У середині листопада у Форосі російська влада Криму провела черговий «міжнародний» круглий стіл, де нібито обговорювався «розвиток зв’язків кримських татар зі співвітчизниками за кордоном». ЗМІ Росії та місцева преса висвітлювали поїздку на анексований Кримський півострів групи «турецьких громадських діячів», які брали участь у «круглому столі» і за кілька днів зробили «низку заяв» від імені кримськотатарського народу та офіційної Анкари.
Як проходив «круглий стіл», і хто представляв Туреччину, Білорусь та Узбекистан? Чи можуть приватні особи виступати з офіційними заявами? Навіщо Кремлю під час війни знову знадобилися «турецькі» та «кримськотатарські співвітчизники», і як Москва формує через них образ «казкового» Криму в публічному просторі? Відповіді на ці питання спробували знайти Крим.Реалії.
Недорогий «круглий стіл» для вузького кола гостей
На організацію «круглого столу» кримська російська влада витратила трохи більше ніж 1,5 млн рублів, що за курсом Національного Банку Росії на 27 листопада становить близько 17 тисяч доларів США.
Стаття видатків на «міжнародний» круглий стіл у Форосі, листопад 2023 року. Скріншот
Саме таку суму було затверджено призначеним Кремлем главою Криму Сергієм Аксьоновим (за документами Аксенов) в окремому розпорядженні №237-рг у лютому в межах видатків місцевого бюджету за відповідним планом «заходів Криму щодо підтримки російських співвітчизників, які живуть за кордоном, на 2023 рік».
Від імені муфтія Мусульманського релігійного об’єднання в Республіці Білорусь учасників форуму по відеозв’язку привітав голова Ради імамів Білорусі Давуд Радкевич.
Голова Ради імамів Білорусі Давуд Радкевич
«Незважаючи на розбіжності та інші моменти, Крим є вільною та безпечною територією. …Різні інформаційні моменти надходять до наших країн, але побачити наживо і стати причетним до цієї події – це дорого коштує», – транслює Лента новостей заяву російському телеканалу «Миллет» імама Соборної мечеті Чирчикського району Республіки Узбекистан Ленура Абдулганієва, який взяв участь у форумі.
Імам Соборної мечеті Чирчикського району Республіки Узбекистан Ленур Абдулганієв
Групу «турецьких громадських діячів» очолював представник російської Асоціації друзів Криму Унвер Сель (Ünver Sel). До неї також входили:
- турецький юрист Садик Екінджі (Sadık Ekinci), який їздив до Криму, щоб зібрати матеріал про дочку відомого кримськотатарського діяча і просвітителя Ісмаїла Гаспринського, вивченням життя якого займався батько Садика;
- політолог і письменник із Туреччини Рідван Арас (Ridvan Aras) заявив, що «кримськотатарською діаспорою має керувати адміністрація з високими виконавськими функціями, які б відповідали її ролі і в Криму, і в ширшому євразійському форматі»;
- генеральний секретар російського «Фонду розвитку Криму» Васфі Сель (Vasfi Sel) – син Унвера Селя, – розповів учасникам форуму про результати своїх наукових досліджень на базі факультету міжнародних відносин Санкт-Петербурзького державного університету в плані «вивчення етнокультурних відмінностей між кримськими татарами і діаспорою»;
- журналістка, письменниця та режисерка Нільхан Айдин (Nilhan Aydın), яка заявила російській пресі про необхідність «поглиблення культурних зв’язків між Кримом і Туреччиною за допомогою спільних зйомок серіалів, ігрових та документальних фільмів».
Інших закордонних гостей на круглому столі не було.
