Національна спілка журналістів України прагне оприлюднити всі випадки злочинів проти представників ЗМІ та домагається притягнення винних до відповідальності. 1 листопада у залі «Розстріляна свобода слова» київського Музею історії Другої світової війни відбулася акція солідарності «Воєнні злочини проти журналістів не можуть залишатися безкарними», де побували Крим.Реалії.
Відкриваючи дискусію, перший секретар НСЖУ Ліна Кущ наголосила, що в період з 2006 до 2023 року у світі було вбито понад 1 600 журналістів, причому у 9 випадках із 10 злочинці залишаються непокараними, тому цей захід присвячено Міжнародному дню припинення ситуації безкарності злочинів проти журналістів, заснованому Генеральною Асамблеєю ООН у 2013 році. Його провели НСЖУ, Київський центр солідарності журналістів за підтримки шведської правозахисної організації Civil Rights Defenders та ЮНЕСКО. Цей день встановлено в пам'ять про вбивство французьких журналістів у Малі 2 листопада 2013 року.
У заході взяли участь військові журналісти України, співробітники редакцій з деокупованих і прифронтових територій, журналісти-переселенці з окупованих територій, правозахисники та громадські активісти, представники уряду, дипломати та представники міжнародних організацій.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко розповів про роботу спілки щодо підтримки українських журналістів, які перебувають у російських катівнях. Йшлося і про Владислава Єсипенка – фрилансера Радіо Свобода та Крим.Реалії. У російських катівнях все ще перебувають 18 журналістів і громадських кореспондентів із Криму, а також українські журналісти інших тимчасово окупованих територій Ірина Левченко, Дмитро Хилюк, Сергій Цигіпа, Максим Буткевич, Вікторія Рощина, які позбавлені волі вже після початку широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну.
За його даними, в Україні у різних ситуаціях та під час виконання професійних обов'язків загинуло 75 журналістів, у тому числі журналістка і продюсерка Радіо Свобода Віра Гирич. Голова НСЖУ закликав журналістів на знак солідарності з колегами, позбавленими волі, надіслати їм листи підтримки, розширити вимоги щодо їх звільнення шляхом звернень до міжнародних організацій.
Правозахисниця, колишня політична ув'язнена Людмила Гусейнова розповіла учасникам «круглого столу» про умови полону та необхідність висловити підтримку колегам, які потрапили в полон до окупантів.
У дискусії взяли участь завідувачка відділу розслідувань сумської газети «Ворскла» Оксана Ковальова, представник уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в системі органів сектора безпеки та оборони Олександр Коваленко, директорка інформагентства «Вчасно» Марія Давиденко, начальник пресслужби Командування сухопутних військ Ілля Євлаш та інші співробітники інформаційної сфери України. Інформаційна служба НСЖУ повідомила, що за підсумками «круглого столу» за адресами журналістів, які перебувають у неволі, було зібрано та надіслано понад 100 листів підтримки.
Вже місяць у Національному музеї Другої світової війни діє організована НСЖУ виставка «Розстріляна свобода слова». На стендах виставлені пошкоджені вибухами, пожежами, уламками, стріляниною з автоматів редакційні комп'ютери, прострілені ноутбуки, наручники та ґрати, використані окупантами для арештів, тортур та ув'язнення журналістів. Тут щотижня проводяться пресконференції, «круглі столи», зустрічі з журналістами, перформенси, демонструються фільми про боротьбу журналістів за виживання, про заарештованих, засуджених, утримуваних за ґратами без суду та слідства журналістів України, роботу колективів з відновлення виходу газет у щойно деокупованих та прифронтових регіонах.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко порушує питання про притягнення до відповідальності російських військових, поліцейських, суддів, які вчинили злочини проти журналістів, на міжнародному рівні. У жовтні 2023 року в Парижі та Брюсселі відбулися виставки фронтових фотографій українських журналістів «Україна: журналісти в зонах бойових дій» організаторами якої, крім НСЖУ, стали Міжнародна та Європейська федерації журналістів.
Виставка в Парижі присвячена реаліям російсько-української війни та роботі журналістів у небезпечних умовах. Тут представлено 26 фотографій, серед яких зокрема роботи лауреата Пулітцерівської премії та World Press Photo, українського фотографа Євгена Малолєтки, фотографа інформаційного агентства Associated Press в Україні Єфрема Лукацького, відомих українських військових фотографів Костянтина і Влади Ліберових та інших фоторепортерів.
Ця експозиція є частиною ініціативи НСЖУ щодо організації міжнародного трибуналу проти Росії за злочини проти журналістів та ЗМІ. Головне завдання виставки – привернути увагу світової громадськості до роботи журналістів під час війни та необхідності покарання за воєнні злочини.
