Кримські татари: між арештами і депортацією

Арешт заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза може стати початком нової хвилі репресій щодо кримськотатарського народу. На даний момент в’їзд на півострів заборонено чотирьом представникам національного руху кримських татар. Проте точну кількість кримчан, яким загрожує депортація або арешт, встановити неможливо. Таку оцінку тому, що відбувається на анексованій території, дають у керівництві Меджлісу. На думку правозахисників і лідерів представницького органу кримських татар, влада України не в змозі самотужки протистояти діям російської влади, і світове співтовариство має негайно згуртуватися, щоб зупинити країну-агресора.

Із самого ранку 30 січня в будинок заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза в Бахчисараї з обшуком прийшли силовики. Уже понад 9 годин будинок оточений ОМОНом, всередину, окрім дружини Чийгоза – Ельміри Аблялімової, нікого не пускають.

Як повідомив з місця події кореспондент Крим.Реалії, співробітники Слідчого комітету вилучили комп’ютерну техніку та завантажили її у свій транспорт. Сам Ахтем Чийгоз затриманий за підозрою в організації та участі в масових заворушеннях біля кримського парламенту 26 лютого 2014 року, в результаті яких загинули дві людини, а також було пошкоджене майно. Напередодні, увечері 29 січня, Київський районний суд Сімферополя обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19 лютого 2015 року.

Лутковська: потрібні міжнародні моніторингові місії

Арешт заступника голови Меджлісу суперечить не лише всім міжнародним нормам, але й здоровому глузду, заявила уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська. Мітинг, через участь у якому заарештували Чийгоза, проходив до анексії в повній відповідності до українського законодавства, нагадала вона.

Валерія Лутковська

«Це правовий сюрреалізм, інакше я це назвати не можу. На українській території, відповідно до українського законодавства ця людина мала право на мирне зібрання. У нас на сьогоднішній день немає спеціального закону, який би регулював питання мирних зібрань, але у нас є конституційна норма. І саме за те, що він нею скористався, його заарештували та провели у нього обшук», – сказала омбудсмен.

Лутковська наголосила, що випадок із Чийгозом є показником того, наскільки окупаційна влада не поважає норм ні українського, ні міжнародного права. За словами Лутковської, з приводу арешту заступника голови Меджлісу буде направлена скарга до Європейського суду з прав людини, і немає сумнівів, що він винесе рішення на користь Чийгоза. З іншого боку, немає жодних гарантій, що Росія виконає це рішення.

«Тут мають бути спільні дії представників усіх міжнародних організацій, спільні дії світової спільноти. На жаль, самотужки Україна вирішити всі ці проблеми не зможе, навіть за допомогою рішень Європейського суду з прав людини. Тут потрібні спільні місії, які будуть постійно перебувати в Криму, які будуть постійно фіксувати порушення прав людини та впливати на окупаційну владу», – сказала омбудсмен.

Рефат Чубаров і Валерія Лутковська про репресії проти кримський татар у Криму

Прихована депортація

На сьогодні в’їзд на територію Криму заборонено щонайменше чотирьом особам, серед яких лідери кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров. Близько 150 кримських татар «покарані» російськими судами, у тому числі за те, що зустрічали Мустафу Джемілєва 3 травня на «кордоні» з Кримом.

Промовистим є і випадок із Ісметом Юкселем. До 1995 року чоловік разом із сім’єю жив у Туреччині, але вирішив, що його місце на рідній землі. Утім, 10 серпня 2014 року ФСБ Росії заборонило йому в’їзд до Криму на 5 років. Ісмет Юксель переконаний – причиною заборони стала його громадська діяльність і близькість до національних лідерів Джемілєва та Чубарова.

«Разом із представниками кримськотатарської діаспори я реалізував сотні проектів у різних країнах світу. Це була громадська діяльність, спрямована на створення робочих місць, допомогу різним організаціям, налагодження дружніх зв’язків між містами України і Туреччини, надання стипендій для школярів і студентів. Також я є генеральним координатором інформагентства «Кримські новини» і радником керівника Меджлісу. Але тепер всі мої права і свободи, як громадянина, порушені та я ще раз переконався, що держава, яка прийшла на територію Криму, не поважає прав людини», – каже він.

Аркадій Бущенко

Арешти, обшуки й депортація, на думку виконавчого директора Української гельсінської спілки з прав людини Аркадія Бущенка, використовуються для того, щоб позбавити кримських татар лідерів, які їх об’єднують, висловлюються і доносять інформацію про інтереси народу до світового співтовариства. Ці дії він називає прихованою депортацією.

«Це не іноземці, які приїхали з туристичною чи діловою метою. Це люди, які там проживають багато років, мають родинні та дружні зв’язки. Це не просто заборона іноземцю в’їжджати на територію, це видворення. Це депортація, яка є прихованою», – дає оцінку правозахисник.

Для протидії російській владі слід використовувати не тільки міжнародний тиск на агресора, а й інструменти національного права, додає Бущенко. Українські правоохоронні органи повинні порушувати кримінальні справи за фактом злочинів у Криму і оголошувати в розшук підозрюваних у їхньому скоєнні.

«Це один із інструментів впливу не на Росію, а на людей, які скоюють там злочини. Порушення кримінальної справи може призвести до того, що буде постанова про арешт і оголошення в міжнародний розшук. Тобто людина буде ізольована на території Криму, а на її майно за межами Росії буде накладено арешт», – пропонує Бущенко.

У Генпрокуратурі України вже давно створено спеціальний підрозділ для розслідування злочинів, скоєних на анексованому півострові. Правозахисник вважає, що цьому відомству вже час відзвітувати про результати своєї роботи, щоб громадськість знала, які заходи Україна вживає для захисту своїх громадян.