«Хочу жити» – це український державний прєкт із добровільної здачі в полон для військовослужбовців армії РФ. Проєкт курирує Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими за підтримки Міністерства оборони України та Головного управління розвідки. «Хочу жити» запустили в роботу 18 вересня 2022 року. В українському штабі стверджують, що проєкт «повністю себе виправдав». Вони кажуть, що останнім часом у зв'язку з операціями ГУР України на Кримському півострові кількість звернень до проєкту з території Криму зросла.
Кремль не припиняв «часткову» мобілізацію в Росії та на окупованих українських територіях, а в армію РФ щомісяця призивають від 20 до 22 тисяч військовослужбовців, заявляв в інтерв'ю Крим.Реалії очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Кирило Буданов.
«Зараз вони розглядають варіант, це питання ще не вирішене до кінця, за призовом [набрати] додатково 450 тисяч. Саме собою це наводить на таке запитання: а навіщо така кількість, якщо втрати, як кажуть, мізерні?» – Сказав Буданов.
Раніше Ескендер Барієв, голова Кримськотатарського ресурсного центру, в коментарі Крим.Реалії говорив про те, що поставлене російській владі в Криму завдання мобілізувати три тисячі кримчан до виборів до Держдуми РФ (так званий «Єдиний день голосування 10 вересня» – КР) виконано.
Барієв, посилаючись на свої джерела, стверджував, що мобілізація у Криму продовжиться й надалі. На його думку, Кремль особливо зацікавлений у використанні мобілізаційного ресурсу з окупованих територій.
«Все-таки в таких містах як Москва, насамперед, Санкт-Петербург, інших великих містах Російської Федерації, там є російські еліти. Якщо мобілізувати там, то йтиметься вже про етнічних росіян, про родичів цих еліт, які можуть вийти в протестну частину», – сказав голова Кримськотатарського ресурсного центру.
Редакція Крим.Реалії не може підтвердити чи спростувати цю інформацію із незалежних джерел.
Раніше Крим.Реалії писали про те, як кримчани можуть уникнути мобілізації до російської армії.
Добровільна здача в полон як спосіб уникнути фронту
Для нинішніх і потенційних військовослужбовців РФ, які не можуть уникнути мобілізації, але не хочуть воювати, Україна запустила проєкт «Хочу жити». За цією програмою можна потрапити в український полон і там дочекатися закінчення війни. За даними проєкту, вже отримано понад 22 тисячі заявок від охочих.
«У нас є такі (полонені військовослужбовці армії РФ – КР), які розуміють, що простіше пересидіти в полоні в Україні та повернутися додому живим, ніж бути вбитим. Або навіть якщо не вбитим, то все одно там ти в окопі сидиш, у бруді під обстрілами», – розповідає Крим.Реалії речник проєкту «Хочу жити» Віталій Матвієнко.
Якщо говорити щодо статистики по Криму, у топі 3 міста: Сімферополь, Севастополь і ЯлтаВіталій Матвієнко
За рік існування «Хочу жити», Роскомнагляд блокував офіційний сайт проєкту понад 260 разів, стверджує Матвієнко. Проте вони зафіксували більше ніж 48 млн відвідувань їхнього сайту. Понад 46 мільйонів – з території Російської Федерації та більше ніж мільйон – з Криму.
«Якщо говорити щодо статистики по Криму, у топі 3 міста: Сімферополь, Севастополь і Ялта. Сімферополь – 457 тис. відвідувань, Севастополь – 305 тис. та Ялта – 69 тисяч», – повідомив Матвієнко у коментарі Крим.Реалії.
«Якщо військовослужбовець чистий перед Україною, претензій до нього не буде»
За словами речника «Хочу жити», громадянин України, який потрапив під примусову мобілізацію до армії РФ і добровільно здався в межах проєкту, проходить перевірку у відповідних органах, але якщо буде доведено, що ця людина не встигла вчинити злочинів, жодних претензій до неї не буде, кажуть на проєкті. По завершенні війни цей громадянин може повернутися додому, але до цього моменту має перебувати в таборі для військовополонених.
Військовослужбовець і громадянин РФ, який потрапив в український полон за цією програмою, після аналогічних перевірок може потрапити додому – за програмою обміну військовополоненими. Інший варіант: після завершення війни він матиме можливість просити притулок в Україні або в деяких інших країнах Європи.
Тим військовослужбовцям, котрі здалися добровільно, гарантують анонімність. За документацією вони проходитимуть як ті, що потрапили в полон у бою. Подібне рішення, за словами речника проєкту, допоможе зберегти за військовослужбовцями всі виплати, які їм належать у РФ.
«Попередня здача в полон»
На проєкті військовослужбовців консультують, як убезпечити себе вже під час перебування на фронті (наприклад, взяти два телефони на випадок, якщо один з них відберуть) і про те, як відбуватиметься сама операція зі здачі в полон. Звертатися до «Хочу жити» радять якомога раніше – до безпосередньої відправки на фронт.
Краще зробити це поки ще перебуваєш на території півострова – це буде як попередня здача в полонВіталій Матвієнко
«Краще зробити це поки ще перебуваєш на території півострова – це буде як попередня здача в полон… це буде додатковим, скажімо так, плюсом», – розповідає Крим.Реалії речник проєкту Віталій Матвієнко.
Після операції зі здачі в український полон військовослужбовці потрапляють до табору для військовополонених. У проєкті «Хочу жити» повідомляють, що там військовослужбовцям гарантують медичне обслуговування, юридичний супровід, зв'язок із рідними та постійний контроль Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Новий указ про мобілізацію в Росії не видано, але фактично залучення людей у військові дії РФ не припиняється. З'являється інформація про нові мобілізаційні заходи в Криму, а також на Кримському півострові посилюється психологічна обробка дітей.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