«Наша виставка – данина пам'яті загиблим колегам, – сказав на відкритті експозиції в Парижі голова НСЖУ Сергій Томіленко. – З початку повномасштабного російського вторгнення в Україні під час виконання професійних обов'язків загинуло 16 журналістів. Журналісти також гинули, стаючи воїнами у лавах ЗСУ, а також як цивільні жертви російської агресії. Журналісти на війні свідомо працюють у надзвичайних умовах. Тільки за останні кілька місяців відбулися три навмисні атаки на автомобілі журналістів, які готують матеріали у прифронтовій смузі. А якийсь час тому по харківському готелю, де жили журналісти з різних країн і представники міжнародних місій, було завдано удару російською ракетою».
Фотографії, представлені на виставці, відображають роботу журналістів у різних містах і регіонах України: Харківщина, Краматорськ, Оріхів, Запорізька область, Херсонщина, Буча, Бахмут, Умань, Бородянка, Чернігів, Дніпро, Ізюм, Донеччина, Маріуполь, Лиман.
Так, на одній із фотографій – жителі прифронтового Оріхова зустрічають редактора місцевої газети «Трудова слава» Світлану Карпенко, яка привезла їм свою газету. На прифронтових територіях, де часто немає електрики і мобільного зв'язку, друкована преса стає єдиним засобом інформування. За сприяння Національної спілки журналістам вдалося відновити вихід 29 прифронтових локальних газет, які призупинили вихід через війну.
У відкритті фотовиставки взяли участь представники французьких медіа, зокрема колеги вбитих в Україні французьких журналістів Фредеріка Леклерка-Імхоффа та Армана Солдіна, керівники французьких профспілок журналістів і члени виконкому Європейської федерації журналістів.
Гільєрме Канела, який очолює департамент ЮНЕСКО зі свободи висловлення поглядів та безпеки журналістів, розповів про участь цієї міжнародної організації у заходах щодо підтримки журналістів і медіа України. Він також зупинився на ролі ЮНЕСКО в боротьбі проти безкарності злочинів, скоєних щодо журналістів.
«Але з безкарністю неможливо боротися, якщо злочини не документовані. Тому нам потрібні зображення, точні документи, інформація від журналістів-розслідувачів, правоохоронців, судово-медичних експертів. Над цим нам сьогодні потрібно працювати», – додав Гільєрме Канела.
«Нам необхідні документальні свідчення про цю війну, ми маємо документувати воєнні злочини, і українські журналісти відіграють у цьому фундаментальну роль, – сказав Генеральний секретар ЄФЖ Рікардо Гутьєррес. – Ми у Брюсселі мобілізуємо Європейський Союз також підтримувати діяльність Центрів журналістської солідарності, Національної спілки журналістів України та фінансувати відновлення друку місцевих газет на деокупованих і прифронтових територіях. Євросоюз повідомив про виділення 28 мільйонів євро на підтримку українського уряду в стратегічних комунікаціях, але ми закликаємо також підтримувати журналістів на місцях…»
«Ці фотографії – найкращий шлях дізнатися справжню історію про війну, українських людей, про нашу боротьбу. Адже Росія використовує у цій війні брехню як зброю», – сказав на відкритті виставки представник України в Європейському Союзі Всеволод Ченцов.
«Ми в Україні свято вшановуємо пам'ять наших колег, які загинули, виконуючи свій обов'язок – професійний і громадянський, – сказав, виступаючи на відкритті виставки у Брюсселі, голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Водночас ми закликаємо не залишити їхніх вбивць безкарними. Національна спілка журналістів України підтримує ініціативу проведення трибуналу над путінським режимом загалом і над кожним окремим воєнним злочинцем зокрема. Зараз Росія хотіла б прибрати Україну та події в Україні зі стрічок міжнародних новин. Але війна триває – і ми закликаємо колег із різних країн світу продовжувати висвітлювати її у своїх медіа».
Про спільне бачення погроз і солідарності журналістів різних країн говорила голова департаменту кампаній та комунікацій Міжнародної федерації журналістів Памела Моріньєр.
«Найпотужніша кампанія солідарності, яка тільки була проведена Міжнародною та Європейською федерацією журналістів – це кампанія на підтримку українських журналістів, – сказала Памела Моріньєр. – Навіть найменші спілки журналістів із різних країн передавали або кошти, або захисне спорядження, техніку чи гуманітарну допомогу…»
«Генеральні секретарі федерацій Ентоні Беланжер (МФЖ) та Рікардо Гуттієрес (ЄФЖ) висловлюють повну солідарність з українськими журналістами, – каже Сергій Томіленко. – Саме завдяки потужній підтримці журналістських федерацій, до складу яких входить НСЖУ, в Україні ефективно працює мережа Центрів журналістської солідарності. Ця «гаряча лінія» з квітня минулого року допомогла тисячам журналістів і зараз підтримує колег у ці лихоліття».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
