У Севастополі може з'явитися закон, що захищає всі зелені насадження в місті, зокрема й ті, які ростуть поза особливо охоронюваними природними територіями. З такою ініціативою виступили депутати підконтрольних Москві законодавчих зборів міста, а також учені з Російського ботанічного товариства. Чи необхідний місту такий закон, і до чого може призвести його ухвалення? Відповіді на ці запитання шукав кореспондент Крим.Реалії.
Останнім часом у Севастополі регулярно рапортують про довільне знищення дерев та інших зелених насаджень при проведенні реконструкцій міських вулиць, площ та інших громадських просторів. Один із останніх випадків масового спилювання дерев стався на центральному міському пагорбі.
На думку експертів, таких історій вдалося б уникнути, якби рівень захисту міської флори, передбачений регіональним законодавством, відповідав його федеральним російським аналогам.
Ідею про те, що севастопольські рослини потребують окремого законодавчого акту, запропонував громадськості депутат від партії «Зеленые» В'ячеслав Горєлов, відомий, перш за все, своєю діяльністю щодо захисту особливо охоронюваних природних територій і громадських просторів. На одній із пресконференцій, під час якої йшлося про пошкодження або знищення дерев на центральному пагорбі, Горєлов сказав, що дерева страждають через будівельну техніку, яка ремонтує дорогу.
«Припустімо, потрібно замінити бордюри. Виїжджає машина, яка за допомогою спеціального захвату ці бордюри витягує. При цьому вона проходить краєм дороги, торкаючись зелених насаджень, які її оточують. А оскільки ця машина має досить великі габарити, то або зрізує стовбури, або гілки ламає. Я це бачив неодноразово», ‒ сказав Горєлов.
Питання ефективності
Сьогодні, констатують експерти, боротися з подібним ремонтом можна лише в центрі Севастополя ‒ у місцевості, яка має статус історичного поселення. В інших районах міста безконтрольне знесення дерев виправдається будівельниками.
Зокрема, за їхніми словами, сьогоднішні нормативи ширини пішохідних доріжок відрізняються від колишніх, тому при розширенні доріжок пошкоджуються або коріння дерев, висаджених уздовж узбіччя, або вся рослина. Водночас, не розширювати доріжки не можна, оскільки невідповідну нормативу роботу не схвалить обов'язкова експертиза, об'єкт не буде зданий в експлуатацію.
Компанія, яка працює з дорожнім полотном, часто взагалі не має жодних проблем при пошкодженні зелених насадженьМаргарита Литвиненко
«Дорога, її будівництво або ремонт ‒ це дійсно найстрашніше. Компанія, яка працює з дорожнім полотном, часто взагалі не має жодних проблем при пошкодженні зелених насаджень. І навіть якщо від них вимагатимуть компенсації цих збитків у натуральному вигляді, грамотний штат юристів завжди зможе відбитися в суді», ‒ розповіла кореспонденту Крим.Реалії севастопольський громадський еколог Маргарита Литвиненко.
Основою нового закону, який планують ухвалити депутати, має стати компенсаційне озеленення, вважає член Російського ботанічного товариства Наталія Мільчакова. Іншими словами, знищуючи при проведенні будівельних робіт дерева, компанія має висадити нові. Причому, компенсувати рослинність потрібно за територіальною ознакою ‒ в тому ж районі, де раніше була знищена флора. Якщо з об'єктивних причин цього зробити не вийде, озеленюється найближча доступна ділянка, але вже в подвійному розмірі.
На особливу увагу, за словами Мильчакової, заслуговує відсутність у чинній регіональній нормативній базі вичерпного переліку ситуацій, за яких компанії можуть відмовити у видачі білета на вирубку дерева.
Маргарита Литвиненко вважає, що компенсаційне озеленення не є ефективним способом боротьби за збереження зелених насаджень, оскільки часто висаджені забудовником дерева гинуть за рік або два.
Компанія висадить компенсаційну площу дерев або чагарників, які знищила, але який сенс, якщо через рік, два або три всі ці дерева засохнуть?Маргарита Литвиненко
«Само собою компенсаційне озеленення, як навантаження для будівельної компанії ‒ це не засіб захисту зелених насаджень у місті. Компанія висадить компенсаційну площу дерев або чагарників, які знищила, навіть у подвійному розмірі висадить, але який сенс, якщо через рік, два або три всі ці дерева засохнуть? Так зазвичай і трапляється. Сенс буде лише якщо змушувати ці компанії упродовж якогось часу доглядати за цією площею та стежити за тим, щоб всі рослини виживали», ‒ зазначила Литвиненко.
Один пишемо, два в умі
Ще однією важливою, на думку експертів, функцією нового закону або ухвалених на його основі підзаконних актів має стати нова інвентаризація дерев, яка, за словами депутата Горєлова, останнім часом не відбувалася. Голова російських Закзборів Севастополя Володимир Нємцев у відповідь на це повідомив, що ініціювати подібні заходи активісти намагалися двічі ‒ у 2014 і 2015 роках. Але, як видно, не знайшли однодумців серед чиновників уряду.
За підсумками проведеної інвентаризації, зокрема, планується створити реєстр меморіальних та історично важливих дерев. А такі дерева, нагадує Горєлов, ростуть не тільки на території севастопольських парків.
«Більше ніж 10 платанів на вулиці Совєцькій (на центральному міському пагорбі ‒ КР), вік яких у 1976 році був визначений як 100 років і більше», ‒ сказав депутат.
Водночас, за інформацією Маргарити Литвиненко, інвентаризація дерев у Севастополі проводилася в середині минулого десятиліття. З якої причини попередні спікери не знайомі з цими документами, їй невідомо.
Важко уявити, як інвентаризація допоможе на практиці зупинити хаотичну вирубку рослинМаргарита Литвиненко
«Я особисто бачила ці документи про інвентаризацію. Чому Горєлов каже, що вона не відбувалася, важко сказати. Можливо, має місце сумлінна омана. У будь-якому випадку, інвентаризація, хоч і є дійсно корисним заходом, але важко уявити, як вона допоможе на практиці зупинити хаотичну вирубку рослин. Якщо комплексно не підходити до проблеми, то все це зведеться до констатації фактів: ось, у документах є дерево, а на практиці його вже спиляли. І ніхто не поніс відповідальності», ‒ додає громадська активістка.
Головною перешкодою в ефективній боротьбі за збереження севастопольської міської флори Литвиненко бачить корупцію, а також велике лобі девелоперського бізнесу, що працює в усіх інститутах державної та муніципальної влади Севастополя.
Незважаючи на ініціативи низки депутатів і вчених, заходи щодо інвентаризації в будь-якому випадку доведеться відкласти на рік, ба й на два. У проєкті севастопольського закону про бюджет міста на 2020 рік фінансових коштів на її проведення не закладено.
