Після заяв західних аналітиків про можливий напад із Криму журналісти Радіо Свобода проїхалися Херсонщиною. Ми запитали в людей, які живуть уздовж Північно-Кримського каналу, чи вони думають про можливість вторгнення та чи почуваються в безпеці. Про ймовірність нового російського наступу під час військових навчань «Кавказ 2020» заявляли експерт з питань Євразії, ексаналітик ЦРУ та Держдепартаменту США Пол Ґобл, президент фонду «Джеймстаун» Ґлен Говард та екскомандувач збройних сил США в Європі Бен Годжес. На думку останнього, приводом може стати нестача води на анексованому півострові, а причиною – прагнення Росії контролювати всю причорноморську частину України.
«Чи Путін прийде, чи нас кудись заберуть?!»
Село Преображенка розташоване поблизу адмінкордону з Кримом. До контрольного пункту «Чаплинка» – сім кілометрів, навпростець – і того ближче, чотири. Неподалік – порожній Північно-Кримський канал та нова дамба, яка досі не добудована. Ми поцікавились у продавчині в магазинчику, що вона чула про можливий наступ.
«Не хотілося б, звісно, війни. Сподіваємось, що все буде нормально. Може, домовляться?! Робили ж цю дамбу, щоб продавати воду (Криму – РС)», – відповіла продавчиня Тетяна.
Більшість опитаних селян, сказали, що не відчувають загрози російського вторгнення. За 6 років вони звикли до того, що поряд українські військові частини, а за адмінкордоном – територія, контрольована Росією.
«Напевно не боїмося. Ми якось вже звикли до всього, начебто не віримо, що (Росія – РС) може піти на нас сюди через воду (для Криму – РС)», – каже місцевий житель Андрій.
Поки тиша. Безпечно чи ні, але напруження немає
«У нас поки тиша. Безпечно чи ні, але напруження немає. Гадаємо, що усе має бути добре та мирно, і не варто нічого боятися», – відповідає жителька Преображенки Наталя.
«Ніби спокійне життя як було, так і залишилось. Єдине, що незручний перехід у Крим. Усе ж таки там є друзі, родичі. Оце погано – обмежене пересування», – розказує завідувач амбулаторії сімейної медицини Леонід Мосін.
Хата Віри найближча до півострова. З двору видно завод «Кримський титан», якому не вистачає води. 2014 року звідти звільнили жителів материкової України. Як розповідають місцеві, роботу втратили три сотні селян. Дехто з них поїхав на заробітки в Європу. Попри спокійну ситуацію у Преображенці, жителі переказують одне одному чутки про вторгнення.
Хто ж думав, що захоплять той Крим?! Ніхто ж не думав
«Я була у вчительки, то вона розказала, що їй хтось сказав із Криму: «Почекайте, Галино Петрівно, невдовзі все буде добре». Що добре – ніхто не знає. У якому сенсі «добре»: чи Путін прийде, чи нас кудись заберуть?! Нам не треба, щоб нас ніхто нікуди забирав – нам потрібно, щоб у нас навели лад на кордоні, щоб ми були з роботою, щоб наші діти були забезпечені. Не вірити (у можливість російського наступу – РС) зовсім теж не можна. Це така непередбачувана справа. А хто ж думав, що захоплять той Крим?! Ніхто ж не думав», – говорить пенсіонерка Віра.
«Якщо ми підемо в Росію – може, буде десь краще»
Селище міського типу Мирне розташоване за 22 кілометри від контрольного пункту «Каланчак». Поблизу – вже повний води канал та дамба з мішків, що зведена 2014 року. Мирне – центр об’єднаної територіальної громади, в якій живуть 4340 людей – каже секретарка виконкому Ірина Канівець. Ми запитали її, чи непокоять жителів заяви західних аналітиків про можливий російський напад.
Ми занепокоєні та сподіваємось, що наша влада нас захистить
«Громадяни нашої громади до нас не звертались з цього приводу, але ми занепокоєні та сподіваємось, що наша влада нас захистить і не допустить цього», – відповіла Ірина.
Серед жителів Мирного думки про те, чи можливий наступ, різняться.
«Я думаю, що ні, тому що це все ж таки якось глобально. Буде війна тоді», – каже жителька Мирного Тетяна.
Якщо Зеленський про нас забув, то Крим нас забере
«Якщо наш президент не допустить, то цього і не буде, звісно. Якщо він про нас забув, то нас Крим і забере. Просто у нас, як кажуть, ціни сильно ростуть в Україні. Якщо ми підемо в Росію, може, буде десь і краще», – висловилась місцева жителька Наталя.
