В анексованому Криму масово знищують мозаїчні панно, якими за радянських років прикрашали суспільні простори. Багато творів монументального мистецтва було зібрано в Євпаторії. Багато з них уже втрачено заради реновації та забудови території. Як Крим у російських реаліях втрачає свої мозаїки, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Однією з останніх втрат мозаїчного мистецтва Євпаторії стало панно «Гуцульський танець». Воно десятки років прикрашало будівлю євпаторійського пансіонату «Джерельце» по вулиці Полупанова. Його знесли ще у лютому, але у ЗМІ активно пишуть про це зараз.
Будівельна техніка мозаїчного панно «Гуцульський танець» в Євпаторії. Крим, квітень 2024 року
У реєстрах культурної спадщини України регіонального та національного значень це панно не значиться. Але воно має значення для місцевих, оскільки створювалося багато років тому у них на очах місцевим майстром. Кримські активісти намагалися врятувати художню спадщину, але це не вдалося. Розчаровані бездіяльністю місцевої влади люди мають намір далі писати до Москви – лідеру Росії Володимиру Путіну.
Радянська спадщина
Автором монументального мозаїчного панно «Гуцульський танець» (відоме також як «Свято») був Юрій Бєлкін – український художник, який жив і творив у Євпаторії. Він родом із Прилук Чернігівської області. До Євпаторії його привезла родина після Другої світової війни. У Криму розкрився його талант. На півострові Юрій Бєлкін здобув художню освіту.
Художник був майстром пастельного натюрморту та пейзажу. У радянські роки він став автором низки унікальних мозаїчних панно. Оформляв інтер'єри шкіл, дитячих садків, бібліотек та здравниць міста.
Євпаторія. Ілюстративне фото
Юрій Бєлкін очолював у Євпаторії студію образотворчого мистецтва та був творцем першої у місті дитячої художньої школи.
У 2008 році в будинку по вулиці Некрасова в Євпаторії, де жив художник, стався вибух, ймовірно, газу. Юрій Бєлкін та його родина загинули. Тоді ж було знищено і багато його робіт, які він зберігав удома. Залишки картин, які вдалося витягти з-під завалів будинку, вивезли на звалище.
Деякі картини Юрія Бєлкіна зберігаються у музейних фондах Криму та приватних колекціях закордоном.
Роботи, які він залишив у громадських просторах на Кримському півострові, у російських реаліях стрімко знищуються.
Мистецтво – під ківш
Мозаїчне панно «Гуцульський танець» розміром 7х4 метри зберігалося в Євпаторії довше за інші публічні роботи Юрія Бєлкіна, стверджують місцеві.
Мозаїчне панно «Гуцульський танець» у Євпаторії
«Мозаїки Юрія Володимировича Бєлкіна у Євпаторії більше немає. Знесли її, демонтували. Жорстоко. Євпаторія втратила останню роботу майстра», – повідомляє «Інцидент Крим» у соцмережі «Вконтакті».
Із залишками цього панно позує у соцмережах кримський художник Ігор Гладких.
Художник Ігор Гладких із залишками знесеного мозаїчного панно «Гуцульський танець» у Євпаторії. Крим, 11 лютого 2024 року
Він збирає фрагменти відомих кримських мозаїк і створює з них каталог, популяризуючи уламки архітектури минулої епохи.
«Будемо спілкуватися лише з Путіним»
Група кримських активістів просила російську владу не допустити знищення унікальної мозаїки. Вони навіть домовилися з майстрами про перенесення панно «Гуцульський танець» та встановлення його в іншому місці. Але зробити це вони не встигли.
«Ми знайшли мозаїстів із Криму та Москви, які на волонтерській основі знімуть панно! Знайшли місце, де зберігати панно до встановлення на новому місці! Мозаїка могла б стати справжньою окрасою для Фестивальної площі у Євпаторії чи іншого громадського простору нашого міста. Шановний Сергію Валерійовичу! Ми просимо Вас надати нам сприяння та допомогу у збереженні мозаїки, яка має цінність для Євпаторії, для історії та майбутнього нашого міста», – заявляла раніше у соцмережах кримчанка Анастасія Хижнякова.
