Збройні сили України заявляють, що завдали повторного удару по мосту через Чонгарську протоку, що з'єднує Херсонську область з анексованим Кримом. З російського боку заявили про атаку на залізницю у цій місцевості. Нею Росія доставляє свої війська та техніку для воєнних дій у південних областях України. Російська влада, пабліки та воєнкори або запевняють, що пошкодження після удару незначні, або мовчать про те, що відбувається. Все, що відомо про те, що сталося, – у матеріалі Крим.Реалії.
Крим з материковою частиною України через Чонгарську протоку з'єднують три дороги: дві – автомобільними мостами та одна – залізницею. Вони використовуються Росією для цивільного та військового сухопутного сполучення анексованого півострова з Росією через Азовське узбережжя України, окуповане її військами з початку повномасштабного вторгнення у країну. Це сполучення забезпечує російську логістику для бойових дій проти України на південному фронті.
Наприкінці червня два автомобільні мости було пошкоджено ЗСУ.
Незабаром після цього рух там відновили, але переважно для цивільних автомобілів, що перевозять, у тому числі, і російських туристів. Військову техніку Росія тепер перекидає через Арабатську стрілку.
Наприкінці липня стало відомо про атаку на залізницю біля Чонгара.
«Успішний удар» від ЗСУ
Про ракетний удар по залізничних коліях, що пролягає через Чонгарський перешийок, заявив вдень 29 липня підконтрольний Росії очільник окупованої частини Херсонської області Володимир Сальдо.
«Минулої ночі бойовики київського режиму спробували зруйнувати залізницю між Херсонською областю та Кримом, випустивши дванадцять далекобійних ракет «Шторм шедоу», – стверджує він.
Підконтрольний Росії голова окупованої частини Херсонської області Володимир Сальдо, 28 червня 2023 року
За словами Володимира Сальдо, всі ракети нібито було збито. З руйнувань він назвав пошкоджену будку обхідника та контактну лінію, запевнивши, що все «вже усунуто».
До вечора того ж дня інформацію про «успішне завдання удару по Чонгарському мосту» оприлюднили в Управлінні Стратегічних комунікацій Збройних сил України. Подробиці та інформацію про стан об'єкта після удару у відомстві не уточнили.
Об'єктивно судити про подію лише на підставі таких заяв складно. Сторони офіційно не надають жодних документальних доказів про подію.
Мовчать, зокрема, і російські пабліки, які раніше першими повідомляли про подібні інциденти.
Український проєкт Еvocation.info, ґрунтуючись на супутникових знімках за 30 липня, повідомив, що заяви Володимира Сальдо про незначні руйнування на Чонгарі не відповідають дійсності.
Висновки проєкту Еvocation.info про пошкодження залізниці через Чонгарський перешийок після удару ЗСУ 29 липня 2023 року
Українські Telegram-канали «Південь» та «Оперативний ЗСУ» опублікували фото пошкоджень на залізниці, стверджуючи, що це залізничне полотно на Чонгарі.
Ймовірні пошкодження на залізниці через Чонгарську протоку на Херсонщині після вибухів 29 липня 2023 року, 31 липня 2023 року
Зовні за краєвидом і залізничними стовпами місцевість нагадує Чонгарську протоку. Але перевірити це неможливо через окупацію цієї території російськими військами і бойові дію, що тривають.
«Блогери побоюються покарання Кремля»
Російська сторона практично нічого не повідомляє про те, що сталося на залізниці біля Чонгара, що не властиво в таких ситуаціях, зауважили військові експерти.
«Щодо Чонгара інформація суперечлива. Автомобільний міст діє. А ось супутникові знімки говорять про наявність руйнувань на залізничних коліях. Руху потягів з них немає. Про те, що там сталося, не пишуть ні місцеві пабліки, ні російські воєнкори», – зазначив у коментарі для Крим.Реалії полковник Збройних сил України Владислав Селезньов.
Владислав Селезньов
Відсутність реакції російської сторони на удар по мосту в Чонгарі може означати, що керівництво Кремля «наказало утриматися» від висвітлення цієї теми, вважають в американському Інституті вивчення війни (ISW).
Аналітики ISW зазначають, що незважаючи на логістичну важливість для Росії залізниці через Чонгарську протоку, російські військові блогери проігнорували цю тему і не вели жодних дискусій, просуваючи заяву Володимира Сальдо про нібито перехоплення всіх 12 українських крилатих ракет Storm Shadow, націлених на міст.
«Міст у Чонгарі є помітно вузьким місцем на критично важливій російській наземній лінії зв'язку, і малоймовірно, що російські блогери добровільно ігнорують успішний чи невдалий український удар по мосту. Раніше ISW оцінювала, що деякі російські блогери можуть формувати своє висвітлення війни в Україні сприятливіше для кремлівських наративів, побоюючись покарання Кремля», – йдеться в огляді ISW.
Влада Росії цю інформацію публічно не коментує.
Удари по мостах, що з'єднують Крим із материковою частиною України, на думку військових експертів, можуть бути початком процесу перерізання російського «сухопутного коридору», що сприятиме деокупації півдня України та, зокрема, Азовського узбережжя.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.