Під час опитування ми зустріли двох чоловіків, які підтримують постачання води у Крим. Через анексію Україна не відновила його навесні 2014 року. Водночас на запитання – чи почуваються у безпеці – ці люди відповідають по-різному.
«Я б такий, що дав би їм воду. Бо завод «Кримський Титан» робить викиди (з відкритого резервуару випаровується кислота – РС). У нас усе іржавіє, а якщо у них була б вода – була б інша справа. Чого мені має бути страшно, ви чого?! У мене там (у Криму – РС) дочки живуть і добре живуть», – каже Петро.
Чому б не давати туди воду?! Вони готові сплачувати
«Це ж ніби природні ресурси. Чому б не давати туди воду?! Вони готові сплачувати. Я хочу сказати, що наша армія не настільки сильна, щоб протистояти такій (російській – РС) армії, – говорить місцевий житель Володимир.
«Це цілковита маячня. Росія ніколи не нападе»
Північно-Кримський канал починається у місті Таврійськ. Поряд – Нова Каховка та Каховське водосховище. До КПВВ «Чаплинка» звідси – 71 кілометр. Ставимо людям ті самі запитання – чи почуваються в безпеці та що думають про можливість нападу з Криму.
Ми – Україна, і ми – окрема держава. Нам страшно
«Крим – це Україна, і ми – Україна, і ми – окрема держава. Нам страшно», – ділиться жителька Нової Каховки Катерина.
«Мені здається, що в них (росіян – РС) не вистачить мужності на нас піти війною, тому що це буде справді війна. Цього дозволити не можна», – каже житель Херсонщини Ігор.
Путін не піде на Херсонщину, йому вже вдосталь Криму
«Путін не піде на це, йому вже вдосталь Криму – він сюди (на Херсонщину – РС) не піде. Щодо води, то вони самі розв’яжуть цю проблему. Це політика нагнітання. Народ спокійний», – стверджує житель Нової Каховки Сергій.
«У мене діти живуть у Росії, я гадаю, що усе має бути добре! І ми маємо товаришувати! Нам не потрібна ні Європа, ні Росія – ми хочемо товаришувати і з тими, і з тими, а жити – у вільній Україні. У мене онук зараз служить за контрактом у Сєвєродонецьку, хвилююсь за нього. Мені хочеться, щоб наші діти жили в мирі», – ледь стримуючи сльози каже Тетяна.
Росія ніколи не нападе. Це – наш друг, брат і сестра
Зовсім не вірить у наступ з АРК і пенсіонерка проросійських поглядів Галина, яку ми зустріли у самому центрі Херсонщини. Вона називає Росію другом, а її агресію на Донбасі – «громадянською війною».
За словами жителів Херсонщини, поблизу півострова погано ловить українське телебачення. На відміну від російських, українські телеканали зашифровані на супутнику. На думку заступника секретаря Ради нацбезпеки та оборони Сергія Кривоноса, якщо не вимкнути пропаганду, то за кілька років населення стане проросійським.
Правило пропаганди: прав той, хто говорить першим, бо другий завжди виправдовується
«Якщо немає спілкування між владою і народом, то народ починає жити іншим життям і він чує тих, хто з ним спілкується. Це перше правило пропаганди: прав той, хто говорить першим, бо другий завжди виправдовується», – заявив Кривонос.
Радіо Свобода запитала главу Херсонської обласної держадміністрації, як той діятиме у випадку російського вторгнення. Юрій Гусєв заявив, що загроза наступу невисока.
«Я повністю довіряю даним, які сьогодні є у наших військових. Ви запитуєте про речі, які я не готовий публічно обговорювати. Запевняю вас: план є», – повідомив Гусєв.
5 липня 2020 в інтерв’ю газеті «Думська» командувач українських ВМС, контр-адмірал Олексій Неїжпапа сказав, що не виключає нападу Росії на Херсонщину.
6 липня 2020 в ефірі програми «Свобода слова» на ICTV командувач Об’єднаних сил ЗСУ, генерал-лейтенант Сергій Наєв спростував слова Неїжпапи. Він наголосив, що загрози російського вторгнення з кримського напрямку поки немає.
6 липня прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков назвав заяви про напад з Криму «штучним нагнітанням антиросійської істерії в Україні».
17 липня 2020 міністр оборони України Андрій Таран з трибуни Верховної Ради заявив, що «ознак безпосередньої підготовки до активних бойових дій російських окупаційних військ поблизу адміністративної межі не виявлено».
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
