Російські військові, які окупували частину Херсонської області, захопили будинок родини колишнього кримського політв'язня Едема Бекірова. За словами Бекірових, російські військові спочатку кілька разів приходили до їхнього будинку з обшуками, а потім зламали двері та заселилися туди. Історію про сім'ю Бекірових та їхній будинок розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Едем і Гульнара Бекірови жили в Новоолексіївці Херсонської області. Це селище розташоване неподалік від адмінкордону з анексованим Кримом, звідки російські війська розпочали повномасштабний наступ на материкову частину України 24 лютого 2022 року. Новоолексіївка виявилася окупованою в перші години наступу.
Колишнього кримського політв'язня Едема Бекірова повномасштабна війна застала у лікарні Києва, де він проходив лікування після звільнення з російського ув'язнення.
Гульнара Бекірова, яка на той момент залишалася в Новоолексіївці на посаді заступника голови Генічеської райдержадміністрації, опинилася в окупації. Але їй вдалося виїхати до Києва. Нині родина перебуває в Туреччині, де Едем Бекіров продовжує проходити лікування. Але з батьківщини до них доходять тривожні звістки.
«Для нас війна почалася дев'ять років тому»
За словами Гульнари Бекірової, в Новоолексіївці місцеві жителі бачать безліч російських військових та невідомих людей у цивільному. Вони зупиняють перехожих на вулицях, допитують та перевіряють їхні мобільні телефони.
Ілюстраційне фото
Військові приходили з автоматами та довгими багнетами. Вони ходили по всіх кімнатах, пробивали цими багнетами матраци на ліжкахГульнара Бекірова
За словами Гульнари Бекірової, російські військові від початку окупації Херсонської області тричі обшукували їхній будинок. Вперше це було у квітні 2022 року, а потім – у червні та листопаді. У будинку тоді перебували літні родичі Бекірових.
«Вони увірвалися в наш дім, виламали сокирою двері, розбили вікно. Літній мамі, яка залишалася тоді в нашому домі, доводилося бути свідком усього цього. Військові приходили з автоматами та довгими багнетами. Вони ходили по всіх кімнатах, пробивали цими багнетами матраци на ліжках. Мама питала їх: що ви шукаєте? Вони не могли пояснити їй. Знайшли у нас Коран і питали, що це таке. Один із них пояснив, що це книга для молитов. Мабуть, серед тих, хто приходив, були й мусульмани», – розповіла Гульнара Бекірова Крим.Реалії.
Будинок сім'ї Бекірових у Новоолексіївці Херсонської області, грудень 2018 року
Під час обшуку в квітні минулого року російські військові винесли з дому Бекірових папки, блокноти та книги, повідомляла на той момент Омбудсмен України Людмила Денісова.
За її словами, під час обшуку військові розпитували про Гульнара Бекірову та її дочку Елеонору Бекірову, яка обіймає посаду радника Омбудсмена України з питань кримськотатарського народу.
Гульнара Бекірова вважає, що привернула увагу російських військових через свою проукраїнську позицію. З 2014 року вона бере участь у публічних акціях проти російської анексії Криму, а в березні 2022 року, коли російські танки стояли в Новоолексіївці, разом з однодумцями збирала людей на мітинги проти окупації України.
Для нас війна почалася дев'ять років тому і триває весь цей час.Гульнара Бекірова
«Наближається річниця загибелі Номана Челебіджихана (авторитетний кримськотатарський політичний діяч, організатор першого Курултаю кримськотатарського народу в Криму – КР), який говорив про більшовиків 100 років тому так: «Вони можуть піддати вогню весь наш край і зруйнувати все наше майно, але їм не вдасться знищити віру». Сьогодні ці слова є дуже актуальними. Так, у нас забрали будинок і машини, але їм не забрати у нас силу для боротьби з несправедливістю та нашу віру в перемогу України. Для нас війна почалася дев'ять років тому і триває весь цей час. Багато наших співвітчизників роками сидять у російській в'язниці, багато хто втратив будинки. Тому ми обов'язково маємо перемогти та повернутися додому», – каже Гульнара Бекірова.
«Наше святе місце»
У своєму будинку в Новоолексіївці сім'я Бекірових прожила 35 років. Його Едему Бекірову ще за радянських років надали, коли він проходив у селищі практику, будучи студентом-агрономом. Незабаром він одружився і в будинку почала жити молода сім'я.
