Російська влада анексованого Криму відкриває мобілізаційні пункти прямо на центральній набережній, повідомляє представництво президента України в АР Крим. Подібні дії пов'язані з тим, що росіяни готують нову хвилю масової мобілізації в анексованому Криму. Наприклад, у севастопольських військкоматах уже проводять наради та інструктажі. Повістки роздаватимуть у супроводі співробітників російської поліції або Росгвардії. Чи можна уникнути призову до російської армії, з'ясовували Крим.Реалії.
Російській владі в Криму поставили завдання до виборів до Держдуми (так званий «Єдиний день голосування 10 вересня» – КР) мобілізувати три тисячі кримчан і вони його виконали, повідомив Крим.Реалії голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв, посилаючись на свої джерела. Однак мобілізація в Криму продовжиться й надалі, впевнений Барієв.
Другу масштабну хвилю мобілізації (офіційно президент РФ Володимир Путін не підписував указ про завершення мобілізації в Росії – КР) у Російській Федерації можуть розпочати в 20-х числах вересня, пишуть журналісти російського проєкту «Можем объяснить», посилаючись на власні неназвані джерела.
Редакція Крим.Реалії не може підтвердити чи спростувати цю інформацію з незалежних джерел.
Заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Вадим Скібіцький в інтерв'ю «РБК-Україна» заявив про те, що Кремль продовжує вести «приховану мобілізацію» та побоюється оголошувати про неї відкрито. Однак Скібіцький додав, що всі необхідні організаційні заходи щодо масштабної мобілізації Кремль уже провів – у Росії ухвалили необхідне їм законодавство, запровадили електронний облік, змусили всіх ходити до військкоматів, коли їх викликають, а також посилили відповідальність за ухилення від призову.
Кремль особливо зацікавлений у використанні мобілізаційного ресурсу з окупованих територій, висловив думку в розмові з Крим.Реалії Ескендер Барієв.
«Все-таки, у таких містах як Москва, насамперед, Санкт-Петербург, інших великих містах Російської Федерації, там перебувають російські еліти. Якщо мобілізувати там, то йтиметься вже про етнічних росіян, про родичів цих еліт, які можуть вийти в протестну частину», – каже Барієв. Тому Кремль мобілізуватиме, насамперед, тих, кого «набагато простіше і не шкода».
Чи можна уникнути мобілізації?
Укласти договір з адвокатом, якому довіряєш, зберегти копії документів в електронній хмарі, у жодному разі не стикатися з повісткою і не ходити у військкомат, навіть якщо вас просять «просто уточнити дані» – перші поради правозахисників тим, хто потенційно може постраждати від мобілізації .
«Не потрібно проживати за місцем реєстрації, це для того, щоб на вас одразу не могли потрапити. При отриманні повістки, до речі, це була практика, і вона допомагала, коли робили помилки у прізвищах і, в принципі, воно спрацьовувало… Ось дуже велика проблема, коли бабусі чи дідусі, дбаючи про свого онука, намагаються отримати за нього повістку – за сина, за брата, за чоловіка, за онука. Якщо принесли повістку, то треба одразу говорити: «Я не знаю, де він, я не можу гарантувати, що я передам цю повістку» і все», – радить Ескендер Барієв.
Статус Криму ускладнює роботу правозахисникам, каже прессекретар російського фонду «Идите лесом» (проєкт створений для допомоги тим, хто прагне уникнути мобілізації на війну проти України – КР) Іван Чувіляєв у розмові з Крим.Реалії.
Чувіляєв називає Крим «сірою зоною, в якій з людиною може відбуватися все, що завгодно, і про це ніхто не дізнається».
Як варіант при загрозі мобілізації можна спробувати вимагати заміну військової служби на АЦС (альтернативна цивільна служба – КР) у період мобілізації. Чіткого алгоритму того, як право на АЦС реалізується в цей період, у російському законодавстві немає, кажуть правозахисники.
«В принципі, можна спробувати. Подати заяву на АЦС може взагалі будь-хто. Але якщо ви служили в армії, є запасником, наприклад, громадянин України, який живе в Криму з російським паспортом, а крім цього служив колись в українській армії і зараз вам, припустимо, 50 років... Це вимагатиме куди серйозніших зусиль. АЦС повністю працює в одному випадку – якщо ти не служив в армії взагалі. Ніяк із нею не був пов'язаний, у тебе не було військової кафедри, не проходив строкову службу, у тебе не було військового навчального центру у твоєму ВНЗ. Ось тоді – так», – каже Чувіляєв у коментарі Крим.Реалії.
Поїхати від мобілізації
Не варто забувати, що у тимчасово окупованому Криму існує небезпека отримання повістки не лише через військкомат, кажуть у російському фонді «Идите лесом». «Але, вибачте, будь ласка, вас можуть мобілізувати не лише через військкомат. На роботі, на навчанні, в інституті, коледжі. Ми знаємо кейси, коли викладачів інститутів мобілізували через відділи кадрів інституту. Ми знаємо випадки, коли студентів ганяли рити окопи – було таке. І військкомати тут ні до чого», – повідомив Крим.Реалії Чувіляєв.
Залишити півострів – ще один варіант уникнути мобілізації, вважають у Кримськотатарському ресурсному центрі. Тут консультують мешканців Криму щодо такої можливості, додав Ескендер Барієв.
«До нас зверталися люди, які виїжджали у треті країни чи намагалися виїхати і, звісно, ми їх консультували. Як краще? Через які країни виїжджати? Якщо їхати в Україну, то який кордон ще діє між Російською Федерацією та Україною? У нас таких кейсів чимало. У нас є окремий юрист, який цим займається», – повідомив голова Кримськотатарського ресурсного центру.
Здатися в полон українській армії
Для тих, кого російська влада Криму змогла мобілізувати та відправити в зону бойових дій, існує варіант здачі в полон за допомогою «Хочу жить» – українського державного проєкту Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими за підтримки Міністерства оборони України.
Тих, хто скористався цією опцією, вже тисячі, каже Петро Яценко, речник українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими в коментарі Крим.Реалії.
«Потрібно заздалегідь звернутися, зареєструватися або в чат-боті, або через оператора і залишити свої дані про те, що ви хочете брати участь у програмі... По можливості, операція зі здачі в полон організується саме на тій ділянці, де він (військовослужбовець – КР) перебуває», – каже Яценко.
Кожна операція зі здачі в полон розробляється індивідуально. Якщо військовослужбовець ухвалює рішення здатися в полон, то в штабі радять заздалегідь зареєструватися в програмі, бо пізніше в зоні бойових дій виходити на зв'язок може бути важко. Тим військовослужбовцям, які здаються в полон за програмою «Хочу жити», гарантується дотримання Женевської конвенції.
«Також для тих, хто здався за програмою «Хочу жити», є певні речі, на які не може претендувати той, хто потрапив у полон, коли був захоплений у бою. Це можливість отримати притулок після закінчення війни. Притулок в Україні чи іншій європейській країні. Такі домовленості є, але це, знову-таки, після закінчення війни», – додав Яценко.
Варто зауважити, що раніше, в інтерв'ю Крим.Реалії, голова Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов повідомив, що в Кремлі також розглядають можливість про додатковий призов ще 450 тисяч осіб.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
