17 грудня МЗС Росії оприлюднило проєкти угод з НАТО та США щодо гарантій безпеки. Росія по суті пропонує не створювати загрози військової ескалації в обмін на відмову НАТО від розширення на Схід та не включення до Північноатлантичного альянсу України. Кремль називає це «пропозиціями», на Заході це розцінюють як «те, що неможливо прийняти». «Голос Америки» зібрав думки аналітиків щодо суті вимог Кремля та можливих реакцій на них.
МЗС Росії повідомило, що у ході зустрічі 15 грудня американській стороні було передано проєкти «договору між Російською Федерацією та Сполученими Штатами Америки про гарантії безпеки та угоди про заходи забезпечення безпеки Російської Федерації та держав-членів Організації Північноатлантичного договору. Американській стороні в розгорнутій формі було дано необхідні пояснення логіки російського підходу».
Вимоги Росії
Російський проєкт містить зокрема такі вимоги до НАТО:
- Учасники, які є державами-членами НАТО, приймають зобов'язання, що унеможливлюють подальше розширення НАТО, у тому числі приєднання України, а також інших держав
- НАТО не буде розміщувати додаткові сили та озброєння на території всіх інших держав Європи понад того, що було розміщене на цій території станом на 27 травня 1997 року.
- НАТО відмовляється від будь-якої військової діяльності на території України, а також інших держав Східної Європи, Закавказзя та Центральної Азії.
- Заборона на розгортання ракет середньої та малої дальності наземного базування в районах, з яких вони здатні вражати цілі на території інших учасників угоди
- Учасники угоди не проводять військових навчань та інших заходів військової діяльності понад бригадний рівень у погодженій прикордонній смузі
- Сторони не розглядають одна одну як противники.
Другий документ – проєкт угоди зі США – включає в себе, серед іншого положення:
- що Росія та США не будуть використовувати територію інших країн для підготовки або здійснення нападу один на одного;
- утримаються від присутності бойових кораблів та польотів важких бомбардувальників у районах, звідки вони можуть вражати цілі на території іншої сторони
- а також положення про те, що США зобов'язуються не створювати військові бази у пострадянських країнах, не використовувати їхню військову інфраструктуру.
Що ж кажуть аналітики?
Мелінда Герінг із Атлантичної ради (Melinda Haring, Atlantic Council):
- «Жодна адміністрація США не зможе прийняти ці вимоги, оскільки вони суперечать політиці та інтересам Сполучених Штатів».
- «Путін грає в ігри, створюючи та посилюючи кризу. Він намагається збити Вашингтон з пантелику».
- «Україна також має бути стороною у цих переговорах. Сполучені Штати не повинні вести переговори щодо майбутнього України без України».
Елізабет Броу з Американського інституту підприємництва (Elisabeth Braw, American Enterprise Institute):
- «Перед нами пропозиція, яка викликає багато питань і яку ми детально аналізуємо».
- «Хто і як має відповісти на російські вимоги – це складна ситуація для НАТО та Сполучених Штатів. Чи це мають бути окремі лідери держав чи ні: президент Байден, канцлер Шольц, президент Макрон або генсек НАТО Столтенберг. Найкраща відповідь зараз – поки що не говорити багато».
- «Росія, не роблячи великих зусиль, знову домінує у публічному дискурсі»
Експерт Гудзоновського інституту Річард Вайц (Richard Weitz, Hudson Institute):
- «США пропонують не розміщувати бази в будь-якій колишній радянській республіці, окрім тих, що перебувають у країнах Балтії. У випадку з НАТО формулювання ще більш розпливчасте: щоб Альянс не брав участі у військових заходах у цих державах»
- «Є вимоги, які дуже важко виміряти, наприклад, у рамках цього принципу рівної безпеки. Що мається на увазі?
- «Або, наприклад, Сполученим Штатам пропонують відмовитися від підтримки неурядових організацій та груп, які в Росії назвали іноагентами. Це неприйнятно з огляду на той факт, як Росія ставилася до низки неурядових організацій, яких підтримували США».