Едем Бекіров
«У цьому будинку ми прожили все наше спільне життя. Це наше святе місце. Ми цей будинок відбудовували, прикрашали, висаджували сад і виноградник. Там народилася наша донечка Елеонора. Будинок хоч і на останній вулиці села, але до нас багато людей приїжджало, у нас для всіх були відчинені двері», – розповіла Крим.Реалії Гульнара Бекірова.
Сад і виноградник біля будинку Бекірових у Новоолексіївці Херсонської області, архівне фото, надане родиною Бекірових
У грудні 2018 року вона запрошувала журналістів Крим.Реалії до свого будинку, коли редакція готувала матеріали про Едема Бекірова, який тоді ще був ув'язнений у Криму. На паркані будинку тоді майорів кримськотатарський прапор.
Кримськотатарський національний прапор у дворі будинку Едема та Гульнари Бекірових у Новоолексіївці Херсонської області, грудень 2018 року
В одній із кімнат будинку Гульнара Бекірова показувала журналістам Крим.Реалії сімейні фото.
Дружина кримського експолітв'язня Едема Бекірова Гульнара Бекірова у своєму будинку в Новоолексіївці Херсонської області, грудень 2018 року
«Раділи деревам, квітам і подвір'ю»
У Новоолексіївці також багато років живуть батьки Гульнари Бекірової. Вони приїхали до цього селища 1967 року з Узбекистану, куди раніше було депортовано з Криму їхню родину. Самій Гульнарі Бекіровій тоді було шість років. Спочатку її рідні намагалися оселитися на Кримському півострові, але місцева влада тривалий час не дозволяла кримським татарам облаштовуватися там. І вони змушені були залишитися в Новоолексіївці, де розташована найближча до Криму залізнична станція.
Залізничний вокзал Новоолексіївки
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну в цьому селищі, за офіційними даними, мешкали близько чотирьох тисяч кримських татар, а загалом у Херсонській області – 10 тисяч.
У мій будинок увірвалися російські окупанти. Зламали двері, вікна та заселилися. Дім, де я народилася, де минуло дитинствоЕлеонора Бекірова
Дочка Бекірових Елеонора розцінює життя її рідних на Херсонщині як те, що для них «мрія жити в Криму на своїй батьківщині, так і залишилася мрією». Однак будинок у Новоолексіївці згадує з теплотою, оскільки там минуло її дитинство.
«У мій будинок увірвалися російські окупанти. Зламали двері, вікна та заселилися. Дім, де я народилася, де минуло дитинство. Будинок, який був так далеко від школи, але ми з сестрою ходили з радістю та навчалися. Ми раділи деревам, які давали врожай, та квітам, які висаджували щороку, і подвір'ю, яке давало змогу запросити всіх друзів-сусідів. Життя перевернулося у 2014 році. 2022 рік – життя повністю завмерло в жаху від того, що відбувається», – написала вона у фейсбуці.
Елеонора Бекірова
Гульнара Бекірова заявила Крим.Реалії, що сподівається на швидку деокупацію Херсонської області, повернення додому і на те, що всіх, хто причетний до повномасштабної війни проти України, «заслужено покарають».
«Мародерством борються з непокірними»
На окупованій Росією частині Херсонської області, за інформацією голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, відбуваються масові факти мародерства та переслідувань місцевих жителів, які відмовляються від співпраці та прийняття російського громадянства.
«Днями у селищі Новоолексіївка Генічеського району російські варвари провели повторні рейди щодо виявлення та заселення російськими військовослужбовцями-бандитами будинків, господарі яких були змушені раніше евакуюватися. При цьому насамперед такого «заселення» зазнають будинки громадян, відомих своєю вірністю Українській державі. Так сталося з будинком родини Едема та Гульнари Бекірових», – повідомив він.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров
За повідомленнями, в деяких випадках російські військові змушують жителів Херсонської області відмовитися від права на свою власність – будинок чи автомобіль, після чого «непокірних видворяють за межі окупованої зони».
Враховуючи бойові дії та окупацію Росією частини півдня України, редакція не може отримати офіційного підтвердження озвучених відомостей або незалежно їх перевірити.
Російська влада не визнає незаконних дій своєї армії на окупованих нею територіях України.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.