Залишки мозаїки «Гуцульський танець» на місці колишнього пансіонату «Джерельце». Крим, квітень 2024 року
Новина про знесення панно Юрія Бєлкіна шокувала активістів. Оскільки вони сподівалися, що за сприяння влади, його вдасться врятувати.
«Знову не встигла наша влада втрутитися? Заявляли, що передали забудовнику контакти ініціативної групи і забудовник не проти, щоб ми зняли панно? Він сказав, що жодної інформації від адміністрації Євпаторії не отримував! І зніс панно на наших очах! Мені дзвонили з Міністерства курортів та туризму Криму, що поговорять із адміністрацією Євпаторії, що панно не знесуть, і ми можемо його демонтувати. Що Міністерство культури Криму також зацікавилося. Це вже схоже на відпрацьовану схему: влада Криму старалася, але знову не встигла! Якщо місцева влада так працює, далі спілкуватимемося лише з Володимиром Путіним», – пише Анастасія Хижнякова.
Прикладів, коли кримчани з різними проблемами зверталися до Володимира Путіна, багато. Але позитивні результати таких звернень – одиниці.
Наразі активісти намагаються врятувати від знищення мозаїки, якими оформлені зупинки громадського транспорту у різних регіонах Кримського півострова.
Мозаїка на автобусній зупинці у Криму
Вони подали петицію російському голові Криму Сергію Аксьонову із проханням зберегти унікальні мозаїчні павільйони та створити з них єдиний туристичний об'єкт.
У Міністерстві культури російського уряду Криму заявили російському ТАСС, що лише сім мозаїчних павільйонів – у Ялті, селищах Берегове, Оліва та Санаторне – перебувають під державним захистом. Відомості про загальну кількість зупинкових павільйонів з мозаїчними композиціями у відомстві не мають.
Втрачена пам'ятка архітектури
Окрім «Гуцульського танцю» роботи Юрія Бєлкіна також прикрашали хол корпусу колишньої грязелікарні «Мойнаки». То справді був цілий комплекс мозаїчних картин. Але й вони були втрачені ще 2022 року.
Мозаїчні панно у колишній грязелікарні «Мойнаки» в Євпаторії художника Юрія Бєлкіна. Знесено у 2022 році
Корпуси грязелікарні знесли в рамках проекту будівництва туристичних та житлово-рекреаційних комплексів з інфраструктурою та набережною на озері Мойнаки.
Мойнакську грязелікарню внесено до реєстру пам'ятників України. Будівля датується 1894 роком. Грязелікарня була визнана об'єктом культурної спадщини на підставі наказу Міністерства культури України у 2010 році, повідомляється у реєстрі пам'яток України місцевого значення.
Головний корпус «Мойнаки». Криму, червень 2017 року
Українські та міжнародні правозахисні організації не перший рік б'ють на сполох з приводу того, що в російських реаліях на Кримському півострові знищуються унікальні культурні об'єкти.
Правоохоронні органи Криму та Севастополя розслідують понад сотню фактів злочинів щодо культурних цінностей у Криму: умисного знищення, руйнування чи псування пам'яток історії чи культури, незаконного проведення пошукових, археологічних робіт та вивезення культурних цінностей із території півострова.
Офіс генпрокурора України раніше направив до Міжнародного кримінального суду повідомлення про воєнні злочини Росії проти об'єктів культурної спадщини у Криму.
Зокрема, йдеться про «широкомасштабне присвоєння та знищення» таких відомих об'єктів культурної спадщини, як «Херсонес Таврійський», Ханський палац, Кримська астрофізична обсерваторія та інші, повідомляла пресслужба відомства.
Передача до Міжнародного кримінального суду цих матеріалів, на думку правозахисників, дасть підстави вимагати з Росії репарації за знищені об'єкти культурної спадщини.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.