Зеленський, контрабанда і «бойова сокира» РНБО

Санкції проти низки російських та українських компаній, а також окремих громадян, яких звинуватили в контрабанді – такими є наслідки останнього рішення РНБО та відповідного указу президента України Володимира Зеленського. На думку експертів, такі кроки Банкової не вирішать проблему та не замінять реформу митниці. Втім, дехто з фахівців припускає, що оголошення «найбільших контрабандистів» персонами нон грата може мати короткостроковий позитивний ефект – але лише за умови, що наступними кроками стануть судова реформа, повне перезавантаження митниці й дерегуляція.

10 українських громадян та 79 юридичних осіб потрапили під санкції з 2 квітня: про це йдеться у рішенні Ради нацбезпеки та оборони й в указі президента, який вводить його в дію.

Чому за проблему контрабанди взялася саме РНБО? Згідно з українським законодавством, санкції – це інструмент, який застосовується, зокрема проти осіб, причетних до тероризму. Президент України Володимир Зеленський, пояснюючи цей крок, прирівняв до тероризму контрабанду.

«Це – економічний тероризм проти України. За розрахунками експертів, збитки через контрабанду сягають 300 мільярдів гривень (на рік – ред.), що недоотримав державний бюджет України. З них понад 100 мільярдів – внаслідок неефективної роботи митниці. Сьогодні вперше в історії України запроваджені персональні санкції, зокрема – заблоковані активи (майно) осіб, яких, за аналітичними даними РНБО та СБУ, можна назвати топ-десяткою української контрабанди», – стверджує Зеленський.

І запевняє, що боротьба з контрабандою буде продовжена.

«Механіка» санкцій проти контрабанди: як це працює

Пропозиції про санкції від 2 квітня подала СБУ, вона ж наводила членам РНБО аргументи про причетність юридичних та фізичних осіб до контрабанди.

До складу РНБО, крім президента (голови цього органу) і секретаря Олексія Данілова, входять спікер ВРУ Дмитро Разумков, голова СБУ Іван Баканов, генпрокурорка Ірина Венедіктова, а також керівники Нацбанку, Служби зовнішньої розвідки, Служби фінансового моніторингу, Національної академії наук, а ще прем’єр Денис Шмигаль, всі віцепрем’єри та низка міністрів. Саме вони ухвалюють колегіальне рішення – більшістю голосів. Так було і у випадку санкцій щодо звинувачених у контрабанді.

Рішення РНБО включає не лише перелік осіб і компаній, а й конкретні обмеження для них тривалістю три роки.

«Санкції проти контрабандистів» передбачають:

• обмеження на розпорядження власним майном;
• заборону на торговельні операції, перевезення чи транзит вантажів;
• обмеження на виведення коштів з України;
• припинення виконання зобов’язань за контрактами;
• відкликання ліцензій та дозволів;
• заборону на видачу нових ліцензій та дозволів;
• недопуск до приватизації, оренди, ринку цінних паперів;
• припинення торговельних угод, спільних проєктів та заборона на передачу технологій;
• заборону на використання суден в територіальних водах України.

І головний нюанс: для того, щоб рішення про санкції почало діяти – не потрібно ні ухвали суду, ні голосування у парламенті, ні рішення Кабміну: згідно з українським законодавством, достатньо рішення РНБО та указу президента.

Саме ця простота є причиною того, що Володимир Зеленський дедалі частіше використовує РНБО для найрізноманітніших цілей, пояснює в коментарі Радіо Свобода політолог Євген Магда. На його думку, Зеленський щоп'ятниці «хапається за бойову сокиру РНБО» через те, що інші доступні йому владні інструменти працюють ненадійно.

«Я так розумію, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков не віддає «своє» МВС у «лізинг» Зеленському, щоб той міг його використати. Офіс генпрокурора не виправдав президентських надій. А рішення РНБО вводяться в дію лише указом президента. І більше нічого не треба, – пояснює політолог. – Питання в простоті застосування цього механізму та в його медійному ефекті: це наче такий собі популярний серіал по п'ятницях».

Що відбуватиметься далі? Всі органи влади, включно з митницею, прикордонниками, Нацбанком та кожним міністерством, зобов'язані заблокувати всю активність підсанкційних осіб, як це визначило РНБО та указ президента: адже останній має силу закону.

Зокрема, митниця і прикордонники не пропускатимуть їхні транспорт та вантажі, а банки блокуватимуть транзакції.

