БЕРЛІН – Перебуваючи з офіційним візитом у столиці Німеччини 12 липня, президент України Володимир Зеленський провів зустрічі з президентом ФРН Франком-Вальтером Штайнмаєром та канцлеркою Анґелою Меркель. Як напередодні поїздки до Берліну наголошував глава української держави, його основною метою стане спроба переконати німецьких партнерів, що завершення будівництва газогону «Північний потік-2» є питанням безпеки, а не економіки. Утім, позиція ФРН залишилась незмінною – проєкт наближається до завершення. Зеленському забракло аргументів чи справа в іншому?
Транзит газу, попри «Північний потік-2»
Свою промову під час брифінгу після 20-хвилинної розмови тет-а-тет із Володимиром Зеленським німецька канцлерка розпочала зі слів про те, що обидві країни перебувають у дружніх відносинах.
Президент Зеленський безупинно наголошував, що запуск «Північного потоку-2» несе загрозу з боку Росії для усього регіону. Що цей проєкт не тільки позбавляє Україну статусу країни-транзитерки, але й розв’язує руки Кремлю щодо агресивних дій проти України. Утім, як стало зрозуміло із пресконференції, німці не планують діяти у напрямку зупинки цього російського проєкту.
Натомість Анґела Меркель запевнила Зеленського, що Україна залишатиметься транзитеркою російського газу до Європи навіть після запуску «Північного потоку-2».
«Ми цього досягнемо. Ми це обіцяли. Я дотримуюся своїх обіцянок. І це стосується кожного канцлера Німеччини», – чітко зазначила Меркель.
На її думку, підписаний за сприяння Німеччини контракт між Україною та Росією до 2024 року щодо транзиту газу це доводить. Варто зазначити, що умови цього контракту передбачають продовження його дії до 2034 року.
Однак президент України ще раз підкреслив, що домовленостям з Росією не варто довіряти, і йому хотілося б отримати більш конкретні гарантії від ЄС, зокрема Франції та Німеччини. Зокрема, він висловив бажання підняти питання «Північного потоку-2» і на наступній зустрічі у «нормандському форматі».
«Це також невід’ємне питання безпеки України, тому має обговорюватися і у цьому форматі», – сказав український президент.
Німецька канцлерка не виключила можливості такого обговорення на полях зустрічі, утім, відкинула ідею прив’язувати це питання до основної проблематики цього формату.
За її словами, Берлін цілком серйозно сприймає занепокоєння України. Тому пропозиція конкретних гарантій Україні стане предметом її розмови під час зустрічі із президентом США Джо Байденом, на яку вона вирушить вже 15 липня. Водночас канцлерка зазначила, що не думає, що до того часу вже будуть підготовлені якісь конкретні документи, проте зустріч сприятиме напрацюванню спільної зі США позиції.
Донбас, зброя та «Нормандія»
Не менш важливою темою під час візиту президента України до Берліна стало обговорення ситуації на Донбасі. Це питання Володимир Зеленський піднімав як на зустрічі із федеральним президентом Франком-Вальтером Штайнмаєром, так із канцлеркою Меркель. Обидва німецькі лідери наголосили, що підтримка їхньою країною територіальної цілісності України залишається незмінною, як і політика невизнання російської спроби анексії Криму.
Під час спільної пресконференції німецька канцлерка підкреслила, що вона знає про втрати серед українських військових, які сталися за останній тиждень. Разом з тим Анґела Меркель зазначила, що імплементація так званої «формули Штайнмаєра» до українського законодавства має відбутися, що сприятиме проведенню виборів в ОРДЛО.
Водночас питання постачання зброї Німеччиною Україні взагалі не піднімалося під час брифінгу двох лідерів держав. Неочікувано для журналістів не відбулася і запланована зустріч Зеленського із міністеркою оборони ФРН Аннегрет Крамп-Карренбауер, анонс якої було оприлюднено на сайті німецького відомства ще минулого тижня. Як стало відомо з джерел в оточенні президента, зустріч не відбулася, «бо у президента змінилися плани». Вочевидь, безперспективність цих переговорів стала зрозумілою ще у Києві, кажуть аналітики, адже український міністр оборони Андрій Таран навіть не прилітав до Берліна.
Враховуючи той факт, що, найімовірніше, наступна зустріч у «нормандському форматі» відбудеться вже без участі чинної канцлерки, українська сторона зараз активно намагається налагоджувати зв’язки з усіма потенційними її наступниками. Так, без додаткових оголошень Володимир Зеленський прибув до Берліна на день раніше, ніж мав розпочатися його офіційний візит. І першим, з ким він зустрівся, став кандидат у канцлери від союзу ХДС/ХСС Армін Лашет, у якого зараз найбільші шанси обійняти цю посади після виборів восени. Якщо Лашет очолить новий німецький уряд, то саме він заміть Меркель у «нормандському форматі». Попри те, що під час цієї зустрічі не було досягнуто жодних офіційних домовленостей, вона стала важливим кроком до налагодження зв’язків з ймовірними новими лідерами Німеччини, зазначають аналітики.
Реформи та вакцини
Президент Володимир Зеленський під час візиту також розповідав своїм німецьким колегам про перебіг реформ в Україні. Зокрема, він акцентував увагу на запуску судової реформи та антиолігархічному законі.
Український президент переконував свого німецького колегу, що закон про деолігархізацію забезпечить відділення в Україні великого бізнесу від політики. На це Штайнмаєр відреагував припущенням, що це сприятиме покращенню бізнес-клімату в країні та зацікавленості німецького бізнесу в інвестиціях.
Одним з конкретних досягнень візиту Володимира Зеленського до Німеччини стала обіцянка канцлерки Анґели Меркель надати України 1,5 мільйона доз вакцини проти коронавірусу. Утім, вона не уточнила, вакцина якої компанії та коли саме вона буде передана. На цей момент вакцинація у ФРН відбувається трьома препаратами – BioNTech/Pfizer, Moderna та Johnson&Johnson.
Вечеря, яка за зачиненими дверима відбувалася після спільного брифінгу Зеленського та Меркель, тривала понад три години. Чи було досягнуто конкретики, якого так прагнув український президент за підсумками цієї зустрічі у Берліні, вочевидь, стане відомо вже найближчим часом. Адже цей візит передував зустрічі німецької канцлерки з президентом США, якого також має відвідати у липні і Володимир Зеленський.
