«Боєць» Тузли та катери з міжнародного договору: як у Криму розпродають український флот

Підконтрольна Росії кримська влада збирається продати п'ять суден, що перебувають в управлінні держпідприємства «Морські порти Криму». Згідно з рішенням російського парламенту Криму з молотка найближчим часом пустять катери, судна та самохідні плавкрани, щоб покрити витрати на їх утримання. Крим.Реалії з'ясували, що цей флот належить Україні.

Підконтрольний Росії парламент Криму наприкінці травня узгодив відчуження шляхом продажу п'яти суден, закріплених за ДУП «Морські порти Криму». Це підприємство було створене у 2014 році російською владою Криму. На його баланс передали все майно «Адміністрації морських портів України», яке було «націоналізоване» у 2014 році.

Серед майна, яке дозволили продавати, ‒ два плавучі крани, два гідрографічні судна та гідрографічний катер. Що відомо про ці судна та які шанси знайти їм нових власників, з'ясовували Крим.Реалії.

«Раціональне використання майна»

Рішення про продаж цих суден було ухвалене Міністерством транспорту підконтрольного Росії уряду Криму за результатами фінансово-економічного аналізу та вивчення технічного стану майна ДУП «Морські порти Криму».

«Використання зазначених суден за функціональним призначенням, а також з метою отримання прибутку від оренди не є можливим. При цьому за наявності нульового прибутку від експлуатації цього майна підприємство має істотні витрати на його утримання, що є економічно невигідним», ‒ йдеться в пояснювальній записці до рішення російського парламенту Криму.

Чиновники сподіваються, що продаж суден дозволить «забезпечити раціональне використання майна, знизити витрати на утримання та охорону зазначених об'єктів». У документі повідомляється, що отримані від реалізації кошти планують витратити на розвиток ДУП «Морські порти Криму».

Засідання російського парламенту Криму

Кримське видання «Аргументы недели-Крым» пише, що продаж суден пов'язаний з безперспективністю господарської діяльності, з якою зіткнулося підприємство.

Підтвердження цієї інформації в інших джерелах немає, Крим.Реалії перевіряють ці відомості.

Тим часом Крим.Реалії вивчили історію цих суден і з'ясували, що вони є власністю України, багато з них фігурують у двосторонньому договорі між країнами, укладеному задовго до російської анексії півострова.

Плавкран та події на Тузлі

На аукціон російська влада Криму планує виставити самохідний плавкран «СПК 39/25» 1981 року виготовлення виробництва Угорщини. Як зазначено в рішенні російського парламенту Криму, плавкран внесений до Державного суднового реєстру України під номером 54. Був придбаний українським власником у вересні 2002 року.

Це судно в жовтні 2003 року брало участь у подіях на острові Тузла, коли російська влада намагалася збудувати дамбу від Таманського півострова (Росія) до Тузли (Україна) через Керченську протоку. Через це спалахнув міждержавний конфлікт. У межах його врегулювання президенти України та Росії Леонід Кучма та Володимир Путін тоді підписали Договір про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки. Після цього будівництво дамби зупинили.

«Щоб унеможливити будівництво цього об'єкта (дамби ‒ КР) в територіальних водах України, на південну частину острова Тузла прибули плавучі засоби спецпризначення, зокрема потужне землерийне судно та багатотонний плавкран (СПК-39/25 ‒ КР). Під охороною катерів прикордонників України вони зупинилися у вітчизняних територіальних водах поблизу будівництва російської дамби», ‒ повідомляло українське агентство «Укрінформ».

В останні роки плавкран перебував у порту Керчі. Наприкінці 2014 року судно позбавили класу в українському регістрі «у зв'язку з тим, що воно не було надане для огляду». На той момент плавкран вже був захоплений разом з іншим українським майном у Криму.

Росія віддала, Росія забрала

Планується також продаж плавучого крана «ПК-80» 1967 року виготовлення. Зараз він перебуває в порту Керчі. Він теж є власністю України, внесений до державного суднового реєстру під номером 138.

Підтвердження того, що власник цього плавучого крана український, можна зустріти, зокрема і в російських реєстрах, де над Керчю та її портом досі присутні українські прапори.

Ще три судна, які теж виставлять на аукціон, формально російські ‒ внесені в держсудновий реєстр Росії. Але всі вони наприкінці 90-х років минулого століття були визнані спільною власністю України та Росії під час розподілу Чорноморського флоту, закріпленого двостороннім міжнародним договором.

У цьому договорі фігурують гідрографічне судно «ГС-273» 1972 року виготовлення польського виробництва. Судно експлуатувалося в Керченському районі Держгідрографії України. У 2014 році воно залишилося біля берегів Керчі і поповнило список захоплених російською владою.

Порт у Керчі

У цьому ж документі ‒ гідрографічне судно «БГК-1659» 1985 року будівництва та гідрографічний катер «МГК-1098» 1977 року виготовлення ‒ обидва радянського виробництва. Гідрографічні катери призначені для гідрологічних досліджень у ближній базовій та рейдовій зонах, вивчення та робіт у небезпечних для судноплавства районах, а також для обладнання рейдів.

Підтвердження, що гідрографічні судна та катер належали Україні, ми знайшли й на інформаційному порталі Чорноморського флоту Росії.

Гідрографічне судно ГС-273

Там сказано, що судно «ГС-273» було «виведене зі складу Чорноморського флоту у 1997 році, передане за розподілом флоту Військово-морських сил України, куди увійшло під назвою ‒ бортовий U603».

«З 1-березня 1998 року судно належало державному підприємству «Держгідрографія» (Україна) без зміни назви, а з 2014 року ‒ входить до складу ДУП «Кримські морські порти» (Росія)», ‒ повідомляється на порталі.

Така ж історія у малого гідрографічного катера «МГК-1098». «Катер у квітні 1994 року увійшов до складу ВМС України. 1 березня 1998 року був переданий цивільному українському державному підприємству «Держгідрографія» без зміни найменування. 27 вересня 2014 року катер «МГК-1098» змінив прапор на російський і був долучений до ДУП «Кримські морські порти» з базуванням у Керчі», ‒ пише російський портал« Черноморский флот».

Перспектива чи брухт?

Голова моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» з питань дотримання міжнародних санкцій відносно Росії у зв'язку з анексією Криму Андрій Клименко пояснює, що українську приналежність суден у рішення кримського парламенту могли записати з формальних причин.

Андрій Клименко

«Гідрографічні плавкрани та судна могли просто забути перереєструвати в російському регістрі. Або регістр не захотів їх реєструвати, оскільки вони досить старі. У російського флоту в останні роки з'явилися декілька нових гідрографічних суден і катерів, тому в цих старих потреби немає. А у «Кримських морських портів», як відомо, скрутне фінансове становище, кожна копійка на рахунку, заборгованість із зарплати, і вони цього не приховують. Тому пишуть у документах, як є», ‒ пояснив він Крим.Реалії.

Шанси продати ці судна, на його думку, є. Але, швидше за все, покупець наважиться купити їх, щоб пустити на брухт, говорить Клименко.

«Чи продадуть ці судна чи на брухт, чи комусь, хто й так під санкціями. Але швидше ‒ перше. Тому що на катерах можна хоча б на риболовлю ходити, а інші судна, які виставляють на продаж, давно не експлуатуються й могли за ці роки стати зовсім непридатними», ‒ стверджує експерт.

Російська влада Криму не вперше намагається продавати український флот. На початку року на аукціон виставляли шість суден, «націоналізованих» у 2014 році. Їх початкова вартість становила від кількох сотень тисяч рублів до декількох мільйонів. Але покупця поки не знайшли.