Офіційні реакції
- Сполучені Штати ознайомилися із пропозиціями Росії щодо початку переговорів у сфері безпеки та обговорюють їх зараз зі своїми європейськими союзниками та партнерами, заявила 17 грудня вранці Джен Псакі, прес-секретар Білого дому.
«Переговори з європейської безпеки не відбудуться, якщо в них не будуть задіяні наші європейські союзники та партнери. Ми не підемо на компроміс [у разі] із ключовими принципами, на яких будується європейська безпека, включаючи [становище, згідно з яким] усі країни мають право визначати своє власне майбутнє та зовнішню політику без втручання ззовні», – заявила Джен Паскі.
Речниця адміністрації президента США Байдена наголосила, що Сполучені Штати взаємодіють із Росією протягом десятиліть. У Вашингтоні готові робити це і в майбутньому заради стабільності, проте, як повторила Псакі, такі переговори відбуватимуться лише у партнерстві з європейськими союзниками.
- Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ назвав умови для роботи з Росією над її пропозиціями з безпеки.
«Ми також надсилаємо дуже чіткий сигнал, що ми готові розмовляти з Росією. Ми справді віримо в діалог. Ми вважаємо, що діалог важливий, особливо у скрутні часи, як зараз. І наше запрошення Москві взяти участь у зустрічі Ради НАТО-Росія залишається чинним. І ми готові вести переговори, але ми ніколи не підемо на компроміс щодо права кожної суверенної держави, як Україна, вибирати свій власний шлях і виходячи з того принципу, що Україна і 30 союзників (НАТО) повинні вирішувати, коли Україна буде готова приєднатися. до альянсу», – заявив Столтенберг.
Сенатор Джим Ріш, головний республіканець у Комітеті закордонних справ Сенату США назвав вимоги Кремля «спробою створити привід для війни». Це «образа для дипломатії», заявив він.
«Це не угоди про безпеку, а перелік поступок, на які Сполучені Штати мають піти для замирення Путіна. Росія однозначно намагається створити привід для війни. Путін знає, що Сполучені Штати та 29 наших союзників не проводять і не будуть вести переговори про майбутнє суверенних держав, таких як Україна, які повинні мати право на власний вибір», – написав Ріш в заяві від 18 грудня.
- Україна наголошує, що «головною безпековою проблемою євроатлантичного простору наразі є збройна агресія РФ, а також нинішня російська ескалація вздовж кордону України та на її окупованих територіях».
«Саме згортання ескалації та припинення розв’язаного Росією міжнародного збройного конфлікту є найкращою гарантією безпеки на континенті. У зв’язку з цим закликаємо Росію, як перші конструктивні кроки для досягнення цієї мети, невідкладно і беззастережно повернутися до конструктивного порядку денного і вже зараз розпочати виконання Мінських домовленостей та домовленостей лідерів «нормандського формату», зокрема загальних узгоджених висновків саміту Нормандської четвірки 2019 року, які стосуються, насамперед, неухильного дотримання режиму припинення вогню, подальшого розведення сил і засобів, продовження процесу розмінування, виконання політичних аспектів Загальних узгоджених висновків Паризького саміту, відкриття і забезпечення належного функціонування нових пунктів пропуску на лінії розмежування, проведення наступних етапів процесу взаємного звільнення утримуваних осіб та обміну відповідними списками», – заявили в МЗС України.
- Радник США з національної безпеки Джейк Салліван 20 грудня заявив своєму російському колезі – Юрію Ушакову, раднику з питань зовнішньої політики президента Росії Володимира Путіна, що США готові вести переговори за кількома каналами, включаючи двосторонню взаємодію, Раду НАТО-Росія та Організацію з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).
Росія заперечує, що готує вторгнення в Україну, і каже, що напруженість спричинила активізація відносин України з НАТО.
Попри це, світові видання щодня публікують дані розвідок про те, що Росія нарощує свій бойовий потенціал поблизу кордонів України.
