Остання битва за Москву. Кримський похід 1591 року. Частина 7

Спеціально для Крим.Реалії

Не досягши успіху на полі бою грубою силою, московські воєводи вирішили провести кримського хана за допомогою старовинної хитрості. І прийом із дезінформацією про підкріплення, успішно застосований майже 20 років тому, знову спрацював.

Нічний штурм

Після заходу сонця жодна прицільна стрілянина по противнику була неможлива, проте обстріл кримських позицій не припинявся: «Протягом наступної ночі московити безперестанку стріляли як з обозу, так і з міських стін, з малих і великих гармат» (ІМ). «І стрілянини багато звідусіль; і осяялися міста всі [тобто і Москва, і гуляй-город] від гармат» (ПЛ). Розрядна книга 1475-1598 рр. деталізує: обидва командувачі, Федір Мстиславський і Борис Годунов, «вночі пішли з обозу з усіма людьми і з нарядом на кримського царя на Казі-Гірея, на його стани, де він стоїть, і на поході поблизу кримського царя полків почали з наряду стріляти».

Під прикриттям артилерійського вогню в ніч з 4 на 5 липня 1591 року в атаку на «цареві стани» в Коломенському був відправлений Василь Янов, який, ймовірно, відзначився у вчорашніх боях. Однак з урахуванням того, що з ним вирушили лише 3 тисячі осіб (МЛ), про жоден повноцінний штурм кримського табору навіть не йшлося – це була лише демонстрація, але вона досягла мети.

Ісаак Масса в деталях виклав план московського командування: «Борис, як головний воєвода і намісник царя, підкупив одного дворянина віддатися в полон татарам так, щоб ворог не відкрив обману, і татари, бачачи, що він багато одягнений у золоту парчу, розшиту перлами, подумали, що він, мабуть, знатний чоловік, і привезли його зв'язаного до табору до свого царя; на запитання хана, чого заради цієї ночі безперестанку стріляли, не завдаючи жодної шкоди ворогові, він дуже мужньо відповідав, що цієї ночі тридцять тисяч поляків і німців прибули до Москви з іншого боку на допомогу московіту; бранця жорстоко катували, але він залишався непохитним і твердив все одно, не змінюючи жодного слова, тож татари подумали, що то правда і, повіривши, дуже злякалися».

Схожим чином передає цю історію Новий літописець. Згідно з його розповіддю, Газі II, почувши стрілянину, велів привести до себе захоплених раніше в боях бранців «і запитав їх: «Що це за великий шум на Москві?». Вони ж відповідали цареві: «Прийшла до Москви численна новгородська сила та інших держав московських – йти цієї ночі на тебе».

Ця військова хитрість мала свою передісторію. Саме так 19 років тому був переможений під Молодями Девлет Герай, батько нинішнього хана. Він обложив російський гуляй-город переважаючими силами, і хоча не зміг взяти його штурмом, був здатний вморити його захисників спрагою. Однак йому до рук потрапив перехоплений лист, в якому повідомлялося про швидке прибуття підкріплення з Новгорода на виручку обложеним. Не бажаючи опинитися між молотом і ковадлом, хан відступив. Як пізніше з'ясувалося, лист був навмисне сфальшований московськими воєводами, але провального результату походу це не змінило.

І ось через покоління цей прийом знову спрацював. Газі II не міг не знати, що у Федора Івановича справді є в Новгороді велике військо, яке мало протистояти шведській армії. Пам'ятав він і про те, що військовий союз із королем Юханом III так і не був укладений, відповідно, той міг і не напасти на Московію одночасно з Кримом. А отже, у підході свіжих сил із півночі, про що говорили йому полонені, не було нічого неможливого. Хан міг ризикнути і почекати, щоб перевірити ці відомості – на нічний штурм його противники навряд чи зважилися б. Але опинитися на світанку перед лицем переважаючих у два-три рази ворожих сил було надто небезпечно.

Найімовірніше, зваживши вночі всі «за» і «проти», Газі II наказав відступати.

Відхід

5 липня за годину до світанку головні кримські сили полишили табір біля Коломенського і поспішили на південь тією ж дорогою, якою прийшли. Російські літописці всіляко підкреслювали, що хан тікав «з великим страхом і жахом», «і біжучи від Москви до Серпухова, кидав багато коней і мотлох, і запаси» (РК). «Татари, бачачи цареву втечу, тікали, і один одного топтали» (НЛ).

Втім, і Масса писав, що кримці «в надзвичайному безладді та сильному збентеженні кинулися навтьоки з такою силою і поспішністю, що між Москвою і містом Серпуховом, за 12 миль від нього, повалили багато дрібного лісу і передавили незліченну кількість своїх коней і людей, так що вся дорога була усіяна людськими тілами та кіньми, чому ніхто не хотів вірити».

Відстань майже 90 кілометрів від Коломенського до Оки кримське військо пройшло за день. Більшість джерел датують переправу хана тим самим 5 липня: «Побіг цар відразу з великим острахом і тієї ночі Оку переліз» (ПЛ); «досягши Серпухова, дізналися вони [московіти], що татари того ж дня переправилися через Оку, чому вони ледве вірили, бо неймовірно, що таке велике військо встигло протягом однієї літньої ночі та половини дня пройти 18 миль і ще й переправитися через велику, глибоку річку» (ІМ); «І того ж дня в понеділок о восьмій годині дня кримський цар Казі-Гірей з усіма людьми річку Оку переліз і... того ж дня ночував, відійшовши від річки верст із п'ять» (РК 1475-1598 рр.). Втім, у повній редакції Розрядної книги написано, що «прибіг у Серпухов до Оки річки кримський цар липня в 6-й день на сході сонця і, перейшовши Оку річку під Тешиловим, пішов нашвидку до Тули». Хоча, можливо, дата 6 липня тут стосується саме продовження кримського відходу після ночівлі.

