КРИМ – В озері біля селища Чорноморське українські морські дрони уразили буксир Чорноморського флоту Росії. Військовий експерт вважає, що Збройні Сили України застосували нову тактику прориву бонових загороджень на вході до бухти і це може спричинити серйозні наслідки на морському театрі воєнних дій. Про те, як зараз захищено бази ЧФ у Чорному морі, а також Керченський міст, розбиралися Крим.Реалії.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявило про знищення біля анексованого Криму російського рейдового буксира. Повідомляється, що 6 червня було завдано удару по російському рейдовому буксиру проекту 498 «Сатурн» або «Протей».
«В результаті операції в акваторії озера Панське чергове судно російських загарбників знищено», – повідомили в ГУР.
Там додали, що удару було завдано після «успішного прориву лінії оборонних загороджень у чорноморській акваторії», і опублікували відповідне відео.
Росія втрату буксиру поки що офіційно не коментувала.
Буксир – ціль невелика, але не менш важлива
Росія ховає великі кораблі та носії «Калібрів», але «полювання не повинно зупинятися», повідомив в ефірі українського телемарафону представник Головного управління розвідки МОУ Андрій Юсов.
«Полюватимемо на менші цілі. Кораблі зразка «Сатурн» або «Тунец» – це менші цілі, але не менш важливі. Ворог використовує їх для патрулювання, перевезення БК, особового складу, транспортування інших суден. Все це послаблює можливості російського флоту», – наголосив Юсов.
Він нагадав, що морські ударні дрони Magura цього року відправили на дно кілька російських кораблів.
«Йдеться і про тих же «Тунец», і про «Цезаря Куникова», і про «Сергея Котова», і про великі кораблі, ракетні крейсери. Цілий склад російських кораблів було виведено з ладу. Загалом українцям вдалося вивести з ладу третину російських плавзасобів Чорноморського флоту. А це означає, що знижується загроза десантних операцій, використання ворожого флоту та носіїв «Калібрів», – сказав речник ГУР.
Буксири проекту 498, тип «Сатурн» –це серія портових рейдових буксирів-кантовщиків. У складі ВМФ СРСР надходили під шифром «Протей». Також були відомі під назвами «б/к 1200» та «бичок». Вони використовувалися як рейдові буксири різними службами цивільних портів та службами забезпечення військово-морських баз.
Буксири проекту 498 мають повну водотоннажність 306 тонн, довжину 29,3 м, ширину 8,3 м, осадку 3,09 м та швидкість повного ходу 11,4 вузла.
Проект розроблено на початку 1960-х. З 1980-х років проект 498 та його подальша модернізація проект 04983 стали основним типом портових буксирів-кантовщиків в СРСР і потім у Росії, постачалися на експорт, працювали в багатьох портах і різних кліматичних умовах, заслужили високу оцінку експлуатаційників.
Прорив через бони
У ситуації з атакою на буксир у Криму сам факт його знищення не є головним, вважає військово-політичний оглядач Олександр Коваленко.
«Зараз усі ЗМІ в голос цитують ту саму інформацію, а саме: удару було завдано по рейдовому буксиру проекту 498 «Сатурн» або «Протей» в акваторії Панського озера. А я вам скажу так: у цьому відео факт знищення буксира не найголовніше. Найголовніше - це те, що бухта була захищена боновими загородженнями, які були прорвані, і оператор дрона філігранно пройшов через пролом. Буксир буксиром, а ось усе те виконання, яке передувало великому «бадабуму», це набагато цікавіша і перспективніша в своїй реалізації історія», – написав він у соцмережі Х.
Захист бухт за технологіями часів античності
Бон, або бонові загородження, – це плавучі загородження, що служать для обмеження поширення чогось по поверхні води.
Наприклад, загородження з плавучих колод або плотів, що захищають вхід у гавань або фарватер від ворожих суден, широко використовувалися в античності та середньовіччі на річках з нешвидкою течією, у вузьких морських затоках тощо.
На початку ХХ-го століття почали використовувати металеві мережі з тросів, прив'язані до колод або металевих бочок, тоді флотських командирів сильно стурбувала поява невеликих підводних човнів, здатних проникнути в бухти.
Під час Другої світової війни та після неї бухти почали захищати знімними мережевими загородженнями, прикріпленими до великих плавучих баків – для захисту не тільки від підводних човнів, а й від торпед та підводних диверсантів.
Були розроблені спеціальні важкі мережі, які могли прорвати підводні човни, використовувалися протиторпедні мережі з розривним зусиллям кільця 28 тонн. Потрапляючи в таку мережу, торпеда упиралася, витрачала паливо та згасала.
Наприклад, у Севастополі у центрі цих загороджень було зроблено спеціальні ворота, які для проходу кораблів відкривав спеціальний буксир. На ніч бонові ворота зачиняли. Так тривало до середини 90-х років.
До ідеї захисту кораблів за допомогою бонових загорож на вході до Севастопольської бухти Чорноморський флот Росії повернувся, коли на морському театрі бойових дій з'явилися українські морські дрони.
Але швидкохідні безекіпажні катери змогли прорватися до бухти через один ряд бонових загороджень 29 жовтня 2022 року.
За даними розвідки, українським дронам вдалося подолати оборону порту Севастополя і вразити не менше трьох кораблів, у тому числі виконуючий обов'язки флагмана Чорноморського флоту РФ фрегат «Адмирал Макаров» та морьский тральщик «Иван Голубец».
Влада України стверджувала, що атака на базу Чорноморського флоту в Севастополі стала першою морською операцією, здійсненою виключно безпілотними апаратами.
Ще один прорив до Севастопольської бухти було здійснено 22 березня 2023 року – вже через дві лінії бонових загороджень.
Наразі головну базу Чорноморського флоту Росії захищають чотири лінії бонових загороджень, у тому числі напівпритоплені баржі. Для їх встановлення використовуються буксир та плавучий кран, які постійно чергують біля Північного та Південного молів. Постійні, незнімні загородження у вигляді бочок, з'єднаних тросами, встановлені із зовнішнього боку бухти.
У 2023 році бонові загородження були встановлені в портах Феодосії, Керчі, Новоросійська, бухті Вузька (селище Чорноморське) та на озері Донузлав.
З 2022 року бонові загородження фіксувалися біля Керченського (Кримського) мосту.
За словами голови української розвідки Кирила Буданова, подібні перепони ускладнять роботу українських безпілотників, однак не унеможливлять її.
«Севастопольська бухта обгороджена дуже серйозно. Так, це ускладнить роботу, однозначно ускладнить. Але не робить нереальним... Знову ж таки приклад фрегата того ж «Эссен». Бонові загородження пройшли. І що ж далі?» – зазначив раніше Буданов в інтерв'ю Крим.Реалії.
Наразі OSINT-дослідники фіксують на супутникових знімках установку вздовж Керченського мосту другої лінії загороджень у вигляді барж. Довжина кожної секції складає 90-100 метрів.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