Група «турецьких громадських діячів» на чолі з представником російської Асоціації друзів Криму Унвером Селем (у центрі) на «міжнародному» круглому столі у Форосі. Крим, листопад 2023 року
Завідувач відділу «Меморіальний комплекс І. Гаспринського» привласненого окупантами Бахчисарайського історико-культурного та археологічного музею-заповідника Ельміра Абібулаєва відзначила важливість вивчення культурної та історичної спадщини кримських татар, а також поділилася інформацією про досвід роботи у сфері міжмузейного співробітництва з установами Казахстану, Узбекистану та Азербайджану.
Група «турецьких громадських діячів» на чолі з представником російської Асоціації друзів Криму Унвером Селем (перший праворуч) на території Бахчисарайського історико-культурного та археологічного музею-заповідника, листопад 2023 року
Зі «стратегічною доповіддю» виступила радниця російського глави Криму, генеральна директорка проросійського телеканалу «Миллет» і радіо «Ватан седасы» Ліля Веджатова. Вона наголосила, що «закордонні провокатори намагаються впливати на кримських татар» на окупованому сусідньою Росією півострові, і основним завданням протидіяти цьому є донесення «правди» до громадськості.
Про численні арешти та взяття під варту кримських татар, тиск на українців у Криму учасники круглого столу промовчали.
Були на круглому столі і радник так званого «представництва Криму при президенті Росії» Юрій Діденко, і другий секретар представництва МЗС Росії у Сімферополі Євген Школяр.
Інші делегати форуму та доповідачі – представники кримської влади, вони передавали присутнім вітання від імені публічних осіб, установ та організацій.
Крим.Реалії в процесі вивчення теми звернули увагу на той факт, що журналісти телеканалу «Миллет» та інших ЗМІ, які брали участь у висвітленні «круглого столу», не опублікували жодної панорамної фотографії з місця події.
Політичні заяви «турецьких громадських діячів»
Крім участі у «круглому столі», «турецькі громадські діячі» оглянули винзавод «Масандра» та музей ім. А.П. Чехова, поклали в Кореїзі квіти до пам’ятника героям війни, відвідали меморіальний комплекс «Сюрень» у Бахчисарайському районі, присвячений пам’яті жертв депортації, а також виступили з окремими заявами.
Делегація з Туреччини на чолі з Унвером Селем (у центрі) на території Бахчисарайського історико-культурного та археологічного музею-заповідника, листопад 2023 року
«І в Криму, і в діаспорі кримські татари стурбовані нестабільністю та конфліктом у Чорному морі. Хоча Крим офіційно не визнається Турецькою Республікою як частина Росії, є реальні можливості для відновлення культурних та інших контактів між кримськотатарськими спільнотами двох країн. У цьому контексті, думаю, що Анкара має вести окрему дипломатичну лінію щодо Криму», – заявив Васфі Сель.
«Морське сполучення між Кримом і Туреччиною необхідно відновити», тому що півострів – дуже привабливий туристичний регіон. Про це заявила кореспондентові телеканалу «Миллет» Нільхан Айдин.
«Спеціальна військова операція (так у Росії називають відкриту збройну агресію РФ в Україні, що триває з лютого 2022 року – КР) та приєднання до Росії нових регіонів на півночі Криму (так у Росії називають окупацію та незаконне включення до складу РФ частин територій Донецької, Луганської, Запорізькій та Херсонській областей України – КР) стало важливим досягненням для безпеки півострова. Для забезпечення повної безпеки необхідно вжити запобіжних заходів, щоб усунути загрозу з боку Одеси та Миколаєва», – наводить слова Унвера Селя РИА Новости.
«Мечеть (соборна мечеть у Сімферополі – КР) стане важливим для Східної Європи і Туреччини храмом у Криму. Неможливо, щоб турки не були присутні на його відкритті. У церемонії візьме участь Туреччина», – також заявив він.
Представник російської Асоціації друзів Криму Унвер Сель
За словами Унвера Селя, нібито «переважна більшість кримських татар, які живуть у Туреччині, не звертають уваги на діяльність Меджлісу кримськотатарського народу», а ракетні удари по Криму – «провокація України, яка вже програла протистояння з Росією».
