Україні терміново потрібні ракети ATACMS дальністю до 300 км, щоб вражати цілі в анексованому Криму. Про це в інтерв'ю The Washington Post заявив президент України Володимир Зеленський. За його словами, це дозволить атакувати аеродроми, з яких Росія запускає літаки з високоточними ракетами. Чи зможуть ATACMS справді ліквідувати небезпеку ракетних атак, які влаштовує Росія з анексованого Криму, що ще на півострові може стати для них ціллю і чи Україна отримає ці американські ракети такої дальності? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Роман Спірідонов поговорив із Павлом Лакійчуком, керівником програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI», та Олександром Краєвим, експертом Ради зовнішньої політики «Українська призма».
З початку повномасштабного вторгнення Росія випустила по Україні понад 8 тисяч ракет різних типів, а також 4637 ударних дронів типу Shahed. Про це 22 лютого повідомив в ефірі телемарафону тоді ще речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. Загалом Росія атакує Україну ракетами із ЗРК С-300, використовує крилаті ракети Х-10 та Х-555, «Кинджали» та «Калібри». 25 березня Росія випустила по Києву дві балістичні ракети. Вибухи від їх знищення було чути через 30 секунд після оголошення повітряної тривоги. Як тоді повідомило видання Defense Express, а потім підтвердив Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, це були гіперзвукові ракети 3М22 «Циркон». І це було їх друге застосування. Перший «Циркон» було збито над Києвом 7 лютого. На думку військових аналітиків, ці «Циркони» були запущені російськими військовими з Криму.
Російська гіперзвукова протикорабельна ракета «Циркон». Ілюстраційний скриншот
«Циркони» стоять на озброєнні Військово-морського флоту Росії, але кораблі-ракетоносії Чорноморського флоту РФ не пристосовані для запуску цих гіперзвукових ракет, каже керівник програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук. Основне ракетне озброєння ЧФ РФ - це крилаті ракети «Калибр-НК» і «Калибр-ПЛ».
Павло Лакійчук, керівник програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI»
«Це основні ракети, які, дякувати Богу, вже більше місяця не застосовувалися, але ця загроза існує. Це дозвукові крилаті ракети, і їх порівняно легко збивають наші засоби протиповітряної оборони. Не завжди, але здебільшого до 80–90% сягає ефективність», – зазначив Павло Лакійчук.
Пуск ракети «Калібр» з корабля, ілюстраційне фото
«Циркони» – більш небезпечна зброя. Це гіперзвукова ракета із прямоточним реактивним двигуном і, відповідно, з дуже великою швидкістю польоту, розповідає військовий експерт. Це означає, що українське ППО має дуже мало часу на її знищення.
«Час на спрацювання протиповітряної оборони – буквально лічені секунди, лічені хвилини по цих ракетах, і протидіяти їм можуть ті зенітно-ракетні комплекси, які б'ють по балістиці переважно. Це Patriot, це SAMP/T. Їх не так багато у нас, на жаль», – каже Павло Лакійчук.
Водночас, за його оцінками, у Росії лише кілька десятків таких ракет.
«Деякі аналітики говорять про майже пів сотні, але я думаю, що, враховуючи, що термін взяття на озброєння відносно невеликий, ракети перебувають у в дослідній експлуатації, тобто це не поточне виробництво, а таке науково-виробниче виготовлення, то ракет цих має бути менше», – вважає військовий експерт.
Росія планувала оснащувати цими ракетами кораблі свого Північного флоту. Виявилося, що їх можуть використовувати і берегові ракетні комплекси «Бастіон». Їхній основний арсенал – ракети «Онікс», якими вони обстрілюють південь України.
«Досить часто «Бастіон» виходить на стартовий майданчик у районі мису Тарханкут і завдає ударів. Це найбільш висунута частина Кримського півострова на північний захід, кілька кілометрів, десятків, але це також додає радіусу для обстрілу», – каже Павло Лакійчук.
Берегові ракетні комплекси, архівне фото
Ще одна загроза для материкової України – БПЛА Shahed, які запускає російська армія з території мису Чауда.
Київ. БПЛА-камікадзе Shahed у небі над Києвом під час атаки безпілотників 17 жовтня 2022 року
І «Бали», і «Бастіони», і пускові установки для Shahed – складні, мобільні цілі, каже Павло Лакійчук. Їх потрібно відслідковувати українській розвідці та швидко ухвалювати рішення про атаку. Оптимальні цілі, у тому числі й для ракет ATACMS, – стаціонарні військові об'єкти. Наприклад, каже Лакійчук, ремонтно-підготовча база для запусків тих самих Shahed.
