Телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», записав інтерв'ю із колишніми білоруськими силовиками про аудіозапис, на якому обговорюють убивство Павла Шеремета.
Європейське видання EUobserver опублікувало запис розмови, зроблений у 2012 році. Один із голосів на ньому схожий на голос тогочасного керівника КДБ Білорусі Вадима Зайцева.
На аудіофайлі троє людей обговорюють операцію із ліквідації Олега Алкаєва, колишнього начальника мінського СІЗО №1, Володимира Бородача, колишнього командира бригади спецназу, і В'ячеслава Дудкіна, колишнього виконувача обов'язків начальника відділу боротьби з корупцією. На цю операцію, нібито на спецрахунку президента Білорусі Олександра Лукашенка, було «понад півтора мільйона доларів». Співрозмовники обговорюють також убивство журналіста Павла Шеремета з використанням «закладки» (вибухівки – ред.) – «щоб цього щура, б **дь, зовсім, б **дь, ні рук, ні ніг не зберуть».
Достовірність запису виданню EUobserver підтвердили фахівці NATO в Білорусі, знайомі зі Зайцевим. Телеканалу «Настоящее время» про «стовідсоткові докази» справжності аудіо заявив Ігор Макар, колишній заступник командира бойової групи антитерористичного підрозділу МВС Білорусі «Алмаз». Із 2006 року він перебуває у політичній еміграції, але підтримує зв'язок із нинішніми чинними білоруськими силовиками. Саме Макар надав запис виданню, заявивши, що «готовий дати свідчення в суді, що він є справжнім».
Ігор Макар розповів, як до нього потрапив цей аудіозапис, і чому він опублікований саме зараз.
«Сподіваюся, на це відреагує Росія і світ»
– Як до вас потрапив цей запис і чи намагалися ви опублікувати його раніше?
– Цей запис я отримав зі своїх джерел у 2012 році. Я тоді не намагався з цим записом щось зробити, оскільки змінити ситуацію в Білорусі було неможливо. І, швидше за все, якби я цим займався, то моєму життю загрожувала б дуже серйозна небезпека. Але у цьому запису я почув ім'я мого близького друга – це Олег Алкаєв. Тому я вжив заходів і звернувся до спецслужб Сполучених Штатів, щоб вони допомогли.
Сполучені Штати, як я розумію, допомогли, тому що в Німеччині звернулися до Олега Алкаєва з кримінальної поліції із пропозицією надати охорону. Його попередили, що через загрозу життю не можна виїжджати з Німеччини.
У МЗС Білорусі також відправили повідомлення, що США в курсі того, що планується убивство людей і що цього не варто робити. І після цього Лукашенко зняв із посади голову Комітету держбезпеки Вадима Юрійовича Зайцева.
– Ви згадали Олега Алкаєва. У розмові з нашими колегами з білоруської служби Радіо Свобода він сказав, що також займається розслідуванням. Ви обговорювали з ним це?
– Ми з ним спілкуємося і дуже часто. Ми зараз займаємося ініціативою «Білоруський народний трибунал». Коли ця інформація була щодо запису, я Олега Алкаєва попередив – він приїжджав до мене в Вільнюс.
Я йому дав послухати цей уривок, де йому погрожують, щоб він розумів, що це дійсно правда. І він писав лист (і мені його теж надсилав) від себе голові КДБ, на той час – Зайцеву. Цей лист теж є, його можна опублікувати. Ми будемо далі все це розбирати і розслідувати.
– Міжнародні експерти не змогли повністю верифікувати автентичність цієї розмови. Ви стверджуєте, що запис справжній. У вас є підстави довіряти вашому джерелу?
– У мене є стовідсотковий доказ, що цей запис є справжнім. Перше, що було зроблено, – фоноскопічна експертиза, а друге – моє анонімне джерело безпосередньо спілкувалося із людьми, які на цьому записі, і які знають, як це все відбувалося більш детально і докладно.
Це джерело може дати свідчення в суді або в Генеральній прокуратурі України.
– Зараз ваш джерело перебуває у безпеці?
– Уже в безпеці, саме тому я все це і опублікував.
– А раніше ця людина перебувала на території Білорусі?
– Так.
– Ви сказали, що не хотіли публікувати запис раніше, бо не вірили в те, що в Білорусі можливі якісь зміни. За минулий рік на Білорусь звернули увагу в усьому світі – зараз слушний час?
– У даному записі згадувався Павло Шеремет, який і був підірваний в автомобілі точно так, як це планувалося. Так само у мене є докази і підтвердження того, що планувалося фізичне усунення Андрія Івановича Суздальцева (російський політолог і критик режиму Лукашенка; перший громадянин Російської Федерації, який став persona non grata в Білорусі, у 2006 році був позбавлений права на проживання і депортований до Росії із формулюванням: «є загрозою національній безпеці Білорусі» – ред.). Цього на аудіо немає, але це підтвердить моє джерело особисто – в суді.
Я дуже сподіваюся, що на це все відреагує Російська Федерація. Я дуже сподіваюся, що відреагує світова спільнота, зокрема, європейська, що відреагує Америка. І я думаю, що нарешті-то ми зможемо побороти цей диктаторський режим, який діє в нашій рідній країні Білорусі.
– До якої інстанції ви хотіли б дійти в цьому розгляді?
– Ми плануємо зробити заяву і звернути увагу на цю ситуацію світової спільноти.
І, звичайно, щоб цей процес був у Гаазькому суді.
Чому Алкаєв?
