Чинний уряд Криму вніс зміни до плану освоєння грошей за російською федеральною цільовою програмою розвитку півострова: тепер на ремонт каналізації в містах та селищах до кінця 2018 року не передбачено ні копійки. При цьому ще в березні на ці цілі планували витратити понад 345 мільйонів рублів із федерального бюджету Росії та 18 мільйонів рублів – із місцевого.
На ці гроші в Криму мали модернізувати об'єкти комунальної інфраструктури та водопровідно-каналізаційного господарства, зокрема, провести капітальний ремонт глибоководних випусків каналізаційних стоків у море в курортній місцевості. Однак російській владі півострова не вдалося знайти виконавців для освоєння коштів на очисні споруди у низці міст. З огляду на все узгодження, ймовірно, до нового курортного сезону проблему вирішити вже не вдасться.
Ялтинський журналіст і правозахисник Сергій Сардико вважає, що проблема в Криму полягає не стільки в централізованій каналізації, скільки в приватній.
Оскільки дуже багато приватних будинків, багато хто просто врізається в річкиСергій Сардико
– Звісно, каналізація працює ‒ і з радянських, і з українських часів. Але оскільки дуже багато приватних будинків, багато хто просто врізається в річки. Загальної інвентаризації немає. В Ялті на вулиці Горького дали збудувати будинки ‒ як воно там працює? За всіма санітарними нормами українськими, російськими не можна садити приватний будинок прямо на річку. Ситуація досить заплутана, треба проводити інвентаризацію кожного стоку, кожного будинку, але в принципі немає такого, щоб усі нечистоти прямо спливали. Що до ФЦП, зараз відбувається ревізія, пов'язана з арештом заступника Сергія Аксенова ‒ Віталія Нахлупіна. Люди виграють тендери, пропонуючи дуже маленькі ціни підряду, які реально неможливо зробити. Ми ведемо облік, скільки в Ялті фірм, що хапають аванс і тікають із ним, банкрутують, і все ‒ грошей немає. У Криму застосовують таку шахрайську схему, як у Росії в 90-і.
Сергій Сардико
Представник громадської організації «Громадський актив Коктебеля» Борис Яремко констатує, що арешт Нахлупіна поставив під сумнів очисні споруди й у цьому селищі.
‒ Очисні починали будувати ще за радянських часів ‒ недобудували, в українські ‒ 23 роки, недобудували. Зараз поки все на стадії проектної документації. Обіцянки, звісно, були. Телевізійник Дмитро Кисельов проштовхнув цю тему з кластером «Коктебель», і в цей кластер входять очисні та каналізаційні споруди, реконструкція набережної, об'їзна дорога навколо селища тощо. Поки жодних дій ми не бачимо, нічого не відбувається. Єдине що ‒ дві ділянки на набережній передали влітку на сесії з міського володіння в Сімферополь. Зараз ми не знаємо, що буде, тому що Нахлупіна тепер немає, і хто буде займатися, якщо взагалі буде, невідомо. Чи буде фінансування?
Борис Яремко
Голова громадської організації «Курортний Крим», творець сайту kurortexpert.com Олександр Бурдонов ставить питання, чому російська влада півострова не поспішає розв'язувати проблеми з каналізацією в курортних містах.
Погані очисні в пік сезону ‒ це вбите мореОлександр Бурдонов
– Є проблема серпня місяця, коли температура води піднімається вище за 25 градусів, починається бурхливий ріст всієї мікроорганіки. Свого часу ми шукали статистику МОЗ та санепідемстанції ‒ йде сплеск звернень щодо ЛОР та кишкових захворювань. Погані очисні в пік сезону ‒ це вбите море. Проблема як була, так і залишається. Чому не зробили нічого за п'ять років, мені абсолютно незрозуміло. Чому в ФЦП очисні не поставили в першу чергу, щоб турист їхав до Криму й допомагав заробляти власні гроші для розвитку, мені теж незрозуміло. Початок, кінець сезону нормальні: травень-червень, частина липня та вересень.
Еколог, керівник відділу планктону Інституту морських біологічних досліджень імені А.О. Ковалевського РАН в Севастополі Олександр Болтачов констатує, що проблема неочищених стоків значно знижує привабливість Криму як курорту.
Рекреаційна привабливість Криму втрачається в результаті скидання неочищених або умовно очищених відходівОлександр Болтачов
– На жаль, проблема залишається дуже гострою. Десь, наприклад, у Балаклаві, каналізаційні води скидають у море без очищення. На Південних очисних спорудах у Севастополі йде тільки механічне очищення, трохи краще на ‒ Північній стороні. У зонах донних випусків можна бачити бурхливий розвиток зелених водоростей ‒ це показник зайвого забруднення біогенними речовинами. У зв'язку з тим, що у нас дуже потужні течії, безпосередньо для природи це певний негативний вплив, звісно, але не такий сильний. Найголовніше ‒ рекреаційна привабливість Криму, що дійсно втрачається в результаті скидання неочищених або умовно очищених відходів. Неодноразово ‒ і торік, і в попередні роки ‒ закривалися найцікавіші пляжі на Південному березі, та й на Західному березі Криму.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові