Володимир Зеленський прилетів до США. В Офісі українського президента кажуть, що він хоче обговорити з президентом США Дональдом Трампом стратегічне партнерство, а не тільки допомогу.
Зустріч президентів пройде на тлі міжнародного скандалу: неназваний співробітник американських спецслужб прослухав розмову Трампа з лідером іншої країни і вирішив, що висловлена президентом інформація стосується національної безпеки країни й може завдати шкоди США. Американська преса з'ясувала, що лідером іншої країни був саме Зеленський.
Опоненти Дональда Трампа припускають, що президент США тиснув на Володимира Зеленського, і вимагають публікації стенограми цієї телефонної розмови. Вони стверджують, що нібито Трамп просив Зеленського порушити кримінальну справу проти сина одного зі своїх конкурентів – Джо Байдена (основний кандидат Демократичної партії США на виборах президента 2020 року).
Білий дім все заперечує і каже, що нічого незаконного під час спілкування президентів не було.
«Не потрібно розраховувати на якісь одкровення»
Сергій Лещенко, вже колишній депутат Верховної Ради України, напередодні написав статтю для The Washington Post, в якій повідомив, що як учасник подій готовий свідчити перед Конгресом США про спроби адвоката Дональда Трампа Руді Джуліані втрутитися в українську політику і втягнути нову владу в вибори президента США.
В ефірі програми «Вечір» Сергій Лещенко розповів, як, на його думку, може пройти зустріч Трампа і Зеленського.
– Зеленський прилетів до Вашингтона. Що Трамп може від нього хотіти?
– Я думаю, зараз, після наступу демократів на Джуліані, риторика Трампа зміниться: він, швидше, буде більш м'який і навряд чи вимагатиме розслідувати справу Байдена, а швидше, пропонуватиме не розголошувати зміст їхньої розмови.
Коли розмовляють два президенти, розмови фіксувалися з двох сторін – з української та американської. І якщо в Америці Трамп блокує оприлюднення цієї стенограми на рівні Білого дому, свого офісу, то йому потрібно добитися від Зеленського гарантій, що і українська сторона не буде оприлюднювати зміст цієї розмови у вигляді якоїсь транскрипції чи стенограми.
Тепер вже сама карта лягає Зеленському в руки: замість того, щоб щось робити, тепер йому досить нічого не робити – і він отримає симпатії з боку Трампа.
– Маючи таку карту в руках, Зеленський може щось попросити у Трампа? І що він може попросити?
– Я не думаю, що він буде шантажувати Трампа. Навряд чи це продуктивна позиція. Він просто повинен сподобатися, показати свою відкритість, свою готовність працювати і з демократами, і з республіканцями – тобто дотримуватися нейтралітету й обом таборам посилати сигнал: розбирайтеся самі, не втягуйте мене.
– Що за це може отримати Україна?
– Я думаю, що якісь конкретні торги під час зустрічі Трампа і Зеленського навряд чи будуть мати місце. Це буде ознайомлювальне спілкування.
– Цей візит Зеленського відіб'ється якось на внутрішній політиці США?
– Це залежить від того, чи зронить хоч слово Зеленський щодо цього скандалу. Всі завмерли в очікуванні, що він скаже.
Насправді ці очікування завищені, тому що Зеленський буде максимально нейтрально говорити, щоб не підтримувати жодну сторону.
Не потрібно розраховувати на якісь одкровення під час цього візиту. І, чесно кажучи, будь-який президент на його місці чинив би так само, тому що важливо займати позицію своєї країни, а не якоїсь партії в Америці.
«Зеленському не варто псувати стосунки з Трампом»
Сергій Постоловський, письменник, політичний аналітик, кандидат політичних наук, розповів, про що Зеленський може домовлятися з Трампом.
– Складається враження, що Дональд Трамп, як і свого часу президент Росії Володимир Путін, не оцінив гідно і пропорційно роль України в його політичному житті. Тепер це оцінять, так?
– Думаю, оцінять. Але тут давайте краще поговоримо про роль самої України.
– Я до цього і веду. Я хочу зрозуміти роль України у виборах президента США, вона вдруге, до речі, стає помітною. Як так вийшло?
– Вийшло так, що все-таки, починаючи з 2014 року, коли почалася війна на Донбасі, Україна в Європі – це головна така больова точка. Що б там не говорила сьогодні Росія, що Україна не має такого значення, або як би не хотіла не звертати на це свою увагу Європа, але Україна залишається центральною темою і центральної больовою точкою не тільки для Європи, але і для Сполучених Штатів.
Що стосується всієї ситуації з цією телефонною розмовою, тут головне, мені здається, щоб Володимир Зеленський залишався все-таки президентом України під час візиту до Сполучених Штатів.
– Я правильно розумію, що Зеленський приїхав із країни, яка може про щось Трампа попросити, але таким козирем тепер уже, після того як стався цей витік, як ви думаєте?
– Я думаю, що тут треба повести себе, знаєте, як джентльмен: що було – те було, давайте говорити про майбутнє. В якомусь такому ключі.
– Як треба поводитися Зеленському в Сполучених Штатах Америки, як ви думаєте?
– Зеленському потрібно поводитися рівнозначно як з республіканцями, так і з демократами. Але у випадку з Дональдом Трампом потрібно не забувати, що на сьогодні Дональд Трамп все-таки є президентом Америки. І вибори відбудуться тільки через понад рік, і невідомо, хто переможе. А жити і вирішувати проблеми, в тому числі і проблеми Донбасу, потрібно сьогодні. Тому я б не став на місці Зеленського, наприклад, псувати стосунки з Трампом на догоду Демократичній партії.
– Що може Зеленський зараз попросити у Дональда Трампа і що повинен зробити?
– Я думаю, по-перше, він повинен попросити військової допомоги, тобто виділення та збільшення фінансування. Також Трамп уже заявив про те, що не тільки Америка повинна допомагати, але і Європа, в першу чергу Франція і Німеччина. Я думаю, що тут теж було б непогано попросити Трампа, щоб він впливав на Європу щодо військової допомоги.
Але найголовніше, про що може говорити Зеленський з Трампом, – мені здається, це все-таки вплив Сполучених Штатів на Францію і Німеччину в контексті майбутньої зустрічі в «нормандському форматі». Тому що сьогодні ми бачимо останні заяви Франції, Німеччини, їх настрої впродовж останніх місяців: Париж і Берлін в принципі не проти швидко і по-тихому, мирно вирішити військовий конфлікт на Донбасі.
Оригінал – на сайті «Настоящее время»