Як зміниться робота митниці з урахуванням санкцій – Радіо Свобода запитало у Держмитслужби.

«Наше керівництво не коментуватиме питання санкцій через велику завантаженість роботою», – відповіли Радіо Свобода у пресслужбі відомства.

Хто саме потрапив під санкції?

Десять фізичних осіб під санкціями РНБО:

Вадим Альперін, громадянин України та Ізраїлю, а також українські громадяни Іван Бокало, Володимир Дідух, Олександр Єрімічук, Олександр Кравченко, Юрій Кушнір, Валерій Пересоляк, Орест Фірманюк, Олександр Чудаков, Віктор Шерман.

Вадим Альперін – найвідоміший з них. Це бізнесмен, який народився в Одеській області, починав з горілчаного бізнесу, переїхав до Ізраїлю, а потім повернувся до України. Його статки оцінюють у понад мільярд доларів, він є фігурантом кількох кримінальних проваджень, пов'язаних із контрабандою, хабарництвом, ухилянням від сплати податків.

Розслідування проєкту «Слідство.Інфо» доводить, що Вадим Альперін нібито платить хабарі суддям та прокурорам для отримання потрібних йому рішень у судах.

Що ж до юридичних осіб, то 11 із них – російські: зареєстровані в самій Росії або в окупованому нею Криму. Решта 68 – українські компанії.

Російські юридичні особи під санкціями РНБО:

• ТОВ «Снабком»;
• федеральне агентство у справах СНД («Россотрудничєство»);
• ТОВ «Волга-Днєпр»;
• завод «Спецагрегат»;
• завод «Молот – Механика» (в окупованому Криму);
• «Сєвмормаш – 2М» (в окупованому Криму);
• спеціальна виробничо-технічна база «Звьоздочка»;
• центр судоремонту «Дальзавод»;
• «Севастопольський агрегатний завод» ( в окупованому Криму);
• АТ «514-й авіаційний ремонтний завод»;
• АТ «322-й авіаційний ремонтний завод».

На санкції проти російських юридичних осіб вже відреагував прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков. «Ми скоро, напевно, з Україною дійдемо до такого рівня відносин, що для взаємності не залишиться місця. Ми розірвемо взагалі все, що є, це погано», – сказав Пєсков, відповідаючи на запитання російських журналістів про санкції щодо «Россотрудничєства», передає російська агенція РБК.

Українські підсанкційні компанії – це переважно підприємства, які займаються торгівлею та логістикою. РНБО наводить їхній повний перелік.

Санкції, затверджені Зеленським, стосуються посередників та перевізників, наголошує колишній голова Держмитслужби Максим Нефьодов, а нині – інвестиційний банкір та депутат Київради від фракції «Голос».

«Якщо СБУ знає, що це злочинці, то де ж кримінальні справи, арешти та вилучення контрабандних товарів? Якщо виявиться, що такої інформації в них немає, то виникає запитання: як формуються ці переліки і чи не опиниться в них завтра хто завгодно, а хтось (за хабар) зі списку зникне? Якщо ж говорити про суть переліку, то в ньому вказані карго-оператори: це ті, хто працює на ринку доставки товарів і має справи як з «білими» (розмитненими), так і з «сірими» вантажами, які забезпечують логістику як легальними, так і нелегальними засобами», – говорить екскерівник української митниці.

У Максима Нефьодова виникає запитання: чому в санкційному переліку вказана лише незначна частина таких операторів і чому там не згадують організаторів інших схем, як-от:

• поштова контрабанда;
• перевезення цінностей авіацією (у багажних відправленнях),
• контрабанда палива морськими танкерами;
• контрабанда цигарок через українсько-російський кордон.

З іншого боку, транспортні оператори, які потрапили під санкції, бувають у парламенті, в уряді та на Банковій, а основні їхні знаряддя праці – зв'язки та мобільний телефон, вважає Нефьодов. Відтак санкції проти них навряд чи будуть ефективними.

«Якщо закриють одну торговельну компанію, то вони створять сто інших», – пояснює колишній очільник Держмитслужби.

Експерти: санкції РНБО проти контрабанди – це пошук простих рішень замість реформ

Президент України Володимир Зеленський та інші посадовці, які ініціювали «антиконтрабандні» рішення РНБО, як виглядає, шукають прості рішення й не розуміють природи проблем на митниці, вважає Максим Нефьодов.