Серед осіб, про яких говорять на оприлюдненому аудіозапису, є і Олег Алкаєв, колишній начальник СІЗО № 1 Мінська.
Колись він розповідав «Настоящему времени», що був очевидцем страти 150 людей, про що написав книгу – «Розстрільна команда».
Павло Шеремет був редактором і видавцем цієї книги.
У 2001 році Алкаєв виступив із викриттям у справі про викрадення і умисне вбивство відомих білоруських політиків – Віктора Гончара, Анатолія Красовського і Юрія Захаренка.
Коли Алкаєву стало очевидно, що правоохоронці не збираються розслідувати ці злочини, він покинув Білорусь і отримав у 2002 році політичний притулок у Німеччині.
Ось що кажуть учасники записаної розмови про Алкаєва:
Голос 1: ... Але завдання, так, завдання встановити, хто там є, так. Хто там може бути? Там може бути Дудкін, так, там може бути Алкаєв, там Бородач, ну ось.
Голос 3: Ці всі, в принципі. Так.
Голос 2: Так. Ось я ще про Алкаєва щось не подумав, взагалі випало з голови, якщо чесно.
Голос 3: З Алкаєвим ви не знайомі?
Голос 2: Ні, з ним ми не знайомі. Ну, я знаю, хто це, але я з ним не знайомий.
Голос 1: Так ось воно і стоїть – завдання. Ну, поїдеш ти раз у Німеччину, ну встановиш там адреси. Але ж нам просто адреси то нецікаві. Ти знаєш, як там потрібно заходи проводити. Алкаєв для тебе – це, вважай, як малолєтка. Це хтось інший повинен зробити. А ось цього іншого – хто підготує? Як зробити так, щоб м-м-м? Тому я тобі кажу, що ви повинні навчати агентів усьому, так би мовити, диверсійній майстерності, може бути не всіх, так ...
Голос 1 продовжує: Повинно бути чітке уявлення, адже, ще раз повторюся, що в курс цієї справи введене досить вузьке коло людей! І президент чекає цих чітких заходів, і доручено комітету займатися цими справами. Так ось, і зрозумілі методи, якими ми повинні будемо декого втопити, декого розстріляти – це зрозуміло. А як спровокувати природний підрив, як спровокувати природну пожежу, вбивство, і всі інші речі? ...
Журналістка білоруської служби Радіо Свобода Ганна Соусь поговорила з Олегом Алкаєвим.
Колишній начальник СІЗО №1 розповідає, що у 2012 році берлінська поліція отримала інформацію про плани його усунення і запропонувала захист. Алкаєв пояснює це тим, що він є ключовим свідком зникнення і умисного вбивства відомих білоруських політиків. Він сподівається, що зараз почнеться новий етап розслідування справ зниклих безвісти вже на міжнародному рівні.
– Ви є ключовою фігурою у справі про зникнення або умисне вбивство відомих білоруських політиків Юрія Захаренка, Віктора Гончара, Анатолія Красовського. Їдучи з Білорусі, ви мали ряд документальних свідчень того, яким чином могло статися їх вбивство. Чи пов'язуєте ви те, що є на аудіозаписі, із тією інформацією, якою ви володієте, або тією, яку ви оприлюднили?
– Те, що було оприлюднено, викликало занепокоєння, не більше того.
У нас народ так влаштований: «Начебто це мене не стосується, а решта – перетреться».
Але я ж працював далі, і досить успішно працював. Просто поки не опублікував усього, і, напевно, зарано публікувати, тому що там живі люди брали участь в цьому процесі – допомагали мені. І треба перш за все про них подумати і не дати можливості нашим властям (режиму Лукашенка) усунути свої помилки, які вони допустили в ході цих злочинів.
– А що вам відомо про погрози на адресу Володимира Бородача, колишнього командира бригади спецназу Міністерства оборони, і В'ячеслава Дудкіна, колишнього начальника відділу по боротьбі з корупцією? Їх імена фігурують у цьому розслідуванні.
– В'ячеслав Дудкін був і є носієм дуже великої інформації. Наскільки Володимир Бородач володів інформацією, це треба в нього запитати. Щось він розповідав про касету із записами страти Захаренка. Можливо, він теж носій інформації, тому що він входив у тісний контакт і зі Захаренком, і з Гончарем, спілкувався із ними. Зрозуміло, що якщо вже густим гребінцем це все прочісувати, там ще багато кого можна в цей список включити.
Вчора торкнувся питання про перевидання моєї книги. У нас із Шереметом був задум перевидати, і ми працювали над продовженням. Він зі свого боку працював, допомагав, я – зі свого боку.
Я збирав інформацію, писав її, він редагував. За задумом у нас повинно було вийти друге видання книги, але не вийшло.
– Нагадаю, Павло Шеремет був редактором вашої книги «Розстрільна команда». І видавцем.
– Так, він видавець. Ми з ним контактували і працювали над продовженням. Я його попереджав, до речі: «Павло, готується щось серйозне проти тебе». Але він навіть мені не відповів.
Він був, мабуть, зайнятий, у нього був переїзд в Україну, і зі своїми проблемами він до цього серйозно не поставився. Вийшло так, як вийшло.
Шеремет був носієм інформації. І він був небезпечний тим ще, що мав доступ до засобів масової інформації. Він людина медійна.
Я, припустимо, людина кабінетна, а він – медійна. У нього там і радіо було, і телебачення. Він у будь-який момент міг озвучити щось на весь білий світ.
У цьому він був небезпечний. І як носій інформації, і як видавець, і як людина, яка працює над продовженням книги.
Звичайно, він був небезпечний.
