До дня голосування в Криму залишилося менше ніж місяць. Продовжуємо цикл публікацій про російські вибори на мажоритарних округах під загальною назвою «одномандатники». У цій статті поговоримо про те, хто схрестить списи на електоральному полі кримської столиці та чи є у когось, окрім «єдиноросів», реальні шанси стати депутатами кримського парламенту від п'яти сімферопольських округів. Додамо, що в Україні, США, ЄС та низці країн світу не визнають законність проведення Росією виборів на анексованому півострові
«Жіночний» двадцять перший
До складу округу входить частина Залізничного району кримської столиці. Та сама частина, яка періодично страждає від підтоплення зливовими водами, має проблеми з громадським транспортом і неякісним ремонтом доріг, а також складності з місцями в дитячих садках та сервісом в медичних установах.
У своєму публічному виступі перед праймеріз кандидатка від партії влади Ірина Рулла про ці проблеми не говорила ‒ її більше хвилює питання контролю з боку держави у сфері ЖКГ за роботою ресурсопостачальних та керівних компаній. Звідки кандидатка отримала компетенції в цій сфері, бувши директоркою сімферопольської школи, залишається тільки здогадуватися.
Кандидатка від ліберально-демократичної партії Олена Пахолкова теж не може похвалитися професійними знаннями в питаннях комунального господарства ‒ відповідно до її резюме, представленого на здобуття посади офіс-менеджера, досвід роботи в органах влади склав п'ять місяців на посаді паспортистки. Надалі Пахолкова працювала адміністраторкою у різних закладах, ніде не затримуючись довше, ніж на пів року. А ось у ЛДПР прижилася й навіть зробила кар'єру, ставши заступницею координатора кримського відділення.
Куди більш ґрунтовно виглядає біографія депутата сімферопольської міської ради Юрія Жданова, який працював у громадській раді при головному управлінні МВС Криму, а в дні захоплення Криму навіть очолював відділ контррозвідки «кримської самооборони». Однак у публічній сфері Жданов ніяк не представлений і виконує швидше роль технічного спойлера.
Чого не скажеш про його колишнього однопартійця ‒ Степана Кіскіна, який у цьому ж окрузі балотується від партії «Родина». Кіскін безумовно може вважатися реальним і цілком небезпечним конкурентом для Рулле, однак ресурсна підтримка, а точніше її відсутність, явно не дозволяє йому та його виборцям серйозно розраховувати на успіх.
Комфортний двадцять другий
Двадцять другий округ ‒ це частина Центрального району, включаючи вулиці та провулки «старого міста». Серед основних проблем округу відсутність централізованої каналізації та водопостачання, аварійний, висловлюючись літературною мовою, стан доріг, складності з оформленням документації на землю та нерухомість, а також криміногенна ситуація та регулярно оновлювані чутки про переселення людей для розчищення землі під нові мікрорайони.
Кандидатці від «Единой России» Оксані Доброріз, яка прийшла в політику з банківської сфери, у знаннях проблеми не відмовиш ‒ у своєму інтерв'ю вона визнає наявність проблем і
традиційно зіштовхує їх наявність на «український період». А також захоплено розмірковує про позитивні зміни в медичній сфері. Останнє, може бути пов'язане з тим, що якийсь Олександр Доброріз є засновником ТОВ «Проксімед», яке спеціалізується на комерційних медичних послугах.
Дуже важко довелося б провладній кандидатці переконувати в щасливих зміни своїх виборців, якби на округ допустили кандидата від партії «Родина» Сергія Веселовського, який має багатий досвід проведення передвиборних та інформаційних кампаній, зокрема в умовах протидії з боку адмінресурсу. Але у мажоритарці він знятий з реєстрації за приховану судимість. Раніше, як стверджують в українських ЗМІ, один з активних прихильників анексії Веселовський був судимий за розкрадання коштів і використання службового становища в особистих цілях.
Ще один неприємний опонент, який володіє знаннями про корупційні схеми влади та не боїться їх викривати публічно ‒ козачий отаман, проросійський активіст Сергій Акімов, який балотується на окрузі за списками партії Леоніда Грача. Раніше в схильності до комуністичної ідеології Акімов помічений не був, так само як і в наявності доступу хоч до якогось ресурсу, окрім своєї сторінки в соціальних мережах. А цього для перемоги на нинішніх виборах явно не достатньо.
Присутні на окрузі й маловідомі особистості. Дмитро Букарєв, який балотується на окрузі за списками російських комуністів відомий тим, що в Центрі медицини катастроф, де він працює лікарем, виступив організатором створення власної профспілки, щоб боротися з порушенням трудових прав колективу.
Примітно, що людина з ідентичними даними виступає також засновником двох фірм з торгівлі фармацевтичними препаратами. На відміну від нього «жириновець» Микола Великий взагалі нічим не відомий, окрім самого факту висування на вибори.
Стабільний двадцять третій
До округу входять частина Центрального та частина Залізничного районів. Серед особливостей проблематики ‒ погане транспортне сполучення, черги в дитячих садках, неякісний ремонт житлового фонду, а також забудова зелених зон і газифікація низки периферійних вулиць.
