«Соромно називати «суперечливим» закон, який нарешті встановлює правила використання української мови як державної, не обмежуючи при цьому права національних меншин», – вважають у посольстві України у Великій Британії. Західні оглядачі активно реагують на новий закон, як вітаючи його, так і побоюючись, що він дасть підстави Росії та її пропаганді голосно говорити про нібито ущемлення прав російськомовних в Україні.
Західні оглядачі, коментуючи ухвалений Радою мовний закон, звертають увагу на його всеохопний характер та можливі негативні наслідки. Окремі коментатори також називають ухвалення закону спадком Петра Порошенка, який буцімто суперечить загальній філософії новообраного президента України Володимира Зеленського.
«Закон зачепить практично кожен аспект життя в країні. Єдиними ділянками, яких він не торкається, є приватне спілкування між людьми та релігійні обряди», – твітує про закон журналіст Радіо Свобода Крістофер Міллер.
«Позитивною подією» для України у довготерміновій перспективі назвиває закон експерт-міжнародник Алекс Кокчаров.
«Смішно говорити, що в Україні переслідують російську мову», – також твітує Кокчаров.
Як відомо, у четвер Верховна Рада ухвалила закон про функціонування державної мови, який передбачає обов'язок громадян володіти українською, усталює її пріоритетне використання чиновниками, у громадському просторі, культурі, ЗМІ.
У червні 2017-го року повідомлялося, що за результатами опитування, проведеного у травні того року Київським міжнародним інститутом соціології за кошти Університету Альберти в Канаді, 64% громадян України підтримують політику державного сприяння українській мові.
«Одна з причин, чому закон популярний, полягає у тому, що його сприймають як частину процесу наздоганяння у процесі державотворення, в якому сильна українська ідентичність несе функцію захисту він російської пропаганди, яка просуває ідею «руского міра», –твітує журналіст Ян Бейтсон.
При цьому журналіст-міжнародник нагадує, що всередині України ставиться питання про те, як визначення української мови як ключової складової української ідентичності позначиться на можливості реінтеграції Криму та Донбасу.
«У Криму, Донбасі чимало людей повірило російській пропаганді про переслідування російської мови. Це була брехня, але сьогодні збільшуються обмеження на російську мову», – відзначає Бейтсон, додаючи, що українці загалом байдуже ставляться до позиції офіційного Кремля щодо ситуації в Україні.
Натомість відомий західний експерт з питань України та політичний коментатор Тарас Кузьо сьогодні відзначає широку підтримку мовного закону у Раді. Минулого тижня Кузьо також відзначав необґрунтованість, на його думку, закидів, що російська мова в Україні утискається.
За словами Кузьо, «у будь-якому газетному кіоску в Україні можна побачитимасу російськовомних видань, але мало україномовних».
Низка оглядачів на Заході звертають увагу на можливий негативний ефект закону та на те, що він, здається, суперечить позиції переможця президентських виборів Володимира Зеленського з питань мови.
Сам Зеленський у заяві, поширеній його командою, відзначив, що має намір зробити «ретельний аналіз» мовного закону після вступу на посаду.
«Сьогодні важко спрогнозувати наслідки ухвалення цього закону – остаточний його текст, з урахуванням усіх поправок, наразі не доступний. Після мого вступу на посаду президента буде зроблений ретельний аналіз цього закону, щоб пересвідчитися, що в ньому дотримані всі конституційні права й інтереси всіх громадян України. За підсумками аналізу реагуватиму згідно з конституційними повноваженнями президента України i в інтересах громадян», – йдеться в його заяві.
«Замість того, щоб покінчити з депутатською недоторканістю, Рада ухвалила мовний закон, який є надміру інвазивним та сприятиме поділу всередині українського суспільства», – твітує Ерік Гонц, експерт неприбуткової організації «Центр міжнародного приватного підприємництва» (Center for International Private Enterprise) у США.
За закон проголосувала «коаліція реваншу» проти Зеленського, вважає експерт дослідницького центру Carnegie Балаш Ярабік.
«Хоча Порошенко отримав меншість голосів на виборах, він зумів зібрати необхідні голоси, щоб залишити по собі спадок, який створюватиме поділ у суспільстві», – твітує експерт Carnegie Балаш Ярабік.
Експерт також назвав голосування Ради за закон «холодним душем для Зеленського та багатьох його виборців».
Закон додав зброї російській пропаганді, зазначає московський коресподент видання Financial Times Макс Седдон.
«Український парламент щойно ухвалив закон, який послює становище української мови за рахунок становища російської. Це додасть амуніції закидам Москви, що Києву байдужі російськомовні. Тим часом обидві сторони намагаються посилити штучний поділ, бо більшість українців вільно спілкуються обома мовами», – вважає Седдон.
Реакції на мовний закон не лишились без коментаря МЗС України.
Зокрема посольство у Великій Британії зазначило, що «соромно називати «суперечливим» закон, який нарешті встановлює правила використання української мови як державної, не обмежуючи при цьому права національних меншин».
Про це у посольстві заявили, коментуючи новинне повідомлення про голосування у Раді від інформаційної агенції Associated Press.
«Безсумнівно, Росія наробить ще фейків», – твітує посольство.
Втім, як видається, «суперечливим» закон вважає більшість західних коментаторів на момент написання матеріалу.
«Він суперечливий, бо правозахисні організації та самі українці мали до нього питання. Це відповідає визначенню слова «суперечливий». Між тим, я погоджуюсь з політикою уряду щодо підтримки урядом української мови і вважаю, що зміни з часу Євромайдану принесли результат», – твітує Ніна Янковіч, експерт аналітичного центру «Інститут Кеннана», яка раніше працювала з проектом «StopFake».
Натомість журналіст Ян Бейтсон припускає, що зрештою ставлення українського суспільства дасть оцінку закону.
«Для мене під питанням те, наскільки вдасться виконувати цей закон. Він широкий та централізований і зіткнеться з протидією. В Україні подібні закони часто діють лише на папері», – твітує Бейтсон.