«Пуски з мису Чауда готуються 31-м науковим випробувальним центром Військово-морського флоту Росії у Феодосії. Там є відповідні виробничі потужності, де здійснюється складування та підготовка цих Shahed. Ось якраз по складах, по виробничих цехах удари були б найбільш ефективні. Це стосується, до речі, й інших видів ракет, тих же «Калібрів», «Оніксів», «Цирконів». Перш ніж потрапити на пускові, їх доправляють на ракетно-технічні бази, на арсенали в Криму, де їх знищення, до речі, скучене знищення, буде найбільш ефективним», – розповів Павло Лакійчук.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: З яких позицій у Криму Росія завдає ударів «Іскандерами»?Україна вже застосовувала ATACMS меншого радіусу дії по російських аеродромах. Це були фугасно-уламкові ракети з великою зоною ураження, зокрема й броньованих цілей.
Полігон злітно-посадкових систем ВМФ Росії у Криму під Саками (Новофедорівка), архівне фото
Для ураження заглиблених споруд, таких як запасний командний пункт Чорноморського флоту чи опори Керченського мосту, потрібна інша модифікація ATACMS, каже військовий експерт.
«Ефективнішою була б інша модифікація ATACMS. Це бетонобійна, яка має у своєму складі один потужний або два потужні вибухові заряди фугасної дії, які відповідно вибухають вже після проникнення в ґрунт або під воду. Там відбувається вибух великої потужності, що спричиняє сейсмічний зсув землі», – пояснює Павло Лакійчук.
Пожежа на Керченському мосту після вибуху на ньому, 8 жовтня 2022 року
Одна з причин, чому Україна ще не отримала зброї далекого радіусу дії – побоювання союзників, у тому числі й США, що Україна може застосувати її по території Росії. А це, у свою чергу, призведе до ескалації. У випадку Криму ці побоювання не мають підстав, оскільки США визнають Крим українським, каже експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв. До того ж, змінюється сам підхід американців до застосування їхньої зброї, упевнений експерт.
Олександр Краєв, експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма»
«Після того, як Салліван вкотре скомпрометував себе і заявив, що, мовляв, нам (Україна – КР) не треба бити по НПЗ, найцікавішою була реакція самих американців. Реакція Пентагону, реакція Державного департаменту, реакція Білого дому, які не підтримали те, що він сказав, а почали спростувати. І сказали, що ми неправильно все зрозуміли і, насправді, малося на увазі, що американці не підтримують, але й не забороняють подібних ударів, і що, в принципі, решта обмежень такі, що американці на них не можуть вплинути», – каже Олександр Краєв.
Така позиція додає шансів до того, що Україна може отримати ракети ATACMS далекого радіусу дії, вважає Краєв.
«Це виглядає, якщо порівняти з чимось життєвішим, як ставлення до хуліганістого підлітка. Коли, умовно кажучи, нам хочуть усе заборонити, але нічого насправді зробити з тим, що ми робитимемо, не можуть. Тому що нам справді потрібно це робити. Тому американське ставлення, стратегічне, до використання подібної далекобійної зброї змінюється», – впевнений Олександр Краєв.
Передача Україні далекобійних ATACMS матиме не лише військове, а й політичне значення, каже експерт.
«Ми знаємо, що передача АТАММS, скажімо, в голові Олафа Шольца підв'язана з передачею TAURUS. Він неодноразово говорив, що зможе передати таке озброєння тільки тоді, коли американці передадуть АТАСМS із нероздільною бойовою частиною, з дальністю більш ніж на 300 кілометрів. Тому це також може позитивно вплинути на наші переговори з європейськими партнерами», – зазначає Олександр Краєв.
Ракета TAURUS у польоті. Випущена з F-15K Fighter Jet ВПС Південної Кореї під час навчань у цій країні, 2017 рік
12 березня радник президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван заявив про новий пакет військової допомоги Україні на суму 300 млн доларів. Це стало можливим завдяки бюджетній економії та домовленостям про заміну озброєння, яке вже було відправлене в Україну, додав Салліван. Відомо, що в пакеті будуть артилерійські снаряди, реактивні снаряди GMLRS для HIMARS.
«Все те, що Україні дуже необхідно, аби втриматися під російськими атаками та відбити російський наступ на сході та інших ділянках фронту в Україні», – повідомив на брифінгу в Білому домі Салліван.
У цьому пакеті немає АТАСМS із дальністю до 300 кілометрів. Як немає їх і в пакеті допомоги Україні на 60 млр. доларів, який республіканці в Палаті представників блокують з минулого року.
«На жаль, ми знову повертаємося до ситуації середини березня, коли невизначена доля пакету, але при цьому зрозуміло, що цей пакет уже треба ухвалювати. Тому моя ставка така, що до кінця квітня все-таки це питання має бути вирішене, тому що на республіканців уже починають тиснути оборонно-промислові компанії. Ті, які є ключовими спонсорами партії, які в рік виборів для них незамінні, але вже пів року чекають на пакет допомоги для України, щоб планувати власну економічну діяльність», – каже Олександр Краєв.
На думку експерта, відсутність далекобійних АТАСМS у номенклатурі військової американської допомоги ще не означає, що Україна не отримає цих ракет. Навпаки, впевнений Краєв, це відкрите питання, з яким мають працювати українські політики та дипломати.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.