Відступаючи до Оки, Газі II «у жоден бік на війну жодних людей не розпустив, почувши за собою государевих царевих і великого князя Федора Івановича всієї Русі воєвод передові полки» (РК 1475-1598 рр.). Але позбавившись безпосередньої загрози, хан спробував компенсувати собі збитки: «Переправившись через Оку, ворог захопив під час втечі так багато людей з усіх містечок і сіл, що шкода було про те чути; всі ці полонені були відведені в Крим і багато, здебільшого жінки та діти, до Туреччини, але багато чоловіків встигли втекти; таким чином татари залишили країну, завдавши багато шкоди і ніде не зустрівши відсічі, бо війська, послані в погоню, прийшли занадто пізно» (ІМ).

Переслідування

Кримський відступ було виявлено не відразу: «Тільки вранці дійшла до московського табору достовірна звістка, що все татарське військо втекло, чого не помітила варта, бо московіти безперестанку палили, а в татарському таборі до ранку горіло багато вогнів» (ІМ). Звістка про відхід Газі II була негайно передана Федору Івановичу князем Михайлом Кашиним, у відповідь той «велів відразу бути на Москві» Годунову і Мстиславському.

На нараді було ухвалено рішення обом командувачам «з усіма полками і з нарядом… сходити за кримського царя Кази Гірея до Серпухова і Тули; і буде вони зійдуть кримського царя, і государ наказав з кримським царем їм учинити пряме діло». На відміну від минулих років, у погоню за кримцями вирушала вся рать з артилерією, а не окремі полки.

6 липня Мстиславський з Годуновим розбили табір на річці Бітці за 15 верст від Москви, де головні сили розташувалися на нічліг. Проте розуміючи, що піхоті з гарматами нізащо не наздогнати легку кримську кінноту, вони відрядили в погоню за ханом власну кавалерію на чолі з головами Третьяком Вельяміновим та Данилою Ісленьєвим, «черкас» (за іншою версією – дітей боярських) Тимофія Грязного та донських козаків невтомного Янова (не встигли вони вийти в похід, як Янов бив чолом цареві на Грязного «про місця»). Частину сил на чолі з воєводою Іваном Полєвим та головою Василем Біркіним було відправлено до Рязані.

Далі хронологія розрядних книг різниться. Одна версія стверджує, що головна рать 6 липня ночувала на річці Московці, а «липня в 7-й день прийшли государеві бояри і воєводи всі з усіма полками в Серпухов і стали за государевим указом біля Оки річки на березі». Інша – що ночівля відбулася 7 липня, а прибуття до Серпухова – 8-го.

Хай там як, на ночівлі Мстиславського та Годунова наздогнав син боярський Петро Кузьмінський із царською грамотою, «щоб вони, прийшовши до Серпухова, і стали біля Оки річки на березі, а [за] кримським царем вони всіма полками за Оку річку до його государева указу не ходили». Натомість «наказав їм государ послати з берега з Серпухова за Оку річку за кримським царем воєвод на Тулу на п'ять полків за розписом» на чолі з князем Михайлом Катиревим-Ростовським. А за іншим розписом у напрямку Калуги та Новосиля мали вирушити ще три полки під керівництвом Якова Годунова.

Однак Мстиславський не послухався царя і полки за Оку не відправив. У своїй відписці Федору він пояснив своє рішення тим, що «вже тим воєводам кримського царя і військових людей не зійти, що йде кримський цар поспіхом» і що «липня в 7-й день кримський цар і Тулу пройшов» (РК). Тільки з власної ініціативи «бояри і воєводи відпустили за кримським царем слідом на поля до Судьбищ голову Івана М'ясного, і з ним дітей боярських» (РК 1475-1598 рр.).

Крім того, Мстиславський у тексті назвав «одне своє ім'я», інших бояр і воєвод писав «глухо без імен», а Годунова взагалі не згадав.

10 липня розгніваний цар прислав до Серпухова князя Михайла Козловського оголосити про накладення опали на Мстиславського за кричуще порушення субординації: «І те зле, що князь Федір йому, великому государю цареві і великому князю Федору Івановичу всієї Русі, вказує, і по-своєму пише, а не за государевою грамотою».

Втім, ще день до цього цар відправив із Москви до Серпухова стольника Івана Юр'єва «до всіх бояр і воєвод за їхню службу зі своїм государевим жалуванням, із золотими» і «наказав їм вклонитися і про здоров'я запитати». Федір Іванович надіслав Мстиславському та Годунову португальські золоті, іншим боярам і воєводам – по два «золоті корабельні»; молодшим командирам – угорські золоті. Інцидент було вичерпано.

Також Юр'єв привіз указ, «котрим государевим боярам і воєводам йти до государя до Москви і котрим воєводам та окольничим залишитися на березі та в українних містах по полках». Великі воєводи вирушали до Москви. Загальне командування «береговою раттю» перебирав князь Федір Ноготков, старшим у «зарічній раті» в Тулі ставав Катирев-Ростовський.

Але останні бої цієї кампанії все ще тривали.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.