«Це пошук чарівної палички, яка б дозволила без проведення системних змін показати покращення. А з іншого боку – це симуляція ... частиною посадовців, які підсовують ці переліки президенту. Йому мали б принаймні пояснити, що карго-оператори – це не злочинці, які ховаються і ночами щось тягають через кордон... Вони виконують таку собі «сіру» бізнес-функцію», – пояснює експосадовець та інвестиційний банкір.

За його словами, фігуранти санкцій – люди, які знайомі з митниками, прикордонниками, працівниками прокуратури та СБУ, що дозволяє їм домовлятися про так звані «ліберальні умови ввезення та оформлення товарів». Отже, на його думку, санкції проти них означатимуть не припинення діяльності, а лише додаткові витрати.

Громадська активістка, колишня очільниця Одеської митниці Юлія Марушевська називає санкції РНБО «спуском пари».

«Є суспільний запит. Окрім того, чинна влада від початку обіцяла «щось зробити з контрабандою» – от вони «щось» і зробили! Але тут потрібен не указ президента, потрібне нове законодавство», – вважає Юлія Марушевська.

Рішення РНБО засвідчило, що у влади немає політичної волі проводити реальні реформи, які б зробили фігурантів санкцій (логістичних посередників) непотрібними, говорить Максим Нефьодов.

Реформи, які б обмежили контрабанду

(на думку експертів):

• технічне переоснащення митниці;
• кадрова реформа митної служби та відкриті конкурси на посади;
• залучення до цього відомства нових людей з бізнесу та громадського сектору;
• реформа судів, прокуратури та СБУ;
• максимальне спрощення митного оформлення вантажів для українського бізнесу.

«Якщо держава не задовольнить попит українських підприємців на просте розмитнення товарів, то його задовольнить контрабандист», – пояснює Юлія Марушевська.

«Санкції проти контрабандистів»: якими будуть наслідки?

Застосування такого органу, як РНБО для боротьби з контрабандою – це демонстрація нездатності діяти з боку глави держави, який сконцентрував величезну владу, але не здатен нею оперувати, пояснює голова організації State Watch Гліб Канєвський.

«Влада не розуміє, як побороти контрабанду, і тому намагається вдаватися до якихось «креативних» рішень. Чи поборе Зеленський контрабанду за допомогою санкцій? Ні! На заміну тим, кого без суду оголосили винними, прийдуть інші. Тому що це явище залежить від того, як працюють митниця, суди та правоохоронні органи. Потрібні не санкції, а обґрунтовані підозри та рішення судів», – закликає Канєвський.

Окрім того, прогнозує експерт, після зміни влади ті, хто потрапив під санкції, цілком можуть виграти суди проти держави Україна, просто довівши, що їх визнали винними без суду.

Зі свого боку Юлія Марушевська визнає, що санкції були б гарним початком вирішення проблеми контрабанди, якби слідом за ними йшли системні перетворення у галузі.

«Контрабандисти почали відбілювати свою репутацію, і тут вони отримують «чорну мітку», позбутися якої вже не вийде», – пояснює експертка.

Між тим, Євген Магда наголошує, що Зеленський застосовує РНБО не за призначенням, і це може мати згубні наслідки.

«Це називають «догратися до мишей» або ж «забивати цвяхи мікроскопом». Замість того, щоб проводити судову реформу та інші суттєві зміни, ми бачимо підміну понять, такий собі «серіал простих рішень». Таких рішень може бути дуже багато. Як наслідок, Україна в очах західних партнерів виглядає просто по-дурному», – попереджає експерт про втрату зовнішньополітичного іміджу.

Українське суспільство не може на це реагувати, оскільки «вимотане коронавірусом та економічними негараздами», пояснює Євген Магда. Однак він не відкидає, що одна з подібних подій в якийсь момент може викликати «ефект метелика» та призвести до радикальних змін в Україні.

Схожий прогноз робить і Гліб Канєвський. На його думку, така зручна для Зеленського «зброя», як РНБО, у певний момент вичерпає себе, і кінець його президентського правління виявиться значно складнішим, ніж у будь-кого з українських президентів. Якщо глава держави не переорієнтується від простих рішень до реальних реформ, то на його управлінське безсилля накладуться ще й війна та пандемія, а в такій надскладній ситуації не опинявся ще ніхто із попередників Зеленського, попереджає експерт.