Від команди «переможців» балотується Сергій Додонов, який попередні п'ять років представляв округ у російському парламенті Криму. Він є проректором «Кримського федерального університету» та керівником «Інституту розвитку Криму», а також людиною спікера кримського парламенту Володимира Константинова. Реально небезпечних конкурентів на його окрузі не спостерігається.
Другий номер партійного списку «Справедливой России» Дилявер Кайданов з Алупки є засновником фірми «ДЕК-груп», яка спеціалізується на перевезенні будівельних матеріалів. Дуже сумнівно, що цей кандидат стане ризикувати своїм бізнесом заради спроби отримати депутатський мандат.
Кандидатка від «Родины» Катерина Горелкіна відома своєю громадською діяльністю, пов'язаною з соціальними питаннями ‒ надання допомоги сиротам, людям з інвалідністю та іншим категоріям громадян. Однак вона відома переважно самим одержувачам допомоги, профільним чиновникам і прошарку опозиційно налаштованих «фейсбук-активістів». Говорити про серйозну впізнаваність і ресурси на виборчу кампанію, як і п'ять років тому, коли Горелкіна вже балотувалася в цьому окрузі, не доводиться.
Деяку інтригу залишає участь у виборах на цьому окрузі Світлани Шабельникової, яка є депутаткою кримського парламенту від ЛДПР і за підсумками 2016 року посiла четверте місце у списку найбагатших депутатів півострова. Шабельникова є великою власницею нерухомості й теоретично могла б позмагатися з Додоновим, однак за місяць до виборів з її боку ніякої агітаційної активності не помічено.
Пустельний двадцять четвертий
До округу входить частина Київського району. До цього району належить район Кам'янка разом зі сміттєпереробним заводом поблизу будинків. Існують проблеми з прибиранням сміття, стихійною торгівлею, а також проблеми неремонтованих доріг і забудови зелених зон.
Від «Единой России» на окрузі балотується міський депутат і директор друкарні «Таврида» Георгій Шаповалов. Знаменно, що саме «Таврида» друкувала бюлетені на так званий «референдум» і, швидше за все, буде друкувати бюлетені на ці вибори. У своїх передвиборних виступах Шаповалов про бюлетені не говорить ‒ робить акцент на роботі муніципальних керівних компаній і розмірковує про створення мікросередовища з дотриманням правил облаштування.
На двадцять четвертому окрузі, як і в більшості інших одномандатних округів, малодосвідчені або не яскраві висуванці партії влади є солістами в оточенні технічних кандидатів. Доцент кафедри педіатрії та головний позаштатний педіатр російського Мінохоронздоров'я Криму Сергій Івановський від ЛДПР не згадується навіть на партійних ресурсах політсили Жириновського, не кажучи вже про якусь реальну активність.
А висуванець від «Родины» Едуард Іванюк, який очолює виконком регіонального відділення громадської організації «Офіцери Росії», запам'ятався хіба що врученням медалі «За офіцерську честь» колишньому голові російської адміністрації Сімферополя Геннадію Бахареву. Навіть на власній сторінці в фейсбук Іванюк з моменту делегування на вибори опублікував всього п'ять постів, де акуратно критикує владу та запевняє, що він «знає реальність».
Оригінальний двадцять п'ятий
До округу належить частина Київського району, зокрема такі проблемні ділянки, як вулиці «старого міста» і великі масиви приватного сектора в Мар'їному, а також в районі вулиці 51-ої армії. До числа проблем можна віднести вивезення сміття, активну забудову зелених зон, перебої з водопостачанням та роботою громадського транспорту, а також великі черги в дитячі садки.
Від партії влади у цьому окрузі буде балотуватися Олег Свєшников, який є засновником шести підприємств, що працюють у галузі будівництва та комунального господарства. Так, у кандидата є в Севастополі завод з виробництва опор освітлення, а фірма «Сапфір-Траст» також у Севастополі зводить житловий комплекс «Руднєво». З кримською столицею бізнесмена пов'язує мандат депутата міської ради з моменту анексії. Однак, депутатська діяльність Свєшникова запам'яталася хіба що укладанням меморандуму з міською прокуратурою. Коментуючи угоду, Свєшников запевнив, що «прокуратура та підприємці працюють рука до руки».
Конкуренцію успішному підприємцю складають Олексій Большаков і Сергій Здрилюк.
Большаков, який очолює сімферопольське відділення ЛДПР, у відомостях кандидата вказав, що є домогосподарем. Окрім партійних конференцій, а також роботи у виборчих комісіях був помічений хіба що в організації конкурсу юних талантів.
Куди одіознішим виглядає кандидат від КПРФ Сергій Здрилюк, який спецслужбам України більше відомий під позивним «Абвер». Це один з основних учасників диверсійної групи Ігоря Стрєлкова/Гіркіна, який потім був заступником командувача «збройними силами ДНР». У червні на базі офісу КПРФ у Криму відбувся з'їзд зі створення «комітету звільнення УРСР», співголовою якого обраний кандидат у депутати кримського парламенту Сергій Здрилюк.
Довідка: Російська влада планує провести в Криму вибори депутатів кримського парламенту та місцевих рад 8 вересня 2019 року. В Україні, США, ЄС та низці країн світу не визнають законність проведення Росією виборів на анексованому півострові.
Ігор Воротніков, кримський блогер
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції