого для судноплавства в Україні, вивезення з окупованих територій України продуктів та інших вантажів, захоплення Росією українських прибережних бурових платформ у Чорному морі, а також незаконний видобуток російськими силами корисних копалин на українському шельфі Чорного та Азовського морів.

У пояснювальній записці до проєкту закону вказувалося, що протиправна поведінка Росії в Азово-Чорноморському басейні призвела до фактичного перетворення Азовського моря, яке містить територіальне море і виняткову економічну зону України, у власне «внутрішнє озеро» Росії, а також до узурпації прав та юрисдикції України як прибережної держави в її морських районах у Чорному та Азовському морях і Керченській протоці.

Бердянський порт на Азовському морі, Україна. Ілюстраційне фото

На думку авторів закону, необхідність денонсації договору є очевидною. «Укладання договору між Україною та Росією про співпрацю у використанні Азовського моря та Керченської протоки стало результатом погрози силою з боку РФ – загальновідомого конфлікту біля українського острова Тузла у Керченській протоці в 2003 році. Крім того, цей договір порушує Конвенцію ООН з морського права і не відповідає не лише інтересам України, а й інших країн, оскільки внутрішні води можуть належати лише одній державі (стаття 8 Конвенції ООН з морського права), а не двом, як зазначено у договорі», – пояснюють автори закону.

Нардепи Верховної Ради заявили, що Росія навмисне перешкоджала встановленню морського кордону з Україною після розпаду Радянського Союзу, оскільки за справедливого розмежування морських просторів, відповідно до норм Конвенції ООН з морського права, суверенні права та юрисдикція України «поширювалися б на більшу частину Азовського моря, а також стратегічно важливий Керч-Єнікальський канал – торговий шлях між Чорним та Азовським морями».

Війна за море

З початку повномасштабної війни проти України Росія окупувала все її азовське узбережжя, перетворивши Азов на «своє внутрішнє море», стверджує журналістка українського проєкту SeaKrime. Катерина Яресько.

Український журналістка Катерина Яресько. Фото з архіву журналістки

Росія також де-факто контролює всю акваторію Керченської протоки, починаючи з 2014 року. Все це значно вплинуло на судноплавство у цьому регіоні, каже журналістка.

«Де-факто всю цю територію контролює Росія, хоч це незаконно, і Україна з цим не погоджується. Росія веде таку політику, що практично у всіх суден, що заходять у море, починаючи з півночі Керченської протоки до Азова, вимкнений сигнал AIS (електронна система ідентифікації в морі – КР). Тому точно говорити, які саме судна туди заходять, неможливо. Зараз я бачу судна лише під дружніми для Росії прапорами. Хоча вони справді можуть мати російських власників. І бачу поодинокі судна з Азербайджану, який має економічний інтерес у переміщенні своїх вантажів з Каспійського моря через цю територію. Зараз в Азовському морі та Керченській протоці стало значно менше заходів іноземних суден. Це, швидше за все, пов'язано з військовими загрозами.

Зараз ця територія вже навіть не «сіра», а «чорна». Але якщо судновласники мають комерційний інтерес у російських вантажах, заходи суден туди триватимуть», – сказала вона в коментарі Крим.Реалії.

Як показують численні журналістські розслідування, у нинішніх реаліях Азовське море та Керченська протока використовуються для транзиту сумнівних вантажів, зерна з окупованих територій України та багато іншого через підсанкційні кримські порти.

Денонсація договору про співпрацю у використанні Азовського моря та Керченської протоки між Україною та Росією припиняє існування «несправедливої для української сторони практики» використання морських кордонів, вважає Катерина Яресько.

«Для України договір про спільне використання Азовського моря був несправедливим. Коли територію Азовського узбережжя буде звільнено, Азовське море має бути розділене в якийсь інший спосіб – не такий, як під час договору з Росією. Спільного використання не буде. І тоді ми дійдемо до того, що шлях до російських портів через Азов, Ростов і далі Доном проходитиме українськими територіальними водами. І це будуть уже інші відносини з Росією», – каже журналістка.

Вигляд на Маріупольський порт, Донецька область, Україна. Ілюстративне фото

«Росія порушує права не лише України, а й інших держав»

Експерт міжнародного права, доктор юридичних наук, професор Борис Бабін нагадав, що окрім денонсації договору про співпрацю в Азовському морі та Керченській протоці Україна у минулому припинила і дію міждержавного договору з Росією про рибальство в цих акваторіях від 1993 року.

Борис Бабін

«Підстави такого припинення очевидні: це російська агресія, що включає окупацію територій України, спробу їх анексії та морську агресію. Агресор (Росія – КР) не виконував договір 2003 року з часу набрання ним чинності. Росія ухилялася як від розмежування Азовського моря, так і від окремого визначення режиму Керченської протоки. З 2014 року вона грубо порушила цей договір, як у вимірі окупації Криму, так і щодо блокування Керченської протоки для українських суден, що суттєво посилилося у 2017 році та призвела до окремих порушень Росією міжнародного права під час Керченського інциденту в 2018 році», – повідомив він Крим.Реалії.

За словами експерта, статус Азовського моря та Керченської протоки визначено Конвенцією ООН з морського права 1982 року. Україна з 1992 року має зареєстровані в ООН вихідні лінії в Азовському морі, які дають їй право на внутрішні води, територіальне море та прилеглу економічну зону. У разі російської агресії ці акваторії також охоплюються вимогами Гаазьких і Женевських конвенцій, що визначають правила ведення морської війни. Зважаючи на цю заяву, рішення та «нормативні акти» Росії щодо Азовського моря і Керченської протоки, за словами Бориса Бабіна, «є свідомо неправомірними».

Керченська протока і Кримський міст. Ілюстративне фото

«Порушуючи міжнародне право та зазіхаючи на суверенні права України, агресор встановив з весни 2022 року тотальний незаконний контроль над цими акваторіями. З 2022 року він протиправно блокує Керченську протоку на прохід в обидві сторони для будь-яких суден під прапором України і третіх країн. А з осені 2022 року Росія обмежила прохід через протоку і для власних суден, що рухаються з портів третіх країн. Це порушує права та життєві інтереси не лише України, а й, наприклад, каспійських держав, які використовували Азовське море для транзиту у Світовий океан. Єдиний шлях зміни цієї ситуації – це деокупація всіх приазовських територій України та примус у подальшому Росії або її правонаступників до дотримання в Азовському морі та протоці вимог Конвенції 1982 року», – каже Борис Бабін.

Влада Каспійських та інших країн наразі не заявляла публічні претензії Росії щодо блокування морських шляхів в Азовському морі та Керченській протоці. Україна в міжнародному арбітражному суді доводить порушення Росією міжнародного морського права в Азовському морі та Керченській протоці, починаючи з 2014 року.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.