Де – правда, а де – брехня?
Старший викладач факультету міжнародних відносин, політології та соціології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, координатор Центру турецьких студій Юлія Тарасюк у бесіді з кореспондентом Крим.Реалії відзначила низку тенденцій у діях «турецьких громадських діячів» і Унвера Селя, який намагався представляти Турецьку Республіку і кримськотатарський народ, зокрема.
Унвер Сель не має стосунку ані до турецької офіційної влади, ані до кримськотатарських організацій у ТРЮлія Тарасюк
«Звичайно, він не може репрезентувати інтереси ТР, а також взагалі не може висловлювати позицію турецької держави, оскільки не є представником турецької влади. Більше того, він не є представником будь-якої офіційної організації кримських татар у Туреччині. Як відомо, він очолює організацію «Фонд розвитку Криму», створення якої ініційоване окупаційною владою Криму в 2016 році. Йдеться про благодійний фонд, заснований за підтримки посольства РФ в Анкарі спільно з кількома благодійними організаціями. Він базується і в Криму, і в Анкарі. При цьому фонд не є організацією, яку серйозно сприймають у Туреччині. Таким чином, Унвер Сель не має стосунку ані до турецької офіційної влади, ані до кримськотатарських організацій у ТР», – заявила Юлія Тарасюк.
Юлія Тарасюк, координаторка Центру турецьких студій
Вона додала, що в Туреччині засновані й дійсно існують з 1955 року офіційні організації кримських татар: Асоціація культури та взаємодопомоги кримських татар, яка має свій офіс в Анкарі, свою сторінку в Інтернеті та об’єднує низку регіональних структур. У 1993 році наказ про заснування та реєстрацію Асоціації опубліковано в офіційному віснику Турецької Республіки, де друкуються всі правові рішення, законодавчі та нормативні акти країни.
«Це велика організація, яка постійно заявляє про незаконність окупації Криму Росією. Асоціація оперативно реагує на події, зокрема на нещодавнє відвідування міста Конья так званими «представниками російської Ялти», підкреслюючи при цьому провокаційний характер візиту та його причетність до російської пропаганди», – зазначила експертка.
Україна очікує, що влада Туреччини, яка підтримує територіальну цілісність України, належним чином відреагує на «російську провокацію в Коньї» і не допускатиме її повторення в майбутньому, заявив речник МЗС України Олег Ніколенко.
І знову російська пропаганда та провокація
Його висловлювання спрямовані на вихваляння Кремля і Росії, і лише їх мізерна частина стосується кримських татар «у російському контексті»Юлія Тарасюк
«У всіх словах і виступах Уневера Селя міститься відкрита російська пропаганда. Навіть глянувши на його сторінку у фейсбуці, можна в цьому переконатися: численні візити до Москви, участь у російських заходах, виступи – все просякнуте пропагандою щодо нібито «російського Криму». Я б також наголосила на тенденційності його висловлювань. Вони спрямовані на вихваляння Кремля і Росії, і лише їх мізерна частина стосується кримських татар «у російському контексті». Спроби розібратися, де в його словах пропаганда, а де позиція Туреччини не можуть бути коректними і не приведуть до результату, оскільки він не є представником офіційних кіл держави, проте відверто транслює російські наративи», – зробила висновок Юлія Тарасюк.
Для більшості кримських татар Туреччини російська окупація Криму неприйнятна, і кримськотатарські організації в ТР працюють за принципами Меджлісу кримськотатарського народу. Про це Центру журналістських розслідувань розповів у листопаді 2020 року голова Генерального центру Асоціації культури та взаємодопомоги кримських татар, заступник голови Всесвітнього Конгресу кримських татар Мюкремін Шахін.
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган у своєму виступі на другому саміті «Кримської платформи» у серпні наголосив, що завершення окупації Росією Криму є фактичною вимогою міжнародного права та важливим елементом глобальної безпеки і